Трави й рослиниПлоди липи — забуті ліки, що ростуть під вікном?
Джерел: 7 · Стаття: 12 434 знаків
Генрик Ружанський зазначає, що плоди липи застосовують від кашлю, болю в горлі та запалень травного тракту.
- Недозрілі плоди, розтерті з водою або молоком, мають полегшувати печію та симптоми виразкової хвороби; у поєднанні з іншими травами їх також застосовують від закрепів і кольок у немовлят.
- Настій із плодів використовують при запаленнях шкіри й очей, а також для зволоження шкіри та полегшення симптомів атопічного дерматиту.
- Олію та витяжки з плодів також використовують у догляді за шкірою, а олію — для ран і виразок.
Що пишуть автори
Henryk Różański
Зелені, недозрілі плоди, розтерті з водою, застосовують при запаленнях горла, стравоходу, шлунка й кишківника, а також від кашлю.
„Зібрані до дозрівання, коли вони зелені, плоди можна розтерти з невеликою кількістю кип’яченої води до кашки й застосовувати для лікування запалень горла, стравоходу, шлунка й кишківника, а також як засіб від кашлю та для стимулювання відновлення епітелію травного тракту.”Zebrane przed dojrzeniem, gdy są zielone, po roztarciu z niewielką ilością przegotowanej wody na papkę mogą być stosowane w leczeniu stanów zapalnych gardła, przełyku, żołądka i jelit, ponadto jako środek przeciwkaszlowy i pobudzający regenerację nabłonków przewodu pokarmowego.
Henryk Różański
Розтерті з молоком або водою плоди мають живити організм, усувати печію та полегшувати симптоми виразкової хвороби.
„Розтерті недозрілі плоди липи з молоком або водою — добрий поживний засіб, який усуває печію та полегшує симптоми виразкової хвороби. У поєднанні із солодкою вони прискорюють загоєння виразок травного тракту. Плоди липи, розтерті із солодкою (1:1) і вживані ложками, лікують затяжний кашель, біль у горлі та захриплість.”Roztarte niedojrzałe owoce lipy na mleku lub wodzie to dobry środek odżywczy, usuwający zgagę i łagodzący objawy choroby wrzodowej. W połączeniu z lukrecją przyspiesza gojenie owrzodzeń przewodu pokarmowego. Owoce lipy roztarte z lukrecją (1:1) i spożywane łyżkami leczą uporczywy kaszel, ból gardła i chrypkę.
Henryk Różański
Плоди липи із солодкою застосовують від затяжного кашлю, болю в горлі та захриплості, а з переліченими травами — також від закрепів, кольок і подразнень шкіри та слизових оболонок.
„Плоди липи, розтерті із солодкою (1:1) і вживані ложками, лікують затяжний кашель, біль у горлі та захриплість. Плоди липи в поєднанні з подорожником яйцеподібним, алтеєю, мальвою чорною або мальвою — безпечний засіб для новонароджених і немовлят від закрепів, обструктивних кольок і кашлю, а також для полегшення подразнень шкіри та слизових оболонок (катарів верхніх дихальних шляхів і травного тракту).”Owoce lipy roztarte z lukrecją (1:1) i spożywane łyżkami leczą uporczywy kaszel, ból gardła i chrypkę. Owoce lipy w połączeniu z babką płesznik, prawoślazem, czarną malwą lub ślazem to bezpieczny środek dla noworodków i niemowląt przeciwko zaparciom, kolkom obstrukcyjnym, przeciwko kaszlowi oraz dla łagodzenia podrażnień skóry i błon śluzowych (nieżyty górnych dróg oddechowych i przewodu pokarmowego).
Henryk Różański
Настій із недозрілих і дозрілих плодів застосовують при запаленнях шкіри, повік і кон’юнктиви, для зволоження шкіри та полегшення симптомів атопічного дерматиту.
„Настій із недозрілих і дозрілих плодів липи лікує запалення шкіри, повік і кон’юнктиви, освітлює та живить шкіру, зволожує її й полегшує симптоми атопічного дерматиту. Горішки липи містять слиз, білки, крохмаль, флавоноїди та жирну олію. У минулому з горішків липи віджимали олію.”Napar z niedojrzałych i dojrzałych owoców lipy leczy stany zapalne skóry, powiek, spojówek, rozjaśnia i odżywia skórę, nawilża, łagodzi objawy atopowego zapalenia skóry. Orzeszki lipy zawierają śluzy, białka, skrobię, flawonoidy i olej tłusty. dawniej tłoczono olej z orzeszków lipy.
