ВакциниЩо насправді роблять наночастинки з мРНК-вакцин у нашому тілі?
Джерел: 9 · Стаття: 10 030 знаків
Проф. Сухаріт Бгакді стверджує, що білки ApoB і ApoE допомагають ліпідним наночастинкам долати гематоенцефалічний бар’єр.
- Ліпіди захищають мРНК і допомагають їй потрапити до клітини, де вона керує виробленням білка шипа.
- За словами Бгакді, мРНК може зберігатися довго незалежно від виду закодованого антигену.
- Доктор Норман Пєнёнжек стверджує, що наночастинки можуть потрапляти в різні клітини організму, які починають виробляти те, що закодовано в мРНК.
Що пишуть автори
Prof. Sucharit Bhakdi
Ліпіди захищають мРНК і допомагають їй потрапити до клітини, де мРНК керує виробленням білка шипа.
„Ця мРНК вкрита сумішшю синтетичних ліпідів (жироподібних молекул), які захищають її під час переміщення організмом і сприяють її поглинанню клітинами-мішенями шляхом ендоцитозу. Після потрапляння вакцини в клітину вона спочатку опиняється всередині мембранної везикули — маленької бульбашки, що відокремилася від клітинної мембрани. Подальше накопичення кислоти всередині цієї бульбашки призводить до відокремлення ліпідів і вивільнення мРНК у цитозоль (внутрішньоклітинну рідину); цьому вивільненню сприяє катіонний ліпід ALC-0315 (див. нижче). Потім мРНК зв’язується з рибосомами — маленькими білковими фабриками клітини — і запускає синтез молекул білка шипа.”This mRNA is coated with a mixture of synthetic lipids (fat-like molecules) that protect it during transport within the body, and which also facilitate its uptake into the target cells through endocytosis. After the vaccine has entered a cell, it initially finds itself enclosed by a membrane vesicle—a little bubble that was pinched off from the cell membrane. The subsequent accumulation of acid inside this bubble causes the lipids to be stripped off, and the mRNA to be released into the cytosol (the intracellular fluid); this release step is facilitated by the cationic lipid ALC-0315 (see later). The mRNA then binds to ribosomes—the cell’s little protein factories—and induces the synthesis of the actual spike protein molecules.
Prof. Sucharit Bhakdi
Білки організму можуть покривати ліпідні наночастинки, а білки ApoB і ApoE сприяють їх поглинанню клітинами та перенесенню через гематоенцефалічний бар’єр.
„В організмі ліпідні наночастинки тих типів, що використовуються у вакцинах Pfizer і Moderna, набувають «біомолекулярної корони», тобто зовнішнього шару з власних білків організму. Завдяки цьому покриттю вони поводяться подібно до природних частинок, які переносять жири в організмі, — ліпопротеїнів. Поглинання ліпідних наночастинок клітинами та їх перенесення через гематоенцефалічний бар’єр відбуваються, зокрема, завдяки покриттю білками ApoB і ApoE [3,4], які так само виконують цю функцію у власних ліпопротеїнах організму.”In vivo, lipid nanoparticles of the type used in Pfizer and Moderna vaccines will acquire a “biomolecular corona”, i.e. an outer coating consisting of the body’s own proteins. With this coating, they then behave similarly to the body’s own natural fat transport particles, the lipoproteins. The cellular uptake of the lipid nanoparticles and their transport across the blood-brain barrier are mediated in particular by coating with the proteins ApoB and ApoE [3,4], which also serve the same purpose with the body’s own lipoproteins.
Prof. Sucharit Bhakdi
У фрагменті припускається, що тривале збереження мРНК і вироблення антигену не залежать від виду закодованого антигену.
„Слід припускати, що таке тривале збереження мРНК, а отже й експресії антигену, не залежить від того, який саме антиген закодовано. Натомість це, найімовірніше, загальна властивість технології доставки. Катастрофічні наслідки такої тривалої експресії антигену буде розглянуто нижче.”Such long-lasting persistence of the mRNA, and therefore of antigen expression, must be assumed to be unrelated to the identity of the encoded antigen. Instead, it is most likely a property of the delivery technology in general. The calamitous consequences of this long-lasting antigen expression will be considered below.
Dr Norman Pieniążek
Згідно з цим висловлюванням, ліпідні наночастинки потрапляють у різні клітини організму, які починають виробляти те, що закодовано в мРНК.
