Цукор живить рак? Чи може один компонент раціону підживлювати хворобу

Мета дослідження: Оцінити якість доказів, можливі упередження та достовірність усіх доступних досліджень споживання цукру з їжею і наслідків для здоров’я.

Результати: Пошук виявив 73 метааналізи та 83 показники здоров’я у 8601 унікальній статті, зокрема 74 унікальні показники в метааналізах спостережних досліджень і дев’ять унікальних показників у метааналізах рандомізованих контрольованих досліджень. Виявлено значущі шкідливі зв’язки між споживанням цукру з їжею та 18 ендокринними/метаболічними показниками, 10 серцево-судинними показниками, сімома показниками раку та 10 іншими показниками (нейропсихіатричними, стоматологічними, печінковими, кістковими й алергічними). Докази помірної якості свідчили, що найвище порівняно з найнижчим споживання цукру пов’язане зі збільшенням маси тіла (солодкі напої) (докази класу IV) та накопиченням жиру в нетипових місцях (доданий цукор) (докази класу IV).

Мета дослідження: «Перші 1000 днів» життя — критичний період для метаболічного програмування, тоді як довгострокові онкологічні наслідки впливу харчування в цей період досі недостатньо вивчені. Ми використали природний експеримент, щоб оцінити, чи зменшує обмеження споживання цукру внутрішньоутробно та в ранньому дитинстві ризик раннього діагностування раку й смерті від нього в дорослому віці.

Результати: Серед 63 819 учасників (56,3% жінок) 40 397 зазнали дії нормування, а 23 422 — ні. Обмеження цукру в ранньому віці значно знизило ризик раннього виникнення раку (HR: 0,66; 95% довірчий інтервал: 0,53–0,81; P < 0,001). Спостерігався дозозалежний зв’язок: найбільший захист мали люди, які зазнавали обмеження до 24 місяців після народження. Цей захист спостерігався системно щодо солідних пухлин, незалежно від конкретного виду раку. Специфічність результатів підтверджували відсутні зв’язки з негативними контрольними показниками (оперізувальний лишай і катаракта). Значущої різниці у смертності від раку не виявлено. Обмеження споживання цукру протягом перших 1000 днів пов’язане зі зниженням ризику раннього виникнення раку та подовженням періоду життя без хвороб. Розбіжність між зниженням захворюваності та незмінною смертністю свідчить, що метаболічне середовище раннього життя насамперед впливає на латентний період пухлини, а не на її біологічну агресивність.

Мета дослідження: Надмірне споживання цукру пов’язують із різними видами раку через інсулінорезистентність, хронічне запалення та метаболічне перепрограмування. Однак питання, чи впливає споживання цукру в ранньому віці на довгостроковий ризик раку, залишається відкритим. Ми використали раптове скасування нормування цукру у Великій Британії у вересні 1953 року як природний експеримент і проаналізували дані 64 761 учасника UK Biobank, народженого у 1951–1956 роках.

Результати: По-перше, поведінковий механізм: люди, які жили за нормування, споживають менше цукру, їдять менше та навіть через п’ять десятиліть дотримуються здоровішого й різноманітнішого раціону. Це узгоджується зі стійкими смаковими вподобаннями, сформованими в критичний період розвитку. По-друге, біологічний механізм: у цих людей довші теломери лейкоцитів ([Formula: see text]0,05 SD, що відповідає приблизно на 2,2 року меншому біологічному старінню) і нижчий рівень гранзиму B, що вказує на меншу хронічну активацію імунної системи. Ці результати дають причинно-наслідкові докази зв’язку між споживанням цукру в ранньому віці та раком і виявляють поведінковий механізм, пов’язаний зі стійкими смаковими вподобаннями, через який харчування на ранніх етапах життя може впливати на ризик хвороб упродовж усього життя. Результати мають безпосереднє значення для харчування в ранньому віці та політики щодо доданого цукру.

Мета дослідження: Споживання напоїв, підсолоджених цукром (SSB), які широко вживають у Мексиці, пов’язували з ризиком раку молочної залози. Ми оцінювали зв’язок між споживанням SSB і ризиком раку молочної залози в жінок до та після менопаузи.

Результати: У жінок до менопаузи після коригування за відповідними характеристиками, загальним споживанням енергії та всіма можливими чинниками, шанси на рак молочної залози в тих, хто випивав одну або більше порцій SSB на день, були в 1,78 раза вищими, ніж у тих, хто випивав не більше однієї порції SSB на місяць [OR = 1,78; 95% довірчий інтервал (CI), 1,06–3,01]. Для жінок після менопаузи відповідна модель не була статистично значущою (OR = 1,38, 95% CI, 0,84–2,25). Ми також спостерігали, що жінки до менопаузи споживали більше SSB, ніж жінки після менопаузи (23,3% і 17,4% відповідно серед контрольної групи в категорії найвищого споживання — ≥1 на день). Наші результати свідчать, що споживання SSB підвищує ризик розвитку раку молочної залози, особливо в жінок до менопаузи.

Мета дослідження: Споживання напоїв, підсолоджених цукром (SSB), може бути пов’язане зі смертністю від раку незалежно від установленого впливу збільшення жирової маси або опосередковано через нього.

Результати: Під час спостереження 135 093 учасники CPS-II померли від раку. Споживання ≥2 порцій SSB на день порівняно з відсутністю такого споживання не було пов’язане зі смертністю від усіх видів раку, але було пов’язане з підвищеним ризиком раку, пов’язаного з ожирінням [HR, 1,05; 95% довірчі інтервали (CI), 1,01–1,08; Ptrend = 0,057]. Після коригування за ІМТ цей зв’язок зник. SSB були пов’язані з підвищеною смертністю від колоректального раку (HR, 1,09; 95% CI, 1,02–1,17; Ptrend = 0,011) і раку нирки (HR, 1,17; 95% CI, 1,03–1,34; Ptrend = 0,056); ці зв’язки збереглися після коригування за ІМТ. Позитивний зв’язок між споживанням ASB і раком, пов’язаним з ожирінням (HR, 1,05; 95% CI, 1,01–1,08; Ptrend = 0,001), зник після коригування за ІМТ. Однак підвищений ризик раку підшлункової залози зберігався після такого коригування (HR, 1,11; 95% CI, 1,02–1,20; Ptrend < 0,008). Споживання SSB було пов’язане з вищою смертністю від деяких видів раку, частково через ожиріння.