Рак і гігієна ротової порожнини — прихований зв’язок, про який не говорять?

Мета дослідження: Є припущення, що гігієна ротової порожнини може впливати на виникнення раку голови та шиї (HNC). На основі метааналізу ми оцінили вплив гігієни ротової порожнини на рак голови та шиї (HNC) і виживаність пацієнтів.

Результати: Гігієна ротової порожнини була пов’язана з HNC. Чищення зубів ≥2 разів на день, використання зубної нитки, носіння зубних протезів, наявність ≥3 каріозних зубів і відвідування стоматолога ≥1 разу знижували ризик раку ротової порожнини, тоді як використання ополіскувача, відсутність >5 зубів, кровоточивість ясен і захворювання пародонту підвищували цей ризик. Для раку ротоглотки чищення зубів ≥2 разів і наявність ≥3 каріозних зубів були пов’язані зі зниженням ризику. Чищення зубів ≥2 разів і відвідування стоматолога ≥1 разу знижували ризик раку глотки та гортані, проте відсутність >5 зубів підвищувала ризик обох видів раку. Гігієна ротової порожнини була пов’язана з HNC та його підтипами. Слід приділяти більше уваги гігієні ротової порожнини; можна рекомендувати користуватися зубною ниткою та відвідувати стоматолога.

Мета дослідження: Епідеміологічні дослідження повідомляли про зв’язок між поганою гігієною ротової порожнини, особливо захворюваннями пародонту та втратою зубів, і ризиком раку підшлункової залози (PC). Однак результати цих досліджень були неоднозначними. Тому метою цього систематичного огляду й метааналізу було дослідити зв’язок між захворюваннями ротової порожнини та PC.

Результати: Ми виявили 17 відповідних обсерваційних досліджень за участю 1,352,256 людей. Зокрема, захворювання ротової порожнини мали значущий зв’язок із PC (відношення ризиків [HR], 1.32; 95% довірчий інтервал [CI], 1.13–1.54). У підгруповому аналізі люди із захворюваннями пародонту (HR, 1.38; 95% CI, 1.12–1.71) мали вищий ризик розвитку PC, ніж люди з відсутніми зубами (HR, 1.19; 95% CI, 0.97–1.46). Результати свідчать, що люди із захворюваннями ротової порожнини можуть мати значний незалежний ризик PC. Однак механізми зв’язку між захворюваннями ротової порожнини та PC невідомі, і цей зв’язок потрібно дослідити додатково.

Мета дослідження: Погана гігієна ротової порожнини тісно пов’язана з бактеріємією та системним запаленням, які, як відомо, сприяють розвитку раку. Ми дослідили зв’язок між показниками гігієни ротової порожнини та ризиком раку травного тракту в загальнонаціональній популяційній когорті.

Результати: Протягом медіанного періоду спостереження 11.6 року розрахункова частота випадків раку травного тракту за 10 років становила 6.76%. У багатофакторному аналізі після врахування віку, статі, рівня доходу, регулярних фізичних навантажень, вживання алкоголю, статусу куріння, індексу маси тіла, наявності супутніх захворювань, систолічного артеріального тиску та лабораторних показників часте чищення зубів (≥3 разів на день) було значуще пов’язане зі зниженим ризиком раку травного тракту (відношення ризиків: 0.91, 95% довірчий інтервал (0.86–0.96), p < .001, p для тенденції < .001). Дотримання правил гігієни ротової порожнини, особливо часте чищення зубів, може бути пов’язане з нижчим ризиком раку травного тракту.

Результати: Загалом до огляду включили 44 дослідження: 40 досліджень типу «випадок — контроль» і чотири когортні дослідження. У них взяли участь загалом 52,863 пацієнти: у 33,000 не було раку голови та шиї (HNC), а у 19,863 було підтверджено діагноз HNC. Було виявлено зв’язок між гігієною ротової порожнини та HNC. Зроблено висновок, що погана гігієна ротової порожнини пов’язана з HNC та його підтипами.

Мета дослідження: Дисбіоз ротової порожнини та запалення пародонту можуть відігравати роль у розвитку раку стравоходу через переміщення збудників захворювань пародонту. Ми мали на меті оцінити, чи пов’язане погане здоров’я ротової порожнини з раком стравоходу.

Результати: Після зіставлення до аналізу здоров’я ротової порожнини включили 4238 випадків і 16,904 контрольних учасників, а до аналізу на основі даних страхових вимог — 18,905 випадків і 75,604 контрольних учасників. У багатофакторному аналізі відсутність зубів (скориговане відношення шансів [aOR], 1.16; 95% довірчий інтервал [CI]: 1.08–1.25) і захворювання пародонту (aOR, 1.05; 95% CI: 1.01–1.09) були значуще пов’язані з підвищенням шансів захворіти на рак стравоходу. Погані звички гігієни ротової порожнини, зокрема рідке чищення зубів, нерегулярне чищення перед сном, відсутність очищення між зубами та відвідувань стоматолога, також мали позитивний зв’язок із ризиком. Підгруповий аналіз показав стабільність зв’язків для різних категорій ожиріння та статусу куріння, тоді як у жінок, літніх людей і тих, хто не вживає алкоголь, зв’язки були менш послідовними. Показники поганого здоров’я ротової порожнини, зокрема недостатні гігієнічні звички, були пов’язані з підвищеними шансами захворіти на рак стравоходу. Це свідчить про можливу користь оцінювання стану ротової порожнини для визначення груп ризику.

