Стронцій — елемент, що зміцнює кістки, але про нього ніхто не говорить?

Мета дослідження: Ранелат стронцію — новий засіб для лікування остеопорозу, тому важливо знати про його користь і шкоду. Мета — визначити ефективність і безпечність ранелату стронцію для лікування та профілактики остеопорозу після менопаузи.

Результати: Критеріям включення відповідали чотири дослідження. У трьох вивчали лікування (від 0,5 до 2 г ранелату стронцію на день), а в одному — профілактику (0,125 г, 0,5 г і 1 г на день). За три роки лікування 2 г ранелату стронцію на день знизило кількість переломів хребців на 37% (RR 0,63; 95% CI 0,56–0,71), а позахребцевих переломів — на 14% (RR 0,86; 95% CI 0,75–0,98). Через два-три роки в обох групах спостерігалося підвищення МЩКТ у всіх ділянках її вимірювання. Менші дози ранелату стронцію виявилися ефективнішими за плацебо, а найбільша доза забезпечила найбільше зниження ризику переломів хребців і підвищення МЩКТ. Доза ранелату стронцію 2 г підвищувала ризик діареї, однак побічні явища не впливали на ймовірність припинення лікування та не збільшували ризик серйозних побічних ефектів, гастриту чи смерті.

Мета дослідження: У лікуванні остеопорозу досягнуто значного прогресу завдяки препаратам із новими механізмами дії, новими схемами застосування та підтвердженій безпечності тривалого лікування. Алендронат, ібандронат, кальцитонін для інтраназального застосування, гормони паращитоподібної залози, ралоксифен, ризедронат, замісна гормональна терапія, ранелат стронцію та золедронат знижують ризик переломів хребців.

Результати: Ранелат стронцію — новий препарат для лікування остеопорозу, що запобігає переломам незалежно від тяжкості захворювання. Продовження досліджень фази 3 до п’яти років показало, що його здатність запобігати переломам зберігається. Гуманізоване моноклональне антитіло до ліганду рецептора-активатора ядерного фактора каппа B (RANKL), деносумаб, швидко та значною мірою пригнічує резорбцію кісткової тканини залежно від дози. Мінеральна щільність кісток хребта, стегна й передпліччя зросла дещо більше, ніж при щотижневому застосуванні 70 мг алендронату.

Мета дослідження: Остеопороз, спричинений глюкокортикоїдами (GIOP), став серйозною проблемою через тривале застосування глюкокортикоїдів під час лікування різних захворювань. Хоча вивчали кілька потенційних засобів для лікування GIOP, надійних препаратів для його профілактики досі бракує.

Результати: Глюконат стронцію (GluSr) також ефективно сприяв виживанню остеобластів, пригнічував диференціацію остеокластів і відновлював утворення кісткової тканини в моделях GIOP у щурів. Аналіз мікрочипів стегнових кісток щурів із GIOP, яким давали GluSr, показав, що у відновленні кісток за його участі задіяні сигнальні шляхи глюкокортикоїдного рецептора (GR), гена рецептора естрогену (ESR) і рецептора вітаміну D (VDR). Підсумовуючи, наше дослідження довело, що GluSr посилював диференціацію остеобластів і пригнічував активність остеокластів як in vitro, так і in vivo. GluSr може стати новим засобом на основі стронцію для профілактики GIOP.

Мета дослідження: Остеопороз у чоловіків спричиняє значну захворюваність і смертність, але його часто не розпізнають. Переломи стегна в чоловіків пов’язані з вищою смертністю, ніж у жінок: у перший рік вона сягає 37,5%. Тому важливо своєчасно діагностувати й лікувати остеопороз у чоловіків. Поширені вторинні причини остеопорозу, які потрібно виключити. Оцінка абсолютного ризику переломів допомагає визначити, кому з чоловіків потрібна терапія проти остеопорозу.

Результати: У більшості досліджень перорального або внутрішньовенного (в/в) лікування бісфосфонатами чоловіків з остеопорозом, із гіпогонадизмом або без нього, оцінювали зміни мінеральної щільності кісток (МЩКТ) і біохімічних маркерів кісткового обміну, а не частоту низькоенергетичних переломів. Внутрішньовенне введення золедронової кислоти літнім чоловікам і жінкам після перелому стегна знизило кількість клінічних, клінічних переломів хребців і позахребцевих переломів, а також смертність порівняно з інфузіями плацебо. У недавніх дослідженнях за участю чоловіків з остеопорозом повідомляли про зменшення кількості переломів хребців при пероральному або внутрішньовенному застосуванні бісфосфонатів. Усі дослідження мали недостатню статистичну потужність, щоб виявити зниження кількості позахребцевих переломів і переломів стегна. Лікування терипаратидом також знижує кількість переломів хребців. Деносумаб підвищує МЩКТ і знижує рівень маркерів кісткового обміну, тоді як ранелат стронцію підвищує МЩКТ у чоловіків з остеопорозом.

