Трави й рослиниАконіт — найнебезпечніша рослина Європи, якою колись лікували біль?
- Henryk Różański — Tojad mocny – Aconitum napellus L. (Ranunculaceae) – jak to dawniej z nim było w medycynie
- A systematic review of pharmacological activities, toxicological mechanisms and pharmacokinetic studies on Aconitum alkaloids. · Chin J Nat Med 2021
- Aconite poisoning. · Clin Toxicol (Phila) 2009
- The toxicology and detoxification of Aconitum: traditional and modern views. · Chin Med 2021
- Advances on pharmacology and toxicology of aconitine. · Fundam Clin Pharmacol 2022
- Learnings from Separate Aconitum Poisonings in British Columbia and Ontario, Canada in 2022. · Toxins (Basel) 2025
- Food Confusion Between Edible and Poisonous Plants: A 22-Year Retrospective of the Southeastern France Poison Control Center. · Toxins (Basel) 2024
- Combined blood purification and antiarrhythmic therapy for acute aconitine poisoning with refractory arrhythmias: a case-based mechanistic evaluation and treatment strategy optimization. · Eur J Med Res 2025
Так, аконіт міцний застосовували як знеболювальний засіб і місцевий анестетик, зокрема при невралгії, ревматизмі та артриті.
- Настоянку втирали в болючі місця, а в XIX столітті також пробували вводити аконітин підшкірно; ін’єкція спричиняла сильний біль.
- Рослина була небезпечною, бо лікувальна й отруйна дози відрізнялися дуже мало.
- Аконітин може порушувати роботу серця й дихання, а отруєння, зокрема, спричиняє поколювання, блювання, порушення зору та судоми.
- Повідомлялося про смертельні випадки після приймання дози аконітину, що перевищувала офіційну лікувальну дозу.
Що пишуть автори
Препарати з аконіту застосовували при невралгії, ревматизмі та артриті як знеболювальні засоби й місцеві анестетики.
Настоянку аконіту втирали при болях, а спроби підшкірно вводити аконітин спричиняли сильний біль у місці уколу.
Різниця між лікувальною й отруйною дозами була настільки малою, що аконіт не набув широкого застосування в медицині.
Спочатку аконітин подразнює чутливі нервові закінчення, спричиняючи печіння, а потім паралізує їх і викликає оніміння.
Отруєння може спричинити поколювання, блювання, порушення зору, а у важких випадках — судоми.
Аконітин може порушувати серцевий ритм, призвести до зупинки серця, а також паралізувати дихальний центр.
Повідомлялося про смертельні випадки після дози 0,0015 г, хоча офіційна лікувальна доза аконітину становила 0,0001–0,0003 г.
Аконіт вилучали з медичної практики, оскільки отруєння могло призвести до паралічу дихального центру, сповільнення роботи серця та смерті.
Автор не радить вирощувати аконіт у домі, де є діти або літні люди з провалами в пам’яті.
Дослідження з PubMed · Europe PMC
Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 7). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.
Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 574.
Огляд описує лікарське застосування коренів аконіту, але також зазначає, що його алкалоїди можуть серйозно пошкоджувати серце, нервову систему та печінку.
Мета дослідження: Бульби й корені рослин роду Aconitum (родина Жовтецеві) з давніх часів широко застосовують як серцеві препарати та знеболювальні засоби для лікування ішемічної хвороби серця, хронічної серцевої недостатності, ревматоїдного артриту й нейропатичного болю.
Результати: Алкалоїди аконіту є і біологічно активними сполуками, і токсичними компонентами рослин роду Aconitum. Вони мають широкий спектр фармакологічної дії, зокрема захищають серцево-судинну, нервову та імунну системи, а також мають протиракову дію. Водночас алкалоїди аконіту чинять сильну токсичну дію на серце, нервову систему й печінку, що підтверджено клінічними дослідженнями. Нарешті, фармакокінетичні дослідження показали, що білки цитохрому P450 (CYPs) і транспортери ефлюксу (ETs) тісно пов’язані з низькою біодоступністю алкалоїдів аконіту та відіграють важливу роль у їхньому метаболізмі й знешкодженні в організмі.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Аконіт застосовували в традиційній медицині після відповідної обробки, а його алкалоїди небезпечні, бо порушують роботу натрієвих каналів у серці, нервах і м’язах.
Мета дослідження: Аконітин та споріднені алкалоїди, що містяться у видах роду Aconitum, є високотоксичними кардіотоксинами й нейротоксинами. Дика рослина, особливо її корені й кореневі бульби, надзвичайно отруйна. Тяжке отруєння аконітом може статися після випадкового вживання дикої рослини або трав’яного відвару з її коренів. У традиційній китайській медицині корені аконіту використовують лише після обробки, яка зменшує вміст токсичних алкалоїдів.
Результати: Корені аконіту містять аконітин, мезаконітин, гіпаконітин та інші алкалоїди Aconitum, відомі як кардіотоксини й нейротоксини. У пацієнтів переважно спостерігаються неврологічні, серцево-судинні та шлунково-кишкові симптоми. Лікування є підтримувальним; якщо шлуночкові аритмії та кардіогенний шок не піддаються початковому лікуванню, рекомендується раннє застосування штучного кровообігу.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Аконіт здавна застосовували, зокрема, проти запалення й аритмії, однак випадкове вживання або неправильне використання може призвести до отруєння.
