Вакцина проти COVID-19 і рак — випадковий збіг чи тривожна тенденція?

Мета дослідження: У дедалі більшій кількості рецензованих публікацій повідомляється про різні типи раку, що виникали в часовому зв’язку з вакцинацією проти COVID-19 або інфікуванням. Щоб охарактеризувати природу та масштаби цих повідомлень, було проведено систематичний пошук літератури за період із січня 2020 року до жовтня 2025 року відповідно до визначених критеріїв включення.

Результати: У більшості досліджень описували гематологічні злоякісні захворювання (неходжкінські лімфоми, шкірні лімфоми, лейкемії), солідні пухлини (рак молочної залози, легень, меланома, саркома, рак підшлункової залози та гліобластома), а також раки, пов’язані з вірусами (саркома Капоші та карцинома з клітин Меркеля). У різних повідомленнях повторювалися кілька тем: (1) незвично швидке прогресування, рецидив або реактивація наявного млявого чи контрольованого захворювання; (2) нетипові або локалізовані гістопатологічні ознаки, зокрема у місцях ін’єкцій вакцини або регіонарних лімфатичних вузлах; (3) припущення про імунологічний зв’язок між гострою інфекцією або вакцинацією та латентністю пухлини, уникненням імунної відповіді чи змінами мікрооточення. Переважання спостережень за окремими випадками та ранніх популяційних даних свідчить про початковий етап виявлення потенційного сигналу безпеки.

Мета дослідження: З 2020 року в усьому світі було введено мільярди доз мРНК-вакцин проти COVID-19 на основі ліпідних наночастинок, що створило одну з найбільших баз даних фармаконагляду для сучасного класу терапевтичних засобів.

Результати: У цій роботі ми розглядаємо механістичні підстави та наявні докази щодо перепрофілювання зареєстрованих мРНК-вакцин проти COVID-19 як імуномодуляторів, не спрямованих на конкретний антиген. Ми визначили п’ять потенційних напрямів для проспективного оцінювання: (1) недрібноклітинний рак легень із негативним PD-L1 на початку терапії інгібіторами імунних контрольних точок (ICI); (2) періопераційна імунна дисфункція під час великих кардіохірургічних операцій; (3) хронічний гепатит B; (4) хронічна ВІЛ-інфекція зі стійким виснаженням імунітету; (5) спричинений сепсисом імунопараліч. Методологічна основа для підтверджувальної оцінки — зокрема імітація цільового дослідження, менделівська рандомізація та прагматичний дизайн досліджень — уже достатньо розвинена для впровадження. Проспективне оцінювання гіпотези про перепрофілювання вакцин незалежно від антигену є практично здійсненним, хоча його обмежують залишкове змішування чинників і невизначеність щодо тривалості перепрограмування вродженого імунітету, спричиненого вакциною.

Мета дослідження: У нещодавніх дослідженнях висунуто припущення, що вакцинація мРНК-вакцинами проти SARS-CoV-2 може підвищувати чутливість пухлин до терапії інгібіторами імунних контрольних точок (ICI) завдяки імунній модуляції. Використовуючи 100% національних даних страхових вимог Medicare за програмою оплати послуг, ми оцінили, чи є відмінності у виживанні вакцинованих пацієнтів, які отримували ICI, специфічними для мРНК-вакцин.

Результати: Використовуючи 100% національних даних страхових вимог Medicare за програмою оплати послуг, ми оцінили, чи є відмінності у виживанні вакцинованих пацієнтів, які отримували ICI, специфічними для мРНК-вакцин. Серед 121,676 учасників програми, які розпочали системну протипухлинну терапію, зокрема 10,824 тих, хто почав отримувати ICI, вакцинація незадовго до початку лікування була пов’язана з нижчою смертністю для мРНК-вакцин проти COVID-19, аденовірусних вакцин проти COVID-19 та вакцин проти грипу. Ми виявили, що зв’язок із виживанням і формальні ефекти взаємодії вакцини з ICI були подібними для різних платформ вакцин. Ці результати свідчать, що наявні популяційні дані про виживання не підтверджують механізм підвищення чутливості пухлин, специфічний для мРНК.