ХворобиМетаболічний синдром — тиха суміш хвороб?
- Bracia Rodzeń — Dla Lekarzy
- M. Williamson i N. Moustaid-Moussa i L. Gollahon — Frontiers | The Molecular Effects of Dietary Acid Load on Metabolic Disease (The Cellular PasaDoble: The Fast-Paced Dance of pH Regulation)
- The metabolic syndrome and cardiovascular risk a systematic review and meta-analysis. · J Am Coll Cardiol 2010
- Aerobic, resistance or combined training: A systematic review and meta-analysis of exercise to reduce cardiovascular risk in adults with metabolic syndrome. · Atherosclerosis 2018
- Effects of aerobic, resistance, and combined exercise on metabolic syndrome parameters and cardiovascular risk factors: a systematic review and network meta-analysis. · Rev Cardiovasc Med 2021
- Triglyceride/High-Density Lipoprotein Cholesterol Ratio: A Clue to Metabolic Syndrome, Insulin Resistance, and Severe Atherosclerosis. · Lipids 2021
- The CDKN2A/B rs10811661 polymorphism is associated with metabolic syndrome, insulin resistance, and lipid levels in individuals with obesity and impaired fasting glucose. · Clin Biochem 2026
- Orthomolecular Medicine News Service — Benfotiamine in the Management of Insulin Resistance in Type II Diabetes: A Personal Account
- Orthomolecular Medicine News Service — Niacin, NAD⁺, and Insulin Resistance
- Orthomolecular Medicine News Service — Reigniting Hope: Managing Systemic Lupus Erythematosus with Integrative Orthomolecular Medicine
Брати Родзен зазначають, що метаболічні чинники ризику пов’язані з діабетом 2-го типу, хворобами серця, інсультом, деменцією та раком.
- До основних ознак метаболічного синдрому вони відносять ожиріння, високий рівень інсуліну або глюкози, гіпертонію та порушений ліпідний профіль.
- М. Вільямсон, Н. Мустайд-Мусса та Л. Голлахон описують, що метаболічні порушення часто виникають разом, а неправильне харчування є одним із їхніх спільних чинників ризику.
- Вони також називають запалення, оксидативний стрес, надмірне виведення кальцію та метаболічний ацидоз явищами, які можуть передувати інсулінорезистентності, діабету, ожирінню та гіпертонії.
Що пишуть автори
До основних ознак метаболічного синдрому належать ожиріння, високий рівень інсуліну або глюкози, гіпертонія та порушений ліпідний профіль.
Метаболічні чинники ризику пов’язані з діабетом 2-го типу, хворобами серця, інсультом, деменцією та раком.
Метаболічні порушення часто виникають разом і мають спільні симптоми та чинники ризику, зокрема неправильне харчування.
Запалення, оксидативний стрес, надмірне виведення кальцію та метаболічний ацидоз можуть передувати інсулінорезистентності, діабету, ожирінню та гіпертонії.
Дослідження з PubMed · Europe PMC
Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 5). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.
Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 55 364.
Метааналіз показав, що метаболічний синдром пов’язаний із вищим ризиком серцево-судинних захворювань, смерті, інфаркту та інсульту.
Мета дослідження: Ми прагнули провести систематичний огляд і метааналіз серцево-судинного ризику, пов’язаного з метаболічним синдромом згідно з визначеннями Національної освітньої програми з холестерину (NCEP) 2001 року та переглянутим визначенням Національної освітньої програми з холестерину (rNCEP) 2004 року. У багатьох дослідженнях вивчали серцево-судинний ризик, пов’язаний із визначеннями метаболічного синдрому NCEP і rNCEP.
Результати: Ми виявили 87 досліджень, до яких увійшли 951,083 пацієнти (NCEP: 63 дослідження, 497,651 пацієнт; rNCEP: 33 дослідження, 453,432 пацієнти). Різниця між серцево-судинним ризиком, пов’язаним із визначеннями NCEP і rNCEP, була незначною. За об’єднаними даними обох визначень метаболічний синдром був пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) (відносний ризик [ВР]: 2.35; 95% довірчий інтервал [ДІ]: від 2.02 до 2.73), смерті від ССЗ (ВР: 2.40; 95% ДІ: від 1.87 до 3.08), смерті від будь-якої причини (ВР: 1.58; 95% ДІ: від 1.39 до 1.78), інфаркту міокарда (ВР: 1.99; 95% ДІ: від 1.61 до 2.46) та інсульту (ВР: 2.27; 95% ДІ: від 1.80 до 2.85). У пацієнтів із метаболічним синдромом, але без діабету, серцево-судинний ризик залишався високим. Метаболічний синдром пов’язаний із дворазовим підвищенням ризику серцево-судинних наслідків і в 1.5 раза вищою смертністю від будь-якої причини.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Огляд показав, що аеробні вправи покращують кілька чинників серцево-судинного ризику в людей із метаболічним синдромом без діабету.
