Біла булочка на сніданок — чому за годину ти знову помираєш від голоду?

Мета дослідження: Відносна важливість різних харчових причин ожиріння залишається предметом дискусій. У цьому огляді розглядається, чи може споживання вуглеводів із високим глікемічним індексом (ГІ) бути одним із чинників.

Результати: Відносна важливість різних харчових причин ожиріння залишається предметом дискусій. У цьому огляді розглядається, чи може споживання вуглеводів із високим глікемічним індексом (ГІ) бути одним із чинників. Хоча даних довгострокових досліджень бракує, короткострокові дослідження свідчать, що споживання вуглеводів із високим ГІ може посилювати голод і сприяти переїданню порівняно зі споживанням продуктів із нижчим ГІ. Поки накопичуються результати довгострокових досліджень ГІ та регуляції ваги, заміна сильно очищених пластівців цільнозерновими пластівцями з нижчим ГІ може допомогти запобігти переїданню й відповідає чинним рекомендаціям щодо харчування.

Мета дослідження: Останніми роками цільнозерновим продуктам приділяють багато уваги. Вважається, що вони можуть впливати на регуляцію енергетичного балансу, знижуючи рівень глюкози в крові після їди та апетит.

Результати: Лише RWP мав нижчий глікемічний індекс порівняно з RWB. WWB, але не WWP, посилював ситість і зменшував голод порівняно з RWB. Споживання енергії за бажанням не відрізнялося. Отже, результати показують, що цільнозерновий хліб посилював показники ситості порівняно з хлібом з очищеного зерна, однак істотного впливу на подальше споживання енергії не виявлено.

Мета дослідження: Було показано, що цільнозернові житні продукти посилюють ситість і спричиняють нижчу інсулінову відповідь після їди без відповідної зміни глюкозної відповіді порівняно з м’яким пшеничним хлібом з очищеного борошна.

Результати: За повідомленнями учасників, після вживання uRCB і RCB ситість була на 16% вищою (P<0.001), а голод — відповідно на 11% і 12% нижчим (P<0.05), ніж після WCB. Відповідь глюкози після їди істотно не відрізнялася між варіантами. Рівень інсуліну після їди був на 10% нижчим (P<0.007) у проміжку 0–120 хв, але не був істотно нижчим у проміжку 0–230 хв після RCB порівняно з WCB. uRCB спричиняв на 13% (P<0.002) і 17% (P<0.001) нижчу інсулінову відповідь після їди в проміжку 0–230 хв порівняно відповідно з RCB і WCB. Цільнозернові житні хлібці спричиняють більшу ситість і нижчу інсулінову відповідь, ніж хлібці з очищеної пшениці. Імовірно, більшу ситість після вживання житніх хлібців пояснюють особливості їхньої мікроструктури, вміст і склад харчових волокон. Вища секреція інсуліну після вживання RCB і WCB порівняно з uRCB може бути пов’язана з відмінностями у вмісті та складі волокон, а також із більшою доступністю інсуліногенних амінокислот із розгалуженим ланцюгом.

Мета дослідження: Вважається, що ферментація на заквасці позитивно впливає на ситість після їди та метаболічні реакції, однак бракує досліджень, які демонстрували б ці ефекти за звичайних фізіологічних умов. Метою цього короткострокового дослідження з втручанням під час сніданку було визначити вплив житніх хлібців, ферментованих на заквасці та нефементованих, на суб’єктивну оцінку апетиту, а також на реакцію глюкози й інсуліну після їди у здорових людей.

