Хміль — пивна квітка, яка присипляє краще за таблетку?

Мета дослідження: Рослинні та натуральні добавки набули популярності як альтернативні засоби лікування безсоння та порушень сну через їхню гадану безпечність і потенційну ефективність. У цьому огляді літератури узагальнено наявні докази ефективності, безпеки та механізмів дії поширених добавок для сну, зокрема валеріани, хмелю, кави, ромашки лікарської, вишні, триптофану, теаніну, мелатоніну, магнію та цинку.

Результати: Результати свідчать, що деякі добавки, зокрема валеріана, хміль і мелатонін, можуть покращувати якість сну та зменшувати симптоми безсоння завдяки впливу на системи нейромедіаторів і регуляції циклів сну та неспання. Однак переконливість доказів різниться, а оптимальні дози, форми препаратів і тривалість лікування не встановлені. Хоча ці добавки загалом вважають безпечними, вони не позбавлені ризиків, як-от рідкісні, але серйозні побічні ефекти, пов'язані з кавою, та можливі взаємодії з рецептурними ліками. Якість і чистота добавок також дуже різняться через відсутність суворого регулювання. Медичні працівники мають стежити за новітніми дослідженнями та тісно співпрацювати з пацієнтами, щоб розробляти індивідуальні плани лікування.

Мета дослідження: У цьому дослідженні оцінювали можливість вивчення впливу рослинного препарату на основі валеріани та хмелю (Ze 91019) на когнітивні показники, психологічні параметри та характеристики сну вдень у людей із періодичними проблемами зі сном.

Результати: Дизайн дослідження виявився здійсненним, учасники добре дотримувалися протоколу. Попередній аналіз показав статистично значуще збільшення тривалості сну під час лікування в учасників, які приймали Ze 91019, порівняно з плацебо (середнє щоденне збільшення: 21,7 хв, p = 0,019), без статистично значущого впливу на когнітивні чи психологічні показники. Крім того, Ze 91019 статистично значуще збільшив тривалість найкоротшого нічного сну в період лікування на 48,7 хвилини. Препарат добре переносився. Дизайн дослідження виявився здійсненним, а Ze 91019 збільшив тривалість сну, не впливаючи на когнітивні чи психологічні показники вдень.

Мета дослідження: Оцінити ефективність валеріани та хмелю в лікуванні первинного безсоння.

Результати: Перш ніж упевнено рекомендувати такі рослинні засоби для лікування первинного безсоння, потрібні додаткові рандомізовані подвійні сліпі плацебо-контрольовані дослідження.

Мета дослідження: Оцінити ефективність і безпеку NSF-3 — рослинного седативно-снодійного засобу (що містить стандартизовані екстракти Valeriana officinalis, Passiflora incarnata та Humulus lupulus) — порівняно із золпідемом при первинному безсонні.

Результати: Загалом залучили 91 учасника, з яких дослідження завершили 39 осіб у кожній групі. В обох групах відбулося значне покращення загальної тривалості сну, часу засинання, кількості нічних пробуджень і показників індексу тяжкості безсоння. Однак статистично значущої різниці між групами не виявили. Показники сонливості за шкалою Епворта істотно не змінилися протягом дослідження. Під час лікування повідомили про 12 побічних явищ у групі NSF-3 і 16 у групі золпідему (найчастіше в обох групах виникала сонливість); більшість явищ були легкими, серйозних побічних явищ не було. NSF-3 є безпечною та ефективною короткостроковою альтернативою золпідему при первинному безсонні. Потрібно з'ясувати, чи зберігається користь від препарату та чи може його тривале застосування спричинити залежність.

Мета дослідження: Серед природних продуктів, що сприяють сну, хміль із давніх часів використовують як заспокійливий і снодійний засіб. У цьому дослідженні вивчали властивості екстрактів різних сортів хмелю (Humulus lupulus L.), що сприяють сну, на моделях безхребетних і хребетних тварин.

Результати: Загальна тривалість сну мишей, у яких сон викликали пентобарбіталом, була значно більшою після застосування водних екстрактів Simcoe і Mosaic та етанольних екстрактів Saphir і Simcoe, ніж у контрольної групи. Пероральне введення водного екстракту Simcoe та спиртового екстракту Saphir покращило сон у моделі безсоння, спричиненого кофеїном, і підвищило експресію мРНК рецепторів GABAA (гамма-2-субодиниці) та GABAB у мозку мишей. Крім того, спиртовий екстракт Saphir значно збільшив вміст ГАМК у мозку мишей. Водний екстракт Simcoe та етанольний екстракт Saphir модулювали ГАМК-ергічну передачу сигналів і покращували пов'язану зі сном поведінку, зокрема тривалість сну.

Мета дослідження: Хміль містить флавоноїди із заспокійливою дією та здатністю сприяти сну, зокрема α-кислоту, β-кислоту та ксантогумол. У цьому дослідженні вимірювали здатність суміші хмелю сортів Saaz і Saphir покращувати сон.

Результати: Оскільки антагоністи ГАМК — пікротоксин і бікукулін — зменшували активність сну, було підтверджено участь рецептора GABAA у дії суміші Saaz-Saphir. Крім того, антагоніст рецептора GABAA також зменшував активність сну, спричинену ксантогумолом і гумулоном, що містяться в суміші Saaz-Saphir. Отже, ксантогумол і гумулон у суміші Saaz-Saphir сприяли сну через рецептори GABAA. Тому суміш сортів хмелю Saaz і Saphir може допомогти полегшити порушення сну порівняно з іншими сортами хмелю.

Мета дослідження: Метою цього дослідження було вивчити вплив суміші валеріани та хмелю на сон плодових мушок. Аналіз методом ВЕРХ показав, що валеріана та хміль містили відповідно валеренову кислоту (1260,53 мкг/г екстракту) і ксантогумол (Cascade: 827,49 мкг/г, Hallertau: 763,60 мкг/г, Saaz: 186,93 мкг/г).

Результати: Цей ефект суміші частково спостерігали у мух, яким давали кофеїн. Суміш валеріани та Cascade підвищувала експресію мРНК рецепторів гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) і серотонінового рецептора; вплив на рецептори ГАМК був сильнішим, ніж на серотоніновий рецептор. У тесті конкурентного зв'язування з рецептором ГАМК екстракт суміші валеріани та Cascade мав вищу здатність зв'язуватися з рецептором ГАМК, ніж валеренова кислота та/або ксантогумол, які вважають активними сполуками екстракту. Це дослідження показує, що екстракт суміші валеріани та Cascade покращує пов'язану зі сном поведінку, зокрема збільшує тривалість сну, модулюючи ГАМК-ергічну та серотонінергічну передачу сигналів.