Henryk Różański
Олію з горішків липи застосовують для шкіри й приймають усередину; вона має прискорювати загоєння ран і виразок, полегшувати запалення та свербіж.
„Вона особливо цінна при вживанні всередину та нанесенні на шкіру. Прискорює загоєння ран і виразок, усуває запалення, чудово змащує шкіру й усуває свербіж. Є джерелом незамінних ненасичених жирних кислот. Олія з горішків липи багата на лінолеву кислоту (49-60%), олеїнову кислоту (16-22%) і пальмітинову кислоту (8-10%), а також фітостероли, стеркулинову (sterculic acid) і мальвалову (malvalic acid) кислоти, які належать до циклопропанових жирних кислот.”Jest szczególnie cenny po podaniu doustnym i zastosowaniu na skórę. Przyspiesza gojenie ran i owrzodzeń, usuwa stany zapalne, doskonale natłuszcza, znosi świąd. Jest źródłem niezbędnych nienasyconych kwasów tłuszczowych. Olej z orzeszków lipy zasobny jest w kwas linolowy (49-60%), kwas oleinowy (16-22%) oraz palmitynowy (8-10%), ponadto w fitosterole, kwas sterkulowy (sterculic acid) i malwalowy (malvalic acid), które należą do cyklopropanowych kwasów tłuszczowych.
Henryk Różański
Водні та молочні витяжки зі свіжих горішків застосовують від мішків і темних кіл під очима.
„Водні та молочні витяжки зі свіжих горішків липи усувають «мішки й темні кола» під очима.
До флавоноїдів горішків липи належать рутин, гіперозид і кверцетин. Серед фенольних кислот варто згадати кавову, галову та хлорогенову кислоти. У шкірці липових горішків також міститься слиз.”Wyciągi wodne i mleczne z orzeszków świeżych lipy usuwają “worki i cienie” pod oczami.
Do flawonoidów orzeszków lipy należą: rutyna, hiperozyd i kwercetyna. Spośród fenolokwasów na uwagę zasługują: kwas kawowy, galusowy i chlorogenowy. Orzeszki lipowe zawierają również w łupinie śluzy.
Henryk Różański
Мацерат із натертих горішків має покращувати стан шкіри, волосся та нігтів.
„Наприклад, лляна олія містить близько 20% лінолевої кислоти, а арганова олія — 28-36% лінолевої кислоти. Свіжий мацерат із розтертих горішків липи покращує стан шкіри, волосся та нігтів. Можна сміливо сказати, що горішки липи, як і липова олія, містять вітамін F, тобто незамінні ненасичені жирні кислоти (ННЖК).”Dla przykładu podam, że olej lniany zawiera około 20% kwasu linolowego, a olej arganowy 28-36% kwasu linolowego. Świeży macerat z roztartych orzeszków lipy poprawia stan skóry, włosów i paznokci. Śmiało można powiedzieć, że orzeszki lipy, jak i olej z lipy zawierają witaminę F, czyli niezbędne nienasycone kwasy tłuszczowe NNKT.
Henryk Różański
Липову олію або витяжку з плодів застосовують у косметичних засобах для шкіри з розацеа, атопічним дерматитом і псоріазом.
„Чудово підходить домашня косметика, що містить липову олію або витяжку з плодів липи (для шкіри з розацеа, атопічним дерматитом або псоріазом). Липову олію можна вживати 1-2 рази на день по 1-2 ложки при ендометріозі, полікістозі яєчників, автоімунних захворюваннях, хворобах шкіри, виразковій хворобі, синдромі подразненого кишківника, запаленні нирок і сечового міхура, жировій дистрофії та цирозі печінки, жировій дистрофії серця, атеросклерозі, жовчнокам’яній хворобі, ожирінні та збільшенні передміхурової залози.”Doskonałe są domowe kosmetyki zawierające olej lipowy lub wyciąg z owoców lipy (skóra z trądzikiem różowatym, atopowa, z łuszczycą). Olej lipowy można spożywać 1-2 razy dziennie po 1-2 łyżki przy endometriozie, policystycznych jajnikach, chorobach autoimmunologicznych, chorobach skóry, chorobie wrzodowej, zespole jelita nadwrażliwego, zapaleniu nerek i pęcherza moczowego, stłuszczeniu i marskości wątroby, stłuszczeniu serca, miażdżycy, kamicy żółciowej, otyłości oraz przeroście gruczołu krokowego.
Henryk Różański
Липову олію можна приймати всередину при перелічених недугах, зокрема при хворобах шкіри, виразковій хворобі та синдромі подразненого кишківника.