„Тобто вони потрапляють у будь-які клітини організму — в однієї людини в одні, в іншої в інші: у мозок, яєчники, серце, печінку — можете вибрати будь-який орган. Туди потрапляють ці ліпідні наночастинки й трансформують клітину: вона раптом починає виробляти те, що було закодовано в мРНК цієї ліпідної наночастинки, — пояснює професор.”Czyli wchodzą do dowolnych komórek w organizmie, u jednego do tych, u jednego do innych, od mózgu, jajników, serca, wątroby, może pan wybrać jakikolwiek organ, wchodzą tam te nanocząsteczki lipidowe i transformują komórkę, czyli komórka nagle zaczyna produkować to, co było w tej nanocząsteczce lipidowej zakodowane w tym mRNA – ujawnia prof.
Дослідження з PubMed · Europe PMC
Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 3). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.
Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 1 465.
Огляд пояснює, що ліпідні наночастинки захищають мРНК від розпаду та допомагають їй потрапляти до клітин і їхньої цитоплазми.
Мета дослідження: мРНК-вакцини стали клінічно підтвердженою платформою для вакцин, про що свідчить успіх вакцин проти COVID-19, таких як Comirnaty і Spikevax. Це стало можливим завдяки швидкому розробленню, масштабованому виробництву та здатності забезпечувати вироблення антигену безпосередньо в організмі.
Результати: Попри значний поступ, труднощі зі стабільністю формул і під час тривалого зберігання, питання безпеки та реактогенності, а також тривалість імунного захисту й далі обмежують ширше застосування платформ мРНК-ЛНЧ-вакцин. У цьому огляді узагальнено останні досягнення у сфері мРНК-ЛНЧ-вакцин: розглянуто молекулярну інженерію мРНК, склад ЛНЧ і механізми доставки, імунні відповіді, клінічний поступ і поточні проблеми розроблення. Крім того, обговорено нові стратегії, зокрема термостабільні формули, ЛНЧ нового покоління з кращою здатністю до таргетингу, нові платформи РНК і оптимізацію послідовностей РНК та ліпідних матеріалів за допомогою штучного інтелекту.
Гроші на дослідженнядержава, державні установи · National Natural Science Foundation of China
Чи мають автори зв’язки з компаніями?ні — так пишуть автори
Чи допомагав виробник у дослідженні?НІ
Вид дослідженняобговорення інших досліджень
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У дослідженнях на мишах наночастинки стимулювали імунну відповідь, сприяючи утворенню клітин пам’яті та стійких захисних антитіл.
Мета дослідження: Ад’юванти мають вирішальне значення для поліпшення якості та сили адаптивної імунної відповіді на вакцинацію. Вакцини з нуклеозид-модифікованою мРНК, упакованою в ліпідні наночастинки (ЛНЧ), показали високу ефективність проти коронавірусу тяжкого гострого респіраторного синдрому 2 (SARS-CoV-2), однак механізм дії цієї вакцинної платформи вивчений недостатньо.
Результати: Використовуючи мРНК-вакцини та вакцини з білковими субодиницями проти вірусу грипу й SARS-CoV-2, ми показали, що наша формула ЛНЧ має власну ад’ювантну активність. Вона сприяє утворенню сильних відповідей Т-фолікулярних клітин-хелперів, В-клітин гермінативних центрів, довгоживучих плазматичних клітин і В-клітин пам’яті, пов’язаних зі стійкими захисними антитілами у мишей. Порівняльні досліди показали, що ця формула ЛНЧ перевершила широко використовуваний ад’ювант AddaVax, подібний до MF59. Ад’ювантна активність ЛНЧ залежить від іонізованого ліпідного компонента та індукції цитокіну IL-6, але не від розпізнавання ЛНЧ, залежного від MyD88 або MAVS. Наше дослідження визначило ЛНЧ як універсальний ад’ювант, що підвищує ефективність традиційних і вакцинних платформ нового покоління.
Гроші на дослідженняне вказано · National Institute of Allergy and Infectious Diseases, NIAID NIH HHS, Children's Hospital of Philadelphia
Чи мають автори зв’язки з компаніями?так — автори це повідомили
Чи допомагав виробник у дослідженні?ТАК
Вид дослідженнядослідження на тваринах
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
В огляді пояснюється, що наночастинки захищають мРНК від ферментів, які розщеплюють РНК, і полегшують її доставку до клітин.
Мета дослідження: Ліпідні наночастинки (ЛНЧ) — це різновид ліпідних везикул з однорідним ліпідним ядром. Ці везикули широко використовують для доставки малих молекул і нуклеїнових кислот. Нещодавно вони привернули значну увагу завдяки вражаючому успіху як платформа доставки мРНК-вакцин проти COVID-19.
Результати: По-четверте, ми розглядаємо властивості ЛНЧ як цілісних структур, що можуть істотно впливати на доставку РНК. До них належать розмір ЛНЧ, заряд, внутрішня структура, щільність укладання ліпідів, гідратація ліпідної мембрани, стабільність і спорідненість до біомакромолекул. Ми також обговорюємо конкретні методи дослідження цих властивостей і способи їх коригування. Насамкінець ми викладаємо наше бачення майбутнього РНК-терапії та деякі питання, що залишаються у сфері формулювання й оптимізації ЛНЧ.
Гроші на дослідженнядержава, державні установи · NHLBI NIH HHS, National Eye Institute, National Heart, Lung, and Blood Institute
Чи мають автори зв’язки з компаніями?не вказано
Чи допомагав виробник у дослідженні?невідомо
Вид дослідженняобговорення інших досліджень
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Погляди та оглядові матеріали
Наведені нижче матеріали містять думки, тлумачення та гіпотези авторів. Вони не вважаються рівноцінними науковим дослідженням і систематичним оглядам.
Orthomolecular Medicine News Service Оглядовий матеріал
„[48-50] Перекисне окиснення ліпідів також пов’язують із багатьма хронічними захворюваннями, як-от серцево-судинні захворювання [51-56], рак [57-60], хвороба Альцгеймера, захворювання печінки й легень (ХОЗЛ), цукровий діабет [61-68], автоімунні захворювання [69-73], а також COVID-19, хронічні симптоми COVID-19 (так званий «довгий COVID») і навіть ушкодження, пов’язані з вакцинами проти COVID [5,34,47,74-84]. Встановлено, що вираженіший атеросклероз пов’язаний із підвищеним рівнем окисненої лінолевої кислоти (LA), а не неокисненої LA [85]. Поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) є мішенями LPCR: LPCR переважно впливає на подвійні зв’язки в молекулах ліпідів.”[48-50] Lipid peroxidation is also implicated in many chronic diseases, such as cardiovascular disease [51-56], cancer [57-60], Alzheimer's, liver diseases, lung diseases (COPD), diabetes mellitus [61-68], autoimmune diseases [69-73], and also Covid-19, chronic Covid-19 symptoms (so-called "Long Covid") and even Covid vaccine related injuries. [5,34,47,74-84] More advanced atherosclerosis is found to be associated with increased oxidized linoleic acid (LA) than with non-oxidized LA. [85] Polyunsaturated fatty acids (PUFAs) are the targets of LPCR: LPCR primarily targets the double bonds in lipid molecules.
Orthomolecular Medicine News Service Оглядовий матеріал
„(2021) SARS-CoV-2 пригнічує експресію мРНК селенопротеїнів, пов’язаних із фероптозом, стресом ендоплазматичного ретикулума та синтезом ДНК. Food and Chemical Toxicology 153:112286. (2020) Свідчення пошкодження структурних білків і перебудови мембранних ліпідів в еритроцитах пацієнтів із COVID-19. J Proteome Res. 19:4455-4469. (2020) COVID-19: дефіцит NAD+ може підвищувати ризик смерті літніх людей, людей з ожирінням і хворих на діабет 2-го типу через вплив на активність SIRT1. Med Hypotheses 144:110044. (2010) Модель «пастки ніацину», спричиненої оксидативним стресом (OSINS), для патогенезу ВІЛ. PMID:19857540. Toxicology. 278:124-130.”(2021) SARS-CoV-2 suppresses mRNA expression of selenoproteins associated with ferroptosis, endoplasmic reticulum stress and DNA synthesis. Food and Chemical Toxicology 153 :112286. (2020) Evidence of Structural Protein Damage and Membrane Lipid Remodeling in Red Blood Cells from COVID-19 Patients. J Proteome Res. 19: 4455-4469. (2020) COVID-19: NAD+ deficiency may predispose the aged, obese and type2 diabetics to mortality through its effect on SIRT1 activity. Med Hypotheses 144:110044. (2010) The oxidative stress-induced niacin sink (OSINS) model for HIV pathogenesis PMID:19857540. Toxicology. 278:124-130.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.