Ліки від депресії — про які побічні ефекти замовчують у кабінеті лікаря?

Мета дослідження: Сексуальні розлади є поширеним побічним ефектом антидепресантів, який може спричиняти значний дискомфорт, і однією з головних причин недотримання режиму прийому ліків. Сексуальну функцію слід активно оцінювати на початку лікування, регулярно під час нього та після його припинення.

Результати: Досліджень, які порівнюють ризик сексуальних розладів під час прийому окремих антидепресантів, недостатньо. Однак можна обґрунтовано зробити висновок, що найбільший ризик пов’язаний із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібіторами зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (ІЗЗСН), менший — із трициклічними антидепресантами (крім кломіпраміну) та міртазапіном, а найменший — із моклобемідом, агомелатином, ребоксетином і бупропіоном. Для усунення сексуальних розладів, спричинених антидепресантами, потрібен індивідуальний підхід (наприклад, розгляд інших можливих причин, зменшення дози, додавання препарату для лікування побічного ефекту або перехід на інший антидепресант). Пост-СІЗЗС сексуальну дисфункцію нещодавно визначили як потенційний, хоча й рідкісний, побічний ефект СІЗЗС та ІЗЗСН.

Мета дослідження: Припинити прийом антидепресантів може бути складно через високу частоту симптомів відміни. Люди із синдромом відміни антидепресантів (СВА) часто мають безсоння, грипоподібні симптоми, розлади настрою, запаморочення та парестезії, але можливий широкий спектр побічних ефектів.

Результати: Симптоми можуть тривати від кількох днів до кількох місяців, причому тривалість різних симптомів відрізняється. Важливими кроками для зниження ризику СВА та роботи із занепокоєннями пацієнтів є інформування пацієнтів, виявлення тих, хто має найбільший ризик появи симптомів, а також повільне зниження дози антидепресанту або поступовий перехід на інший препарат. Зниження дози слід проводити протягом кількох тижнів або місяців. Якщо виникають симптоми відміни, слід відновити попередню дозу антидепресанту, а потім знижувати її ще повільніше, за потреби додатково полегшуючи симптоми.

Мета дослідження: Хоча новіші антидепресанти безпечніші за трициклічні антидепресанти та інгібітори моноаміноксидази, їх застосування може бути пов’язане з деякими серйозними для здоров’я побічними ефектами. У цьому огляді розглянуто серцево-судинні побічні ефекти, судоми, аномальні кровотечі, гіпонатріємію та агранулоцитоз.

Результати: Хоча новіші антидепресанти безпечніші за трициклічні антидепресанти та інгібітори моноаміноксидази, їх застосування може бути пов’язане з деякими серйозними для здоров’я побічними ефектами. У цьому огляді розглянуто серцево-судинні побічні ефекти, судоми, аномальні кровотечі, гіпонатріємію та агранулоцитоз. Узагальнено дані про частоту цих ефектів і фактори ризику, а також запропоновано способи зниження ризику та лікування. Виявлення факторів ризику, належний вибір антидепресанту та, за можливості, ретельне спостереження можуть суттєво зменшити частоту цих побічних ефектів і пов’язану з ними захворюваність.

Мета дослідження: Синдром відміни антидепресантів виникає приблизно у 20 відсотків пацієнтів після раптового припинення прийому антидепресанту, який вони приймали щонайменше шість тижнів. Типові симптоми синдрому відміни антидепресантів — грипоподібні симптоми, безсоння, нудота, порушення рівноваги, розлади чутливості та надмірне збудження.

Результати: Синдром відміни антидепресантів частіше виникає, якщо лікування тривало довше, а період напіввиведення препарату коротший. Слід уважно стежити за появою симптомів відміни та докладно розпитувати пацієнта про випадкове або навмисне припинення прийому ліків. Перед призначенням антидепресантів пацієнтів слід попередити про можливі проблеми, пов’язані з раптовим припиненням прийому. Інформування про це поширене явище, яке, ймовірно, часто залишається нерозпізнаним, допоможе запобігти повторним випадкам і зменшити ризик помилкового діагнозу.