Результати: За вимірюваннями AUC, після вживання житніх хлібців на заквасці голод і бажання їсти були нижчими (P<0·05), ніж після пшеничних хлібців з очищеного борошна, ферментованих дріжджами. За AUC (0–230 хв) інсулінова відповідь була найнижчою після вживання нефементованих житніх хлібців порівняно з житніми хлібцями на заквасці та пшеничними хлібцями з очищеного борошна, ферментованими дріжджами. Розщеплення в’язких волокон і швидший розпад харчової грудки в хлібі на заквасці можуть частково пояснити менш сприятливі метаболічні реакції порівняно з нефементованим хлібом. Результати показали, що обробка продуктів змінює склад і структурні властивості житнього хліба, а це впливає на апетит і метаболічні реакції.

Мета дослідження: Харчові волокна й цільнозернові продукти можуть сприяти регуляції апетиту, однак результати досліджень неоднозначні. Метою було оцінити вплив експериментальних цільнозернових макаронів на суб’єктивну оцінку апетиту, концентрацію в плазмі шлунково-кишкових гормонів, що беруть участь у контролі апетиту, а також на реакцію глюкози й інсуліну після їди у здорових дорослих.

Результати: Після цільнозернових макаронів рівні глюкози й тригліцеридів зросли, а відповідь GLP-1 не відрізнялася від контрольних макаронів. Водночас інсулінова відповідь через 30 хв (p<0.05) і рівень греліну через 60 хв (p=0.03) були нижчими, а рівень PYY — вищим (AUC=+44%, p=0.001). Зміни в оцінках апетиту корелювали з рівнями PYY у плазмі (p<0.03). Отже, споживання цільнозернових макаронів замість макаронів з очищеної пшениці сприяло контролю апетиту, але, схоже, не впливало на короткостроковий енергетичний баланс. Оцінки апетиту були пов’язані зі змінами концентрації гормону PYY.

Мета дослідження: Кіноа (Chenopodium quinoa Willd.) — поживна псевдозернова культура зі сприятливим харчовим складом, яка може поліпшувати контроль рівня глюкози після їди й посилювати ситість. У цьому пілотному рандомізованому перехресному дослідженні порівняли короткостроковий вплив вареної кіноа та білого хліба на рівень глюкози в крові після їди й суб’єктивні відчуття апетиту у здорових молодих дорослих.

Результати: Після споживання кіноа показники апетиту також покращилися порівняно з контрольним продуктом. iAUC глюкози в крові позитивно корелював із сумарною площею під кривою показників апетиту (r = 0.57; p < 0.001). Смакові якості й переносимість з боку шлунково-кишкового тракту були зіставними в обох варіантах. Ці результати свідчать, що варена кіноа спричиняє сприятливішу реакцію глюкози й ситості після їди, ніж білий хліб, і може бути функціональною альтернативою вуглеводним продуктам для підтримки метаболічного здоров’я.

Мета дослідження: Манго — недостатньо досліджений фрукт, багатий на клітковину й поліфеноли, які пов’язують із кращими метаболічними показниками та посиленням ситості. Метою цього дослідження було вивчити вплив споживання манго на рівень глюкози й інсуліну, а також на відчуття ситості після їди.

Результати: Після вживання нежирного печива ситість тривала менше й бажання їсти не зменшувалося. Ці результати свідчать, що порівняно з перекусом із печива з очищених інгредієнтів манго краще насичує та поліпшує реакцію глюкози після їди. Потрібні подальші дослідження довгострокового впливу споживання манго на харчування, контроль ваги й регуляцію рівня глюкози. Реєстраційний номер клінічного дослідження: #NCT03957928.

Мета дослідження: Споживання зернової клітковини пов’язують зі сприятливими наслідками для здоров’я, зокрема з меншою масою тіла. Одним із можливих механізмів є зміни суб’єктивного відчуття апетиту. Дані про різний вплив різних видів зернової клітковини на ситість суперечливі.

Результати: Загалом порівняно з продуктами з малою кількістю клітковини вище споживання зернової клітковини позитивно впливає на показники ситості. Потрібні подальші дослідження впливу фізико-хімічних властивостей різних видів зернової клітковини, а також віку, статі й стану здоров’я на прояв сигналів ситості.