„Липову олію можна вживати 1-2 рази на день по 1-2 ложки при ендометріозі, полікістозі яєчників, автоімунних захворюваннях, хворобах шкіри, виразковій хворобі, синдромі подразненого кишківника, запаленні нирок і сечового міхура, жировій дистрофії та цирозі печінки, жировій дистрофії серця, атеросклерозі, жовчнокам’яній хворобі, ожирінні та збільшенні передміхурової залози.”Olej lipowy można spożywać 1-2 razy dziennie po 1-2 łyżki przy endometriozie, policystycznych jajnikach, chorobach autoimmunologicznych, chorobach skóry, chorobie wrzodowej, zespole jelita nadwrażliwego, zapaleniu nerek i pęcherza moczowego, stłuszczeniu i marskości wątroby, stłuszczeniu serca, miażdżycy, kamicy żółciowej, otyłości oraz przeroście gruczołu krokowego.
Henryk Różański
У минулому кашку з плодів і оцту застосовували як в’яжучий і кровоспинний засіб, а олію з насіння використовували в їжу та з лікувальною метою, зокрема для ран.
„У давнину плоди липи, розтерті з оцтом до кашки, слугували в’яжучим і кровоспинним засобом. Із плодів (точніше, насіння) віджимали харчову та лікувальну олію (для ран). Липове вугілля було складником пороху. Свіже липове лико використовували для лікування опіків.”Owoce lipy roztarte z octem (papka) służyły w dawnych wiekach jako środek ściągający i krwiotamujący. Z owoców (a właściwie nasion) wytłaczano olej jadalny i leczniczy (rany). Węgiel z lipy był składnikiem prochu strzelniczego. Świeże łyko lipowe używano do leczenia oparzeń.
Дослідження з PubMed · Europe PMC
Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 2). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.
Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 9.
Опитування показало, що в Болгарії липу традиційно застосовували для профілактики та полегшення симптомів COVID-19.
Мета дослідження: Пандемія COVID-19 відновила в усьому світі інтерес до лікарських рослин як доступних засобів профілактичної та підтримувальної терапії. Етноботанічні дослідження є важливою основою для створення рослинних ліків із профілактичним і терапевтичним потенціалом.
Результати: Учасники назвали 45 видів, що належать до 43 родів і 23 родин. Найвищі показники RFC та UVs зафіксували для Matricaria chamomilla L., Tilia sp., Thymus vulgaris L., Zingiber officinale Roscoe, Mentha sp., Citrus x limon (L.) Osbeck, Rosa canina L. і Sideritis scardica Griseb. До культурно значущих видів віднесли Thymus vulgaris L., Matricaria chamomilla L., Tilia sp., Mentha sp., Sideritis scardica Griseb, Zingiber officinale Roscoe і Citrus x limon (L.) Osbeck. Це етноботанічне дослідження в Болгарії документує культурно важливі лікарські рослини, які можуть мати потенційне застосування для профілактики та додаткової терапії COVID-19.
Гроші на дослідженнядержава, державні установи · European Union-NextGenerationEU, National Recovery and Resilience Plan of the Republic of Bulgaria
Чи мають автори зв’язки з компаніями?ні — так пишуть автори
Чи допомагав виробник у дослідженні?НІ
Вид дослідженняспостереження за людьми
Кількість учасників513
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Серед рослин, які традиційно використовують у Гвадалахарі, згадували американську липу, але в анотації не зазначено, від яких недуг її застосовували.
Мета дослідження: Традиційне використання лікарських рослин у всьому світі має давню історію, особливо в країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Попередні етноботанічні дослідження міського середовища показали, що традиція використання лікарських рослин зберігається в усьому світі. Однак щодо головного міста західної частини Мексики бракує інформації про ці традиційні знання та їхні зміни за останні кілька десятиліть.
Результати: Перші три осі ординації в методі PCoA пояснювали 65.88% сукупної мінливості та сформували чотири групи видів, пов’язані з їхнім географічним походженням. Вісім із чотирнадцяти видів, які зазвичай використовують як лікарські рослини, походять з Америки, решта — з Європи та Азії. Це дослідження підтверджує, що традиційні знання про лікарські рослини збереглися, а хвороби, з якими жителі міста Гвадалахара борються за допомогою цих рослин, поширені й в інших частинах світу та регіонах Мексики. Ці висновки підтверджуються електронними базами даних із численними дослідженнями фітохімічних сполук і медичної перевірки їхньої біологічної активності, що підтверджують емпіричне використання та ефективність цих лікарських рослин.
