Імунітет із тарілки — чи зміцнює піст організм більше, ніж добавки?

Мета дослідження: Хронічне запалення низького ступеня пов’язують з інсулінорезистентністю, діабетом, атеросклерозом, ожирінням і метаболічним синдромом (MetS). Середовище, що сприяє запаленню, призводить до низки порушень обміну речовин і, можливо, до розвитку MetS. Харчові підходи мають визначений вплив на роботу імунної системи й потенційні протизапальні ефекти.

Результати: До огляду включили тринадцять рандомізованих контрольованих досліджень із загалом 2017 пацієнтами. Дієти з низьким вмістом жирів (29 ± 2% енергії з жирів) знижували рівень C-реактивного білка порівняно з контрольними дієтами (SMD: -0.98; 95% CI: -1.6 to -0.35; P = 0.002). Дієти з низьким вмістом вуглеводів (23 ± 10% енергії з вуглеводів; SMD: -0.33; 95% CI: -0.63 to -0.03; P = 0.004) і комплексні втручання (SMD: -1.02; 95% CI: -1.97 to -0.07; P = 0.04) сприяли значному зниженню ваги. Дієти з низьким вмістом вуглеводів знижували рівень інсуліну (SMD: -0.33; 95% CI: -0.63 to -0.03; P = 0.03). Водночас рівень C-реактивного білка залежить також від зниження ваги. Крім того, дієти з низьким вмістом вуглеводів позитивно впливають на рівень інсуліну та масу тіла. Харчові підходи мають насамперед передбачати зменшення кількості макронутрієнтів і збільшення частки корисних компонентів їжі, таких як вітаміни, флавоноїди та ненасичені жирні кислоти. Люди з MetS отримають найбільшу користь від поєднання зниження ваги та протизапальних поживних речовин.

Мета дослідження: Старіння супроводжується поступовим зниженням функцій імунної системи, відомим як імуносенесценція, та хронічним запаленням низького ступеня, яке називають inflammaging. Обидва стани підвищують схильність до інфекцій, послаблюють реакцію на вакцини й сприяють розвитку вікових захворювань.

Результати: Зменшуючи окиснювальний стрес і inflammaging, періодичне голодування може послабити крихкість у літніх людей або сповільнити її розвиток, якщо почати раніше. Поєднуючи дані імунометаболізму та геронтології, цей огляд висвітлює потенційну роль періодичного голодування як немедикаментозного способу підтримати здорове старіння імунної системи та функціональний стан літніх людей. Однак даних про літніх людей із крихкістю недостатньо, і потрібні рандомізовані дослідження за їхньої участі. Перед тим як регулярно рекомендувати періодичне голодування для підтримки імунітету під час старіння, майбутні дослідження мають безпосередньо порівняти його з режимами харчування без голодування з такою самою калорійністю, передбачити тривале спостереження та ретельно оцінити безпеку й дотримання рекомендацій у групах високого ризику.

Мета дослідження: Хоча внутрішні метаболічні шляхи відіграють важливу роль у функціонуванні Т-клітин1,2, доступність поживних речовин в організмі постійно змінюється. Водночас вплив обміну речовин після їжі на долю Т-клітин вивчали недостатньо.

Результати: Т-клітини людей або мишей, які отримували їжу, мали вищу метаболічну здатність, ніж клітини тих, хто голодував; ця підвищена здатність зберігалася після активації та розмноження клітин in vitro або in vivo. Хіломікрони, багаті на тригліцериди, у сироватці крові сприяли імунометаболічному перепрограмуванню після їжі, а також запускали трансляцію, залежну від mTORC1, поза організмом і після активації, що значно посилювало ефекторну функцію після такого запуску. CAR-T-клітини людей, отримані після їжі від того самого донора, мали терапевтичну перевагу над Т-клітинами, взятими під час голодування. Отже, обмін речовин після їжі забезпечує Т-клітинам стійкі метаболічні та функціональні переваги, що підкреслює важливість урахування харчового стану під час імунологічних досліджень, вакцинації та створення клітинних терапій.

Мета дослідження: Для похилого віку характерний особливий стан хронічного запалення низького ступеня, яке не спричинене інфекцією і називається inflammaging. Вважається, що воно значною мірою сприяє розвитку багатьох вікових захворювань і старінню. Достатнє повноцінне харчування має велике значення для нормальної роботи імунної системи та профілактики крихкості в літніх людей.

Результати: Компоненти їжі можуть безпосередньо впливати на запалення, протидіючи віковому запаленню низького ступеня. У цьому сенсі здорові дієти, зокрема середземноморська, пов’язані з нижчими концентраціями медіаторів запалення, як-от C-реактивний білок (CRP) і фактор некрозу пухлин-α (TNF-α), які є характерними ознаками inflammaging. Серед складників здорового раціону вищий рівень споживання цільнозернових продуктів, овочів і фруктів, горіхів та риби пов’язаний із нижчим рівнем запалення. Одним із перспективних напрямів досліджень є взаємодія мікробіому та старіння. Дисбіоз справді відіграє роль у порушенні обміну речовин, роботи імунної системи та мозку, сприяючи погіршенню здоров’я і самопочуття, пов’язаним зі старінням. Зміна складу кишкової мікробіоти дала обнадійливі результати при деяких розладах.

Мета дослідження: Оцінити ефективність і безпеку втручань, що змінюють кишкову мікробіоту, у дітей і підлітків із діабетом 1 типу. Проведено систематичний огляд і метааналіз відповідно до PRISMA 2020.

Результати: Що відомо: • Втручання, що змінюють кишкову мікробіоту, біологічно обґрунтовані як додаткові методи лікування дитячого діабету 1 типу. • У попередніх оглядах за участю дітей було мало рандомізованих досліджень, а результати щодо глікемії були неоднозначними. Що нового: • Оновлений огляд охопив 12 рандомізованих контрольованих досліджень за участю 808 дітей і підлітків. • Він містить структурований узагальнений аналіз результатів щодо імунного запалення, мікