Півонія — садова квітка, яка заспокоювала епілепсію?

Мета дослідження: Корінь півонії (Paeoniae Radix) використовували при дискомфорті в ногах, зокрема при синдромі неспокійних ніг. Мета цього огляду — оцінити ефективність і безпеку рослинних препаратів, що містять корінь півонії, при синдромі неспокійних ніг.

Результати: До огляду включили дванадцять досліджень (n = 639). Загальна методологічна якість була низькою. У групі, що отримувала рослинні препарати, метааналіз показав статистично значуще покращення загального показника ефективності, шкали оцінки синдрому неспокійних ніг і Піттсбурзького індексу якості сну порівняно з групою без рослинних препаратів. Рослинні засоби виявилися відносно безпечними. Препарати на основі кореня півонії можуть сприяти полегшенню синдрому неспокійних ніг. Однак через обмеження включених досліджень ми не можемо зробити конкретних висновків.

Мета дослідження: Paeoniae Radix Alba (PRA, у Китаї відомий як Байшао) — це висушений корінь Paeonia lactiflora Pall. У клінічній практиці PRA використовували для лікування серцево-судинних захворювань, порушень менструального циклу, болю в животі, діареї та хвороб печінки, а також інших станів.

Результати: Цей огляд систематично узагальнює традиційне застосування рослини, її географічне поширення та сучасний стан вирощування, фітохімію, фармакокінетику, фармакологію, контроль якості й токсикологію. Крім того, в огляді докладно обговорено недоліки сучасних досліджень PRA — питання, якого не розглядали в попередніх оглядах про PRA, — і запропоновано власні погляди та рішення. Щоб зрозуміти механізм дії PRA, а також взаємозв’язок між її хімічними компонентами та їхніми можливими синергічними й антагоністичними ефектами, потрібні подальші дослідження. Крім того, необхідно всебічно оцінити лікарську якість, щоб з’ясувати довгострокову токсичність in vivo та клінічну ефективність PRA, а також отримати більше інформації для розробки нових ліків і методів лікування різних захворювань із використанням PRA та її хімічних компонентів.

Мета дослідження: Мета статті — всебічно оглянути ботанічні характеристики та поширення P. lactiflora, етнофармакологію, фітохімію, шлях біосинтезу, фармакологію, фармакокінетику та контроль якості, щоб надати нові відомості й наукові докази для подальших досліджень.

Результати: P. lactiflora — рослина з давньою історією використання в медицині, харчуванні та декоративному садівництві, що має високу цінність. У ній виявлено 200 сполук, зокрема терпеноїди, флавоноїди, поліфеноли, органічні кислоти та інші речовини. Серед них паеоніфлорин — мон терпеноїдний глікозид, що має різноманітну дію та нині є предметом фармакологічних досліджень. Численні фармакологічні експерименти підтверджують протизапальну, антиоксидантну, гепатопротекторну, нейропротекторну, антибактеріальну, протипухлинну дію P. lactiflora, її здатність допомагати при дерматозах та інші ефекти. Крім того, оцінка якості P. lactiflora необхідна для безпечного застосування препарату людьми. Хімічні компоненти P. lactiflora різноманітні й мають широкий спектр дії. Сучасні фармакологічні дослідження надали надійні докази традиційної ефективності, наприклад здатності пригнічувати надмірну активність печінкового ян, регулювати менструацію та полегшувати біль.

Мета дослідження: Доклінічні та клінічні дослідження, спрямовані на з’ясування того, чи підвищує PHY906 терапевтичну ефективність широкого спектра протипухлинних препаратів.

Результати: Доклінічні дослідження показали, що PHY906 підвищує терапевтичну ефективність широкого спектра протипухлинних препаратів. Ці результати перевіряли в клінічних дослідженнях за участю пацієнтів із колоректальним раком, раком печінки та підшлункової залози, коли PHY906 застосовували як доповнення до хіміотерапії; результати були обнадійливими. Зокрема, PHY906 міг зменшувати токсичність, спричинену хіміотерапією, та/або підвищувати її ефективність. Крім того, PHY906 не впливав на фармакокінетику застосовуваних хіміотерапевтичних препаратів. У доклінічних дослідженнях отримано певні відомості про механізм дії PHY906. Для оцінювання якості різних партій PHY906 розробили комплексну платформу PhytomicsQC, що поєднує хімічні й біологічні відбитки з новою біостатистичною методологією. Протягом десяти років мультиплексну технологію «PhytomicsQC» використовували для підтвердження узгодженості виробництва різних партій PHY906.

Мета дослідження: Оцінити ефективність і безпеку поєднання сумарних глікозидів півонії (TGP) та метотрексату (MTX) для лікування ревматоїдного артриту (RA). Дані рандомізованих контрольованих досліджень (RCT) щодо поєднання традиційного китайського активного компонента TGP з MTX порівняно з…

Результати: Крім того, про побічні явища частіше повідомляли в групі монотерапії MTX, ніж у групі комбінованого застосування TGP і MTX (P = 0.0007). Наше дослідження показує, що поєднання TGP з MTX ефективніше для лікування RA, ніж сам MTX. Водночас побічні ефекти комбінації TGP і MTX потребують подальшого оцінювання. Через низьку методологічну якість включених досліджень для більш остаточного висновку необхідні якісно сплановані багатоцентрові RCT великого масштабу.

Мета дослідження: Сумарні глікозиди півонії (TGP) широко застосовують у Китаї для лікування ревматоїдного артриту (RA). Однак клінічна практика недостатньо спирається на дані належно проведених систематичних оглядів. Цей систематичний огляд, що відповідає вимогам PRISMA, має на меті оцінити ефективність і безпеку TGP при RA.

