Вітамін C і рак — чому ця тема досі розділяє лікарів?

Мета дослідження: Внутрішньовенне введення вітаміну C (IVC) — суперечливий допоміжний метод лікування раку, який широко застосовують у натуропатичній та інтегративній онкології. Ми провели систематичний огляд інтервенційних та обсерваційних досліджень за участю людей, у яких оцінювали застосування IVC для лікування пацієнтів із раком.

Результати: Із 897 записів до огляду включили загалом 39 публікацій про 37 досліджень: 2 рандомізовані контрольовані випробування (РКВ), 15 неконтрольованих випробувань, 6 обсерваційних досліджень і 14 описів випадків. Доза IVC становила від 1 г до понад 200 г аскорбінової кислоти за одне введення, зазвичай 2–3 рази на тиждень. Здається, IVC не підвищує токсичність і не перешкоджає протипухлинній дії терапії гемцитабіном/ерлотинібом або паклітакселом і карбоплатином. На підставі одного РКВ і даних неконтрольованих досліджень за участю людей IVC може подовжувати час до рецидиву, а також, можливо, посилювати зменшення пухлинної маси й покращувати виживаність у поєднанні з хіміотерапією. IVC може покращувати якість життя та фізичне функціонування, а також зменшувати токсичні ефекти хіміотерапії, зокрема втому, нудоту, безсоння, закреп і депресію. В описах випадків задокументовано кілька випадків зменшення пухлини та тривалого виживання без хвороби, пов’язаних із застосуванням IVC. Якісних клінічних доказів безпеки та ефективності IVC мало.

Мета дослідження: Вітамін C — антиоксидант, який може відігравати роль у профілактиці раку травної системи, однак досі немає єдиної думки щодо того, чи має вітамін C причинно-наслідковий зв’язок із цими видами раку. Метою цього дослідження було за допомогою менделівської рандомізації з’ясувати можливі причинно-наслідкові зв’язки між вітаміном C і ризиком раку травної системи.

Результати: Генетично прогнозований вищий рівень циркулюючого вітаміну C вказував на можливий зв’язок із нижчим ризиком раку тонкої кишки та колоректального раку після врахування множинних перевірок. Відношення шансів на кожне підвищення рівня циркулюючого вітаміну C на 1 стандартне відхилення становило 0,55 (95% довірчий інтервал 0,32–0,94; P = 0,029) для раку тонкої кишки та 0,84 (95% довірчий інтервал 0,73–0,96; P = 0,013) для колоректального раку. У дослідженні FinnGen виявили можливий зв’язок між генетично прогнозованим вищим рівнем циркулюючого вітаміну C і нижчим ризиком раку печінки, але в метааналізі зв’язку не виявили (відношення шансів 0,69; 95% ДІ 0,36–1,32; P = 0,265). Генетично прогнозований рівень циркулюючого вітаміну C не був пов’язаний із раком стравоходу, шлунка чи підшлункової залози. Це дослідження менделівської рандомізації свідчить, що вітамін C може відігравати роль у профілактиці раку тонкої кишки та колоректального раку.

Мета дослідження: Понад половина випадків колоректального раку (CRC) у людей пов’язана з мутаціями KRAS або BRAF, і такі пухлини часто не піддаються схваленій таргетній терапії. Ми виявили, що культивовані клітини колоректального раку людини з мутаціями KRAS або BRAF вибірково гинуть під впливом високих концентрацій вітаміну C.

Результати: У результаті накопичуються активні форми кисню, які інактивують гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогеназу (GAPDH). Пригнічення GAPDH у клітинах із мутаціями KRAS або BRAF, що активно використовують гліколіз, спричиняє енергетичну кризу та загибель клітин. У клітинах без мутацій KRAS і BRAF цього не відбувається. Високі дози вітаміну C уповільнюють ріст пухлини в мишей із мутаціями Apc/Kras(G12D). Ці результати дають механістичне обґрунтування для дослідження терапевтичного застосування вітаміну C при колоректальному раку з мутаціями KRAS або BRAF.

Мета дослідження: Кістки — друге за поширеністю місце віддаленого метастазування у пацієнтів із нирково-клітинним раком (RCC), що істотно підвищує смертність від раку. Метастатичний процес зумовлюють як внутрішні властивості пухлинних клітин, зокрема схожість зі стовбуровими клітинами, так і кісткове мікрооточення.

Результати: Секвенування РНК окремих клітин показало, що APM зупиняє клітинний цикл і знижує метастатичний потенціал ракових клітин. Крім того, APM змінює мікрооточення пухлини, пригнічуючи диференціацію остеокластів і залучення нейтрофілів. Поєднання APM з антагоністом CXCR2 SB225002 додатково гальмує прогресування метастазів у кістках. Це дослідження детально описує протипухлинну дію вітаміну C у мікрооточенні кісткових метастазів і підтримує обґрунтування клінічних випробувань вітаміну C при RCC із метастазами в кістках.

Мета дослідження: Накопичуються докази того, що вітамін C, який вводять внутрішньовенно у високих дозах (високодозовий IVC), може бути потужним протипухлинним засобом. Ранні клінічні випробування підтвердили безпеку IVC і вказали на його ефективність у знищенні пухлинних клітин за різних видів раку.

Результати: Тому потрібно ширше інформувати про застосування цього перспективного нетоксичного методу лікування раку в клінічній практиці. У цьому огляді ми докладно описуємо доклінічні та клінічні дослідження високодозового IVC як протипухлинного засобу, а також оцінюємо основні відомі молекулярні механізми його дії. Особливу увагу приділено дослідженням глобального молекулярного профілювання. Крім того, розглянуто перспективи застосування високих доз вітаміну C у лікуванні раку та наведено рекомендації щодо подальших досліджень.