Що колишній науковець CDC говорить про мРНК-вакцини?

Мета дослідження: Зміни в процесі надання рекомендацій щодо вакцин у США порушили настанови з імунізації. Це ще раз підтверджує необхідність незалежного оцінювання доказів для ухвалення рішень щодо імунізації проти респіраторних вірусів у сезоні 2025–2026 років.

Результати: Із 17 263 знайдених джерел 511 досліджень відповідали критеріям включення. Сумарна ефективність мРНК-вакцин проти COVID-19, спрямованих проти субваріанта XBB.1.5, щодо запобігання госпіталізації становила 46% (95% довірчий інтервал [ДІ], 34–55; за даними когортних досліджень) і 50% (95% ДІ, 43–57; за даними досліджень типу «випадок — контроль») серед дорослих та 37% (95% ДІ, 29–44) серед дорослих з ослабленим імунітетом. У дослідженні типу «випадок — контроль» ефективність вакцин проти субваріанта KP.2 становила 68% (95% ДІ, 42–82). Вакцинація вагітних проти РСВ (для захисту немовлят), нірсевімаб для немовлят і вакцини проти РСВ для дорослих віком від 60 років мали ефективність проти госпіталізації 68% або вище. Сумарна ефективність вакцини проти грипу щодо запобігання госпіталізації становила 48% (95% ДІ, 39–55) серед дорослих віком від 18 до 64 років і 67% (95% ДІ, 58–75) серед дітей. Профілі безпеки відповідали результатам попередніх оцінювань.

Мета дослідження: Вакцини проти коронавірусної хвороби 2019 року (COVID-19) розробили за дуже короткий час порівняно з традиційним процесом створення вакцин, що викликало запитання щодо безпеки й ефективності затверджених вакцин. Мета цього дослідження — оцінити ефективність і безпеку платформ вакцин щодо захворюваності на COVID-19.

Результати: Сумарна оцінка кратності зміни 0,19 (95% ДІ: 0,12–0,31, p < 0,0001) свідчила про значний захист від захворювання на COVID-19 у групі вакцинованих порівняно з групою плацебо. мРНК-вакцини, інактивовані вакцини та вакцини на основі нереплікованого вірусного вектора забезпечували значно кращий захист від захворювання на COVID-19 порівняно з плацебо; сумарні оцінки кратності зміни становили відповідно 0,08 (95% ДІ: 0,06–0,10), 0,20 (95% ДІ: 0,14–0,29) і 0,36 (95% ДІ: 0,28–0,46). Найпоширенішими побічними ефектами мРНК-вакцин, вакцин на основі нереплікованого вірусного вектора, інактивованих вакцин і вакцин на основі білкових субодиниць були дискомфорт у місці ін’єкції та втома. Усі затверджені вакцини виявилися безпечними й ефективними, але мРНК-вакцини були ефективнішими проти SARS-CoV-2, ніж вакцини інших платформ.

Мета дослідження: Попри нещодавні беззастережні рекомендації офіційних і професійних організацій щодо вакцинації проти COVID-19, серед вагітних рівень недовіри до вакцин залишається високим. Накопичені дані свідчать, що вагітні належать до групи особливого ризику щодо COVID-19: у них підвищений ризик госпіталізації до відділення інтенсивної терапії, потреби в екстракорпоральній мембранній оксигенації, передчасних пологів і перинатальної смерті.

Результати: У багатьох обсерваційних дослідженнях, у яких порівнювали перинатальні результати у вакцинованих і невакцинованих вагітних, отримано обнадійливі результати й не виявлено шкідливого впливу на вагітність або новонароджених. Імунізація мРНК-вакцинами не підвищує ризику викидня, передчасних пологів, низької маси тіла при народженні, госпіталізації матері чи новонародженого до відділення інтенсивної терапії, загибелі плода, аномалій плода або тромбоемболії легеневої артерії. Крім того, дані обсерваційних досліджень підтверджують результати рандомізованих випробувань: мРНК-вакцинація дуже ефективно запобігає тяжкому перебігу інфекції SARS-CoV-2 у вагітних. Це підкреслює, що потенційна користь вакцинації для матері й плода значно переважає можливі ризики. Забезпечення вагітним безперешкодного доступу до вакцинації проти COVID-19 має бути пріоритетом у кожній країні світу.

Мета дослідження: У всьому світі вакцинація проти COVID-19 запобігла незліченній кількості інфекцій, госпіталізацій і смертей та стала найуспішнішим заходом у боротьбі з пандемією, спричиненою інфекцією SARS-CoV-2. Використання наявної технології мРНК-вакцин дало змогу швидко розробити високоефективні вакцини, що викликають сильну імунну відповідь.

Результати: Міоперикардит може виникати як побічний ефект мРНК-вакцинації проти COVID-19, хоча й значно рідше, ніж під час інфекції SARS-CoV-2. Частіше це трапляється серед хлопців-підлітків, зазвичай упродовж 1–5 днів після введення другої дози вакцини. Хоча більшість випадків минає самостійно й піддається лікуванню засобами першої лінії, можливі й випадки, стійкі до лікування, щодо яких доказова база для вибору тактики обмежена. У цій статті ми коротко розглядаємо мРНК-вакцини проти COVID-19 і пов’язаний із ними міоперикардит, зокрема чинники ризику, можливий механізм і лікування, включно з підходами до ведення стійких до лікування випадків.