Результати: До цього систематичного огляду включили вісім досліджень за участю 1209 пацієнтів з активним RA. На тлі традиційних DMARD(s) TGP може бути корисним для пацієнтів із RA: порівняно з відсутністю лікування він може підвищувати частоту відповіді ACR 20, ACR 50 та ACR70 Американського коледжу ревматології й зменшувати побічні ефекти. Загальна методологічна якість включених досліджень і якість доказів для кожного результату були обмеженими. Наявні дослідження вказують на потенційну користь TGP при RA на тлі традиційних DMARD(s). Тож TGP може бути вдалим вибором як додаткова терапія RA. Однак з огляду на обмежену методологічну якість і силу доказів потрібні високоякісні RCT, щоб обґрунтувати застосування TGP при RA.

Мета дослідження: Хоча місцеві креми та інші засоби проти старіння обіцяють зменшити видимі ознаки старіння та зморшки на шкірі, у науковій літературі досі не було критичного аналізу їхньої ефективності. У цьому систематичному огляді критично оцінено докази ефективності рослинних засобів для зменшення старіння шкіри та зморшок.

Результати: Усі дослідження мали низьку методологічну якість. Про побічні ефекти часто не повідомляли. Підсумовуючи, є деякі слабкі докази того, що кілька рослинних екстрактів можуть зменшувати видимі ознаки старіння шкіри, але немає доказів, що цей ефект зберігається надовго. Щоб підтвердити ці попередні результати, потрібні незалежні повторні дослідження з більшими й різноманітнішими вибірками, тривалішим лікуванням і ретельнішим дизайном.

Мета дослідження: Moutan Cortex (MC), висушена кора кореня Paeonia × suffruticosa Andrews, використовується як лікарський і харчовий продукт та має гепатопротекторні й протизапальні властивості. Вона багата на біологічно активні полісахаридні компоненти. Однак роль препарату з високим вмістом полісахаридів із Moutan Cortex (MC-Pa) у полегшенні неалкогольної жирової хвороби печінки (NAFLD) вивчена недостатньо.

Результати: Лікування MC-Pa значно зменшило жирову інфільтрацію печінки, запалення й оксидативний стрес у мишей, яких годували дієтою MCD, а також знизило рівні ALT/AST у сироватці крові. MC-Pa сприятливо впливав на мікробіоту кишківника: зменшував співвідношення Firmicutes/Bacteroidota та збільшував кількість Muribaculaceae й Akkermansia. Крім того, MC-Pa регулював сигнальні процеси, пов’язані з жовчними кислотами, про що свідчили зміни експресії печінкових FXR, CYP7A1 і TGR5. MC-Pa полегшує жирову інфільтрацію печінки, запалення й оксидативний стрес у мишей із NAFLD, спричиненою MCD. Ці ефекти пов’язані зі змінами мікробіоти кишківника та обміну жовчних кислот і, можливо, залучають сигнальний шлях FXR/CYP7A1.

Мета дослідження: Остеоартроз колінного суглоба (KOA) — поширене хронічне дегенеративне захворювання суглобів, основною патологічною ознакою якого є дегенерація суглобового хряща. Паеоніфлорин — біологічно активний терпеновий глікозид, виділений із Paeonia lactiflora, — продемонстрував захисну дію на хондроцити, але його конкретний механізм вивчений недостатньо.

Результати: Експерименти in vitro показали, що паеоніфлорин значно посилював проліферативну активність хондроцитів і зменшував рівень апоптозу. В експериментах in vivo застосування паеоніфлорину значно покращило об’єм кістки та структурні показники субхондральної кістки у щурів із KOA, а також сприяло відновленню пошкодженого хряща. Спільний транскриптомний і метаболомний аналіз показав, що паеоніфлорин сприяв підтриманню мітохондріального гомеостазу шляхом регуляції DL-гліцеральдегіду (DLG), покращуючи енергетичний обмін хондроцитів. Молекулярний докінг, моделювання молекулярної динаміки та подальше механістичне дослідження показали, що паеоніфлорин регулював експресію генів, пов’язаних із мітохондріальною динамікою, змінюючи рівні DLG, сприяючи злиттю мітохондрій і пригнічуючи надмірне ділення. Паеоніфлорин ефективно послаблював дегенерацію хряща при KOA, регулюючи метаболіт DLG і підтримуючи гомеостаз мітохондріальної динаміки.

Мета дослідження: Ендометріоз (EMs) — хронічне запальне захворювання, яке часто лікують засобами, що активують кровообіг і усувають застій. Тривога й депресія — поширені супутні психічні розлади у пацієнток з EMs. Ліків для лікування EMs із тривогою/депресією немає. Листя Paeonia × suffruticosa Andrews (PSL) активує кровообіг і усуває застій; його часто застосовують при запаленні та гінекологічних захворюваннях.

Результати: PSL пригнічувало ріст вогнищ EMs і знижувало експресію Ki67 у них. PSL покращувало поведінкові прояви, схожі на тривогу й депресію, у мишей з EMs. Крім того, лікування PSL сприяло відновленню пошкоджених нейронів у гіпокампі та префронтальній корі мишей з EMs, що узгоджувалося зі змінами поведінки. PSL знижувало експресію мРНК і білків IL-1β, IL-6, TNF-α та iNOS у тканинах мозку мишей з EMs, а також підвищувало експресію IL-4, CD163 і Arg-1. Крім того, у мозку мишей з EMs і тривогою/депресією активувався пов’язаний із запаленням сигнальний шлях JAK2/STAT3. PSL знижувало експресію мікроглії типу M1 і підвищувало експресію мікроглії типу M2, пригнічуючи активацію шляху JAK2/STAT3 у гіпокампі та префронтальній корі. PSL пригнічувало нейрозапалення через шлях JAK2/STAT3 і допомагало лікувати EMs із тривогою/депресією.