Мета дослідження: Погана гігієна ротової порожнини, регулярне використання ополіскувача та відсутність візитів до стоматолога можуть бути потенційними факторами ризику розвитку раку голови та шиї. Метою цього дослідження було визначити, чи пов’язана гігієна ротової порожнини з виникненням раку ротової порожнини, голови та шиї в бразильській вибірці.

Результати: Серед 899 включених пацієнтів найчастіше траплялися злоякісні пухлини краю язика (11.41%) та кореня язика (10.92%). Багатофакторний статистичний аналіз виявив такі значення відношення шансів: чищення зубів один раз — 0.33 (95%CI 0.25–0.44); чищення зубів двічі — 0.42 (95%CI 0.35–0.52); постійне використання зубної нитки — 0.19 (95%CI 0.13–0.27); періодичне використання зубної нитки — 0.19 (95%CI 0.15–0.24); кровоточивість — 2.40 (95%CI 1.40–4.09); зубний протез — 1.99 (95%CI 1.54–2.56); відвідування стоматолога — 0.29 (95%CI 0.22–0.37); належна гігієна — 0.21 (95%CI 0.17–0.27); регулярна гігієна — 0.20 (95%CI 0.15–0.25); кількість відсутніх зубів (6 або більше) — 3.30 (95%CI 2.67–4.08). Ці дані показали, що в досліджуваній групі показники належної гігієни, як-от чищення зубів і використання зубної нитки, захищали від раку ротової порожнини, голови та шиї, тоді як кровоточивість і значна кількість відсутніх зубів були факторами ризику.

Мета дослідження: Погана гігієна ротової порожнини є відомим фактором ризику раку голови та шиї (HNC), однак її роль у виживаності пацієнтів із HNC неясна. У цьому дослідженні на основі даних опитування 740 пацієнтів із HNC оцінювали зв’язок між звичками догляду за ротовою порожниною — зокрема регулярними візитами до стоматолога, частотою чищення зубів і використанням зубної нитки — та загальною виживаністю (OS) пацієнтів.

Результати: Аналіз показав, що погана гігієна ротової порожнини була значуще пов’язана з нижчою загальною виживаністю пацієнтів із HNC (відношення ризиків (HR) = 1.38, 95% довірчий інтервал (CI): 1.03–1.86). На цей зв’язок впливав однонуклеотидний поліморфізм rs11536889 гена TLR4. Значущий зв’язок між поганою гігієною ротової порожнини та нижчою виживаністю при HNC спостерігали серед людей із генотипом CG або CC (HR = 2.32, 95% CI: 1.41–3.82), але не серед людей із генотипом GG (HR = 0.95, 95% CI: 0.65–1.40). Наші результати свідчать, що погана гігієна ротової порожнини може бути не лише фактором ризику, а й прогностичним фактором HNC.

Мета дослідження: Рак ротової порожнини (OCC) є значною клінічною проблемою в онкології голови та шиї. Він характеризується значною захворюваністю, високою частотою рецидивів і лише помірним поліпшенням довгострокової виживаності за останні десятиліття.

Результати: Мікробіом відіграє ключову роль у регуляції фізіологічних, імунологічних і метаболічних функцій організму. Зміни складу мікробіому можуть впливати на здоров’я: спричиняти місцеві захворювання ротової порожнини та ротоглотки, а також системні захворювання. Останніми роками особливу увагу приділяють ролі мікробіому ротової порожнини в прогресуванні потенційно злоякісних захворювань ротової порожнини та розвитку OCC. Зміни мікробіому ротової порожнини й кишківника можуть призводити до хронічного запалення, змін в імунній системі та утворення канцерогенних метаболітів. Дисбіоз може спричиняти сильні запальні реакції й, відповідно, сприяти розвитку пухлин. Запроваджують методи впливу на мікробіом, адаптовані до індивідуальних особливостей пацієнта та спрямовані на поліпшення результатів лікування раку, зокрема застосування антибіотиків для зменшення кількості шкідливих бактерій.

Мета дослідження: У пацієнтів із раком легень часто поганий стан ротової порожнини через токсичні побічні ефекти лікування, що підвищують ризик мукозиту ротової порожнини та легеневої інфекції. Важливим чинником є грамотність у питаннях здоров’я ротової порожнини (OHL), а також відіграють роль психосоціальні чинники, як-от тривожність і підтримка сім’ї. Однак попередні дослідження розглядали лише окремі аспекти, а не механізми, що лежать в їхній основі.

Результати: Оцінка стану ротової порожнини пацієнтів із раком легень становила (9.14 ± 1.94) бала, а рівень грамотності в питаннях здоров’я ротової порожнини — (28.07 ± 5.39) бала. Зокрема, стан ротової порожнини пацієнтів із раком легень мав значущий позитивний зв’язок як із грамотністю в питаннях здоров’я ротової порожнини (r = 0.389, p < 0.001), так і з психосоціальними чинниками (r = 0.402, p < 0.001). Крім того, психосоціальні чинники мали значущий позитивний зв’язок із грамотністю в питаннях здоров’я ротової порожнини (r = 0.333, p < 0.001). Психосоціальні чинники частково опосередковували зв’язок між грамотністю в питаннях здоров’я ротової порожнини та станом ротової порожнини у пацієнтів із раком легень. Непрямий ефект становив 0.264 (95% CI: 0.106–0.351), тобто 49.70% загального ефекту. Ці результати вказують на можливий шлях впливу грамотності в питаннях здоров’я ротової порожнини на її стан через психосоціальні чинники.