Мета дослідження: Ліки на основі Aconitum carmichaeli Debx. застосовують проти запалення й аритмії вже понад дві тисячі років. У традиційній китайській медицині їх обробляють і виготовляють з них Chuanwu (Radix Aconiti praeparata) та Fuzi (Radix Aconiti lateralis praeparata) — два корисні, але токсичні препарати.
Результати: У статті узагальнено визначені в дослідженнях лікувальні й смертельні дози, а також оновлено та розглянуто сучасні способи застосування й обробки. Крім того, обговорюється лікування отруєнь методами західної медицини. Цей огляд поглиблює розуміння безпеки застосування рослинних препаратів на основі Aconitum і показує, як сучасні наукові знання можна використати для вдосконалення процесів знешкодження токсинів. Ми пропонуємо розглянути можливість оновлення чинного стандарту обробки, встановленого офіційними фармакопеями в різних країнах світу.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Огляд зазначає, що аконітин досліджували на предмет можливого лікувального застосування, але надмірне його вживання може спричинити смертельні порушення ритму або зупинку серця.
Мета дослідження: Алкалоїди аконіту вважаються характерними біологічно активними компонентами видів роду Aconitum, які широко застосовують для лікування різних захворювань; аконітин (AC) міститься в більшості рослин роду Aconitum.
Результати: Однак кардіотоксичність і нейротоксичність AC також привернули значну увагу. Надмірне вживання AC завжди спричиняє шлуночкову тахіаритмію та зупинку серця і навіть може бути смертельним. Тому AC не можна однозначно вважати ані корисними ліками, ані отрутою: його лікувальні й токсичні властивості досі залишаються недостатньо з’ясованими. Щоб виявити унікальну фармакологічну цінність AC і водночас запобігти його токсичній дії, у цій статті узагальнено фармакологічні властивості й токсичні ефекти AC, що дає змогу краще зрозуміти, як безпечно та ефективно застосовувати його в клінічній практиці.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Аконітин з аконіту застосовували в традиційній китайській медицині проти болю, але це сильна токсична речовина, що діє на серце й нервову систему.
Мета дослідження: У 2022 році у двох провінціях Канади сталося три випадки отруєння аконітином: один у Британській Колумбії (BC) і два в Онтаріо (ON). Аконітин — сильнодійний алкалоїд, що міститься в кількох видах рослин роду Aconitum і має кардіотоксичні та нейротоксичні властивості.
Результати: Чотирнадцять випадків були пов’язані зі споживанням піщаного імбиру: у BC (n = 2) його придбали в азійському магазині здорового харчування; в ON (n = 11) для приготування їжі в ресторані використовували спеції — порошок Kaempferia galanga (KGP), а в одному випадку в ON порошок KGP придбали окремо. Відстеження походження товару виявило, що продукт, імпортований із Китаю, містив аконітин у концентрації від 1304 до 5500 ppm. Подальше розслідування показало, що в тій самій імпортованій партії (січень 2020 року) Aconitum помилково маркували як KGP. Аналіз ДНК рослин не виявив KGP у жодному пакеті зі спеціями, зокрема й у партіях, не пов’язаних із захворюваннями, що вказує на фальсифікацію. Розробка методу виявлення аконітину в BC допомогла скоротити час проведення аналізів в ON. BC та ON оновили протоколи реагування на спалахи отруєнь і порядок інформування.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
В огляді зафіксовано один смертельний випадок, пов’язаний із плутаниною з рослиною виду Aconitum napellus.
Мета дослідження: У деяких регіонах світу випадкова плутанина між рослинами, що використовуються в їжу, може призводити до тяжких отруєнь і смертей. Мета цього дослідження — описати випадки такої плутанини, зафіксовані Марсельським токсикологічним центром (PCC) у період з 2002 до 2023 року.
Результати: За 22 роки було опрацьовано 2197 випадків плутанини з харчовими продуктами, пов’язаних із 321 різним видом рослин. Найчастіше фігурував олеандр звичайний (Nerium oleander) — 289 випадків (13,1%), далі йшли рослини родини Гарбузові (3,3%), пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale) (3,3%), мигдаль звичайний (Prunus amygdalus) (3%), маніок (Mahinot esculenta) (3%), ракитник звичайний (Cytisus laburnum) (2,6%), гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum) (2,5%) і нарцис жонкіль (Narcissus Jonquilla) (2%). Також повідомлялося про багато випадків плутанини між рослинами (n = 1386, 63%), але менш ніж п’ять разів із кожним окремим видом. У цьому огляді повідомлялося лише про одну смерть — у випадку, пов’язаному з Aconitum napellus. У всіх випадках використовували два антидоти: рослини роду Datura та Prunus dulcis.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Отруєння аконітином після вживання препарату з Aconitum sp. спричинило небезпечні для життя порушення серцевого ритму й дуже низький артеріальний тиск.
Мета дослідження: Отруєння аконітином із засобів традиційної китайської медицини становить загрозу для життя та пов’язане з аритмією і шоком. Через відсутність специфічних антидотів важливі рання діагностика й комплексне лікування. Метою цього дослідження було описати тяжкий випадок отруєння аконітином і оцінити ефективність поєднання очищення крові та антиаритмічної терапії, а також надати практичні відомості для клінічного лікування.
Результати: Поєднання антиаритмічної терапії та очищення крові виявилося ефективним. Для лікування отруєння аконітином важливі раннє розпізнавання й комплексна допомога.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.