Мета дослідження: Кальцій, магній і стронцій пов’язані зі здоров’ям і захворюваннями опорно-рухової та серцево-судинної систем. Однак, попри тісну хімічну спорідненість цих трьох елементів, їхні характеристики щодо серцево-судинних наслідків помітно різняться.

Результати: Доказів на користь регулярного приймання добавок магнію для здоров’я опорно-рухової системи мало; натомість більше надходження магнію з їжею та вища його концентрація в сироватці крові, схоже, захищають від серцево-судинних подій. Ранелат стронцію, який знову доступний як генеричний препарат, має доведену здатність запобігати переломам, але пов’язаний із підвищеним ризиком тромбоемболічних захворювань. У деяких дослідженнях виявлено сигнал про можливе підвищення ризику інфаркту міокарда, але ширші аналізи цього не підтвердили. Тому за чинними умовами застосування ранелат стронцію є корисним варіантом лікування тяжкого остеопорозу в людей без серцево-судинних факторів ризику.

Мета дослідження: У цьому дослідженні вивчали вплив гідроксиапатиту, до складу якого входить стронцій (SrHAp), на регуляцію кісткових клітин, зосередивши увагу на активності остеобластів і остеокластів. Рентгенівська дифракція підтвердила успішне включення стронцію в кристалічну ґратку гідроксиапатиту та високу фазову стабільність, попри наявність невеликої кількості CaO.

Результати: Морфологічний аналіз клітин RAW 264.7, оброблених RANKL, виявив зменшення кількості багатоядерних клітин, позитивних на TRAP; це підтверджувалося зниженням активності TRAP. Механістичні дослідження показали, що SrHAp порушував роботу сигнального шляху RANKL/TRAF6/NF-κB, знижуючи рівень головного транскрипційного фактора NFATc1. Отже, наночастинки SrHAp мають подвійну дію: сприяють мінералізації остеобластів і водночас зупиняють диференціацію остеокластів. Така збалансована регуляція вказує на потенціал SrHAp як біоактивної кераміки для лікування остеопорозу та вдосконаленої регенерації кісткової тканини.

Мета дослідження: Щоб оптимізувати лікування остеопорозу фрагментом паратиреоїдного гормону терипаратидом (PTH1-34), ми хотіли з’ясувати, чи може стронцій (Sr) посилити анаболічну дію періодичного введення PTH1-34 на кістки у щурів після видалення яєчників. Самкам щурів у віці 6 місяців провели удавану операцію або видалили яєчники (Ovx).

Результати: (лише PTH1-34) зберігало спричинене Sr підвищення об’ємної мінеральної щільності кісткової тканини (vBMD) і значно покращувало міцність кісток. У культурах первинних остеобластів Sr і PTH1-34, окремо або в поєднанні, підвищували експресію Rankl і знижували експресію Opg; це узгоджується з підвищенням рівня дезоксипіридиноліну — маркера резорбції кісток — у сечі in vivo. Самі по собі Sr або PTH1-34 стимулювали експресію Igf1 та Alpl, а їх спільна дія ще більше підвищувала рівень цих маркерів утворення кісток. Отже, поєднання Sr із PTH1-34 об’єднує анаболічну дію PTH1-34 на кісткову масу з впливом Sr на мінеральні властивості кісткової тканини, що приводить до синергічного посилення утворення кісток і кращого підвищення їхньої якості та міцності.

Мета дослідження: Остеопороз — поширене дегенеративне захворювання кісток у літніх людей, спричинене старінням кісткової та імунної систем. Сучасне лікування остеопорозу зосереджене на медикаментозному контролі остеобластів і остеокластів, що ускладнює терапію та спричиняє побічні ефекти.

Результати: У цій роботі методом хімічної мінералізації створили нанопрепарат: порожнистий цеолітний імідазолатний каркас-8 (hZIF) вкрили фосфатом стронцію (SP) і додатково завантажили вітаміном D3 (VD). Створені наночастинки VD@SP-hZIF виявили виражену дію на регуляцію кісткової та імунної систем у моделях остеопорозу в літніх мишей: вони зменшували запалення, сприяли утворенню кісток і посилювали всмоктування кальцію. Це було пов’язано відповідно з наявністю іонів цинку, фосфатів стронцію та доданого VD. Також докладно дослідили механізм лікувальної дії наночастинок VD@SP-hZIF при остеопорозі. Робота демонструє створення нанопрепаратів на основі метал-органічних каркасів для ефективної регуляції кістково-імунного мікросередовища при остеопорозі та пропонує перспективний підхід до лікування патологій, пов’язаних із запаленням.