Мета дослідження: Фізичні вправи корисні людям із метаболічним синдромом (МетС). Недостатньо вивчена група, яка становить більшість людей із МетС, — це люди, у яких ще не розвинувся діабет. У цьому огляді розглядали вплив аеробних, силових і комбінованих (аеробних + силових) вправ на чинники серцево-судинного ризику в людей із МетС без діабету.
Результати: До огляду включили одинадцять досліджень із 16 програмами втручання (12 аеробних, 4 силові). Аеробні вправи суттєво зменшили окружність талії на 3.4 см (p < 0.01), рівень глюкози натще на 0.15 ммоль/л (p = 0.03), рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності на 0.05 ммоль/л (p = 0.02), рівень тригліцеридів на 0.29 ммоль/л (p < 0.01) і діастолічний артеріальний тиск на 1.6 мм рт. ст. (p = 0.01), а також покращили кардіореспіраторну витривалість на 4.2 мл/кг/хв (p < 0.01) та інші показники. Після силових вправ суттєвого ефекту не виявили, можливо, через брак даних. Аналіз підгруп показав, що більші й ширші покращення давали аеробні вправи, інтенсивність яких поступово підвищували до високої, якщо їх виконували 3 дні на тиждень упродовж ≥12 тижнів. Аеробні вправи відповідно до чинних рекомендацій мають широкі переваги для людей із МетС без діабету. Щоб підвищити якість доказів, потрібні додаткові дослідження силових і комбінованих програм вправ при МетС.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Метааналіз показав, що вправи, які поєднують аеробні та силові тренування, найефективніше знижували рівень глюкози й тригліцеридів.
Мета дослідження: У цьому дослідженні вивчають вплив аеробних, силових і комбінованих вправ на показники метаболічного синдрому та чинники серцево-судинного ризику, щоб визначити найефективніший спосіб покращити стан при метаболічному синдромі та запобігти серцево-судинним захворюванням.
Результати: Силові вправи найефективніше зменшували частку жиру в організмі, рівень ЛПНЩ-C і систолічний артеріальний тиск. Аеробні вправи були оптимальним способом покращити ІМТ і рівень ЛПВЩ-C. Цей мережевий метааналіз свідчить, що комбіновані вправи найкраще покращують показники метаболічного синдрому та серцево-судинного ризику, тоді як аеробні вправи мають найменший ефект. Потрібні додаткові дослідження, щоб з’ясувати роль силових вправ при метаболічному синдромі та в кардіореабілітації.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У трьох досліджуваних групах вищий рівень тригліцеридів щодо ЛПВЩ був пов’язаний із метаболічним синдромом, інсулінорезистентністю та тяжчим атеросклерозом.
Мета дослідження: Високий рівень тригліцеридів (ТГ) у сироватці крові та низький рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ-C) характерні для метаболічного синдрому (МетС). Ми оцінили співвідношення ТГ до ЛПВЩ-C як спосіб виявлення МетС та інсулінорезистентності.
Результати: Співвідношення ТГ/ЛПВЩ-C вище оптимального порогового рівня значно підвищувало шанси на наявність МетС у трьох когортах (ВШ 6.00, 4.04 і 3.50; найменше значення — у здоровій популяції), виявляло інсулінорезистентність, визначену за моделлю гомеостазу інсулінорезистентності (HOMA-IR) (p < 0.0001), і було тісно пов’язане з тяжкістю атеросклерозу (p = 0.0001). Співвідношення ТГ/ЛПВЩ-C дає змогу виявляти людей із МетС, інсулінорезистентністю та тяжким атеросклерозом. Його слід ширше застосовувати для виявлення пацієнтів із високим ризиком. Це важливо в клінічній практиці, оскільки інсулінорезистентність піддається лікуванню.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У людей з ожирінням і порушеним рівнем глюкози натще варіант TT був пов’язаний із частішим метаболічним синдромом і несприятливими метаболічними ознаками.
Мета дослідження: Підтверджено значущий зв’язок між поліморфізмом rs10811661 у гені CDKN2 і підвищеною схильністю до діабету 2-го типу. Метою цього дослідження було вивчити зв’язок поліморфізму rs10811661 із метаболічним синдромом (МС) у людей з ожирінням і порушеним рівнем глюкози натще (ПРГН).
Результати: Генотип TT CDKN2A/B rs10811661 пов’язаний із більшою поширеністю МС і несприятливими метаболічними ознаками в людей з ожирінням і ПРГН.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Погляди та оглядові матеріали
Наведені нижче матеріали містять думки, тлумачення та гіпотези авторів. Вони не вважаються рівноцінними науковим дослідженням і систематичним оглядам.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.