Амла — індійський фрукт із більшим вмістом вітаміну C, ніж у лимоні?

Мета дослідження: Emblica Officinalis (амла) — рослина, яку часто використовують у традиційній медицині через її ймовірні протизапальні, антиоксидантні, гіпоглікемічні та гіполіпідемічні властивості. Однак наявні нині дані про її потенціал у профілактиці й лікуванні метаболічних порушень, пов’язаних із хронічними захворюваннями, залишаються неоднозначними.

Результати: До метааналізу увійшли п’ять РКД. Після приймання амли об’єднані результати показали значне зниження концентрацій CRP (p = 0.002), глюкози крові натще (FBG) (p < 0.001), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (LDL-c) (p < 0.001), загального холестерину (TC) (p < 0.001) і тригліцеридів у сироватці крові (TG) (p < 0.001), а також підвищення рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (HDL-c) (p < 0.001). Для аналізу підгруп використовували вихідні концентрації біохімічних показників. Приймання амли може покращити метаболічні показники в дорослих. Загалом вік учасників досліджень становив 40–58 років, середній ІМТ — 25.5, а тривалість втручання — від 3 до 12 тижнів. Тож потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити й розширити наведені тут висновки.

Мета дослідження: Emblica Officinalis (також відома як амла або індійський аґрус) — природний традиційний функціональний харчовий продукт в Азії. Вона має фізіологічні переваги, зокрема захищає печінку, клітини й тканини від опромінення, а також має гіполіпідемічну дію. Крім того, амла часто діє як потужний антиоксидант завдяки високому вмісту аскорбінової кислоти в плодах (від 1,100 до 1,700 mg/100 g).

Результати: У пацієнтів з уремією показник становив 2.55 +/- 0.24 mM, p < 0.05. Водночас у пацієнтів, які приймали амлу протягом 4 місяців, не виявили значних відмінностей у функції печінки (GOP і GPT), функції нирок (креатинін, азот сечовини крові та сечова кислота), показниках діабету (глюкоза плазми та адипонектин) і атерогенному індексі (співвідношення LDL/HDL, загальний холестерин і гомоцистеїн). Наші дані свідчать, що добавки амли можуть підвищувати антиоксидантну здатність плазми та знижувати оксидативний стрес у пацієнтів з уремією. Однак екстракт амли не впливав на функцію печінки чи нирок, а також на діабетичні й атерогенні показники в таких пацієнтів.

Мета дослідження: Ми досліджували захисну дію амли (Emblica officinalis) щодо розвитку оксидативного стресу (OS) та запальної відповіді у щурів із гіпотиреозом, яких годували їжею з високим вмістом жиру (HFD), як експериментальної моделі гіпотиреозу (HT) з ожирінням.

Результати: Саме по собі застосування PTU та HFD спричиняло OS і запальну відповідь, про що свідчили підвищені рівні MDA, TNF-α, CRP і GPx у плазмі, пов’язані зі зниженням рівнів TAS і відновленого глутатіону (GSH). Протеомний аналіз виявив підвищену експресію pERK, pP38, TNF-α, IL6, COX2 і NOX-4 у печінці та нирках цих щурів. Крім того, всі ці метаболічні порушення посилювалися, коли до гіпотиреозу додавали HFD. Це свідчить про синергічний вплив гіпотиреозу та споживання їжі з високим вмістом жиру на розвиток OS і запальної відповіді. Лікування екстрактом плодів амли значно відновлювало окисно-відновний баланс і пригнічувало запальні сигнальні процеси, а також послаблювало OS і запальну відповідь. Це дає підстави розглядати цю природну сполуку як альтернативний засіб або допоміжний засіб для контролю метаболічних ускладнень, пов’язаних із HT.

Мета дослідження: Emblica officinalis згадується як махарасаяна в багатьох аюрведичних текстах і, як вважається, сприяє розвитку інтелекту й пам’яті, захищає від хвороб, сприяє довголіттю та зміцнює органи чуття. Це дослідження було розроблене для вивчення впливу танноїдних сполук E. officinalis (EoT) на покращення пам’яті на біохімічному, анатомічному, поведінковому й молекулярному рівнях у щурів із хворобою Альцгеймера (AD), спричиненою хлоридом алюмінію (AlCl3).

Результати: Внутрішньоочеревинне введення AlCl3 (100 mg/kg bw) протягом 60 днів значно підвищило концентрацію алюмінію (Al), активність AChE та експресію білків-попередників амілоїду, A-beta1-42, бета- і гамма-секретаз порівняно з контрольною групою в гіпокампі та корі головного мозку. Пероральне одночасне введення EoT щурам, яким давали AlCl3, протягом 60 днів значно знизило концентрацію Al, активність AChE та рівні молекул, пов’язаних із синтезом A-beta, у досліджених ділянках мозку. Порушення просторового навчання, пам’яті й рухової активності, виявлені у щурів, які отримували AlCl3, значно послабилися під впливом EoT. Отже, EoT може бути перспективним засобом для зменшення нейротоксичної дії алюмінію, однак потрібні подальші дослідження, щоб з’ясувати точний механізм його дії.