Хміль — пивна квітка від безсоння?

Мета дослідження: Рослинні та натуральні добавки набули популярності як альтернативні засоби лікування безсоння та розладів сну через уявлення про їхню безпечність і потенційну ефективність. У цьому огляді літератури узагальнено наявні дані про ефективність, безпечність і механізми дії поширених добавок для сну, зокрема валеріани, хмелю, кави, ромашки лікарської, вишні, триптофану, теаніну, мелатоніну, магнію та цинку.

Результати: Результати свідчать, що деякі добавки, зокрема валеріана, хміль і мелатонін, можуть поліпшувати якість сну та зменшувати симптоми безсоння завдяки впливу на системи нейромедіаторів і регуляції циклів сну та неспання. Однак переконливість доказів різниться, а оптимальні дози, форми препаратів і тривалість лікування не встановлені. Хоча ці добавки загалом вважають безпечними, вони не позбавлені ризиків, як-от рідкісні, але серйозні побічні ефекти, пов’язані з кавою, і можливі взаємодії з рецептурними ліками. Якість і чистота добавок також значно різняться через відсутність суворого регулювання. Медичні працівники мають стежити за найновішими дослідженнями та тісно співпрацювати з пацієнтами, щоб розробляти індивідуальні плани лікування.

Мета дослідження: У цьому дослідженні оцінювали можливість вивчення впливу рослинного лікарського засобу на основі валеріани та хмелю (Ze 91019) на когнітивну працездатність удень, психологічні показники та параметри сну в людей із періодичними проблемами зі сном.

Результати: Дизайн дослідження виявився здійсненним, а учасники добре дотримувалися протоколу. Пошуковий аналіз виявив статистично значуще збільшення тривалості сну під час лікування в учасників, які приймали Ze 91019, порівняно з плацебо (середнє добове збільшення: 21.7 хв, p = 0.019); статистично значущого впливу на когнітивні чи психологічні показники не було. Крім того, Ze 91019 статистично значуще збільшив тривалість найкоротшого нічного сну в період лікування на 48.7 хвилини. Лікарський засіб добре переносився. Дизайн дослідження виявився здійсненним, а Ze 91019 збільшив тривалість сну, не впливаючи на когнітивні чи психологічні показники вдень.

Мета дослідження: Оцінити ефективність валеріани та хмелю для лікування первинного безсоння.

Результати: Перш ніж упевнено рекомендувати такі рослинні засоби для лікування первинного безсоння, потрібні додаткові рандомізовані подвійні сліпі плацебо-контрольовані дослідження.

Мета дослідження: Оцінити ефективність і безпечність NSF-3 — багатокомпонентного рослинного седативного та снодійного засобу (що містить стандартизовані екстракти Valeriana officinalis, Passiflora incarnate та Humulus lupulus) — порівняно із золпідемом при первинному безсонні.

Результати: Загалом до дослідження залучили 91 учасника, з яких по 39 у кожній групі завершили дослідження. В обох групах значно поліпшилися загальна тривалість сну, час засинання, кількість нічних пробуджень і показники індексу тяжкості безсоння. Однак статистично значущої різниці між групами не виявили. Показники сонливості за шкалою Епворта істотно не змінилися протягом дослідження. Повідомили про 12 побічних явищ під час лікування NSF-3 і 16 — під час лікування золпідемом (найчастіше в обох групах виникала сонливість); більшість явищ були легкими, серйозних побічних явищ не зафіксували. NSF-3 є безпечною та ефективною короткостроковою альтернативою золпідему при первинному безсонні. Ще належить з’ясувати, чи зберігається користь і чи може тривале застосування цієї формули спричинити залежність.

Мета дослідження: Серед природних засобів, що сприяють сну, хміль із давніх часів використовували як заспокійливий і снодійний засіб. У цьому дослідженні вивчали властивості екстрактів різних сортів хмелю (Humulus lupulus L.), що сприяють сну, на моделях безхребетних і хребетних.

Результати: Загальна тривалість сну мишей, яким вводили пентобарбітал, значно збільшилася після застосування водних екстрактів Simcoe і Mosaic та етанольних екстрактів Saphir і Simcoe порівняно з контрольною групою без лікування. Пероральне введення водного екстракту Simcoe та спиртового екстракту Saphir поліпшило сон у моделі безсоння, спричиненого кофеїном, і підвищило рівень мРНК-рецепторів GABAA (гамма-2-субодиниця) та GABAB у мозку мишей. Крім того, спиртовий екстракт Saphir значно збільшив вміст ГАМК у мозку мишей. Водний екстракт Simcoe та етанольний екстракт Saphir модулювали ГАМК-ергічну сигналізацію, поліпшуючи пов’язану зі сном поведінку, зокрема тривалість сну.

Мета дослідження: Хміль містить флавоноїди із заспокійливою дією та властивістю сприяти сну, як-от α-кислота, β-кислота та ксантогумол. У цьому дослідженні вимірювали здатність суміші хмелю сортів Saaz і Saphir поліпшувати сон.

Результати: Оскільки антагоністи ГАМК — пікротоксин і бікукулін — зменшували сон, було підтверджено, що в дії суміші Saaz і Saphir бере участь рецептор GABAA. Крім того, антагоніст рецептора GABAA також зменшував сон, спричинений ксантогумолом і гумулоном, що містяться в суміші Saaz і Saphir. Отже, ксантогумол і гумулон у цій суміші сприяли сну через рецептори GABAA. Таким чином, суміш сортів хмелю Saaz і Saphir може допомогти зменшити порушення сну порівняно з іншими сортами хмелю.

Мета дослідження: Метою цього дослідження було вивчити дію суміші валеріани та хмелю, що сприяє сну, у плодових мушок. Аналіз методом ВЕРХ показав, що у валеріані та хмелі містяться валеренова кислота (1260.53 µg/g екстракту) і ксантогумол (Cascade: 827.49 µg/g, Hallertau: 763.60 µg/g, Saaz: 186.93 µg/g) відповідно.

Результати: Цей ефект суміші частково спостерігався у мух, яким давали кофеїн. Суміш валеріани та Cascade підвищувала експресію мРНК рецепторів гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) і серотонінового рецептора; рецептори ГАМК регулювалися сильніше, ніж серотоніновий рецептор. У дослідженні конкурентного зв’язування з рецепторами ГАМК екстракт суміші валеріани та Cascade продемонстрував вищу здатність зв’язуватися з рецептором ГАМК, ніж валеренова кислота та/або ксантогумол, які вважаються активними сполуками екстракту. Це дослідження показує, що екстракт суміші валеріани та Cascade поліпшує пов’язану зі сном поведінку, зокрема тривалість сну, завдяки модуляції ГАМК-ергічної та серотонінергічної сигналізації.