Гроші на дослідженняуніверситет або фонд · University of Guadalajara
Чи мають автори зв’язки з компаніями?ні — так пишуть автори
Чи допомагав виробник у дослідженні?НІ
Вид дослідженняспостереження за людьми
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Погляди та оглядові матеріали
Наведені нижче матеріали містять думки, тлумачення та гіпотези авторів. Вони не вважаються рівноцінними науковим дослідженням і систематичним оглядам.
Orthomolecular Medicine News Service Оглядовий матеріал
„Основні тези: неможливо отримати 10 000 мг вітаміну C лише з фруктів — у них забагато цукру й замало вітаміну C. Не всі рослинні продукти нешкідливі. Залишки пестицидів і хімічне забруднення — реальні проблеми. Рослинна їжа часто не містить повного набору поживних речовин. Деякі люди погано переносять рослинну їжу. Важливо враховувати індивідуальні потреби: універсального рішення для всіх не існує. Міф про вітамін C Цитрусові майже завжди називають найкращим джерелом вітаміну C. Зазвичай я приймаю понад 10 000 мг вітаміну C (VC) на день як частину комплексу харчових добавок. Але основну частину вітаміну C я отримую не з цитрусових і взагалі не з фруктів [1].”Highlights: You can't fruit your way to 10,000 mg of vitamin C-too much sugar, too little C. Not all plant-based foods are benign. Pesticide residues and chemical contamination are real concerns. Plant foods are often nutritionally incomplete. Some people don't tolerate plant-based foods well. Personalization is key: one-size-fits-all doesn't work. The Vitamin C Myth Citrus fruits are almost always quoted as the best source of vitamin C. I usually take >10,000 mg vitamin C (VC) daily as part of my nutritional supplement package. But I don't get my VC from citrus fruits (or any other fruit for the bulk part) [1].
Orthomolecular Medicine News Service Оглядовий матеріал
„Rohrmann S, Giovanucci E, Willett WC, Platz EA (2007) Споживання фруктів і овочів, надходження мікроелементів і доброякісна гіперплазія передміхурової залози в чоловіків США, Am J Clin Nutr. 85:523-529. De Marzo AM, Coffey DS, Nelson WG. (1999) Нові уявлення про тканинну специфічність раку передміхурової залози та доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Urology. 53(3 Suppl 3a):29-39; обговорення 39-42. Zendehdel A, Ansari M, Khatami F та ін. (2021) Вплив добавок вітаміну D на прогресування доброякісної гіперплазії передміхурової залози: рандомізоване контрольоване дослідження. Clin Nutr. 40:3325-3331. Редакційна колегія: Albert G. B. Amoa, MB.Ch.B, Ph.D.”Rohrmann S, Giovanucci E, Willett WC, Platz EA (2007) Fruit and vegetable consumption, intake of micronutrients, and benign prostatic hyperplasia in US men, Am J Clin Nutr. 85:523-529. De Marzo AM, Coffey DS, Nelson WG. (1999) New concepts in tissue specificity for prostate cancer and benign prostatic hyperplasia. Urology. 53(3 Suppl 3a):29-39; discussion 39-42. Zendehdel A, Ansari M, Khatami F, et al. (2021) The effect of vitamin D supplementation on the progression of benign prostatic hyperplasia: A randomized controlled trial. Clin Nutr. 40:3325-3331. Editorial Review Board: Albert G. B. Amoa, MB.Ch.B, Ph.D.
Orthomolecular Medicine News Service Оглядовий матеріал
„Чому більше лікарів не використовують вітамін C як ліки? На прогрес потрібен час. Ще до 1753 року було відомо, що свіжі фрукти лікують цингу, однак уряди ігнорували цей факт майже 100 років. За цей час загинули незліченні тисячі людей. Лікар XIX століття, який першим закликав мити руки між оглядами пацієнтів, помер у зневазі та ганьбі в медичному середовищі. Токсичну ртуть використовували як ліки аж до XX століття. Першим лікарем, який активно застосовував вітамін C для лікування хвороб, був доктор медицини Фредерік Р. Кленнер. Він почав це робити ще на початку 1940-х років. Доктор.”Why haven't more doctors used vitamin C as medicine? Progress takes time. Fresh fruit was known to cure scurvy by 1753, yet governments ignored the fact for nearly 100 years. Countless thousands died in the meantime. The 19th century doctor who first advocated washing one's hands between patients died ignored and in disgrace with the medical profession. The toxic metal mercury was used as medicine into the twentieth century. The first physician to aggressively use vitamin C to cure disease was Frederick R. Klenner, MD, beginning back in the early 1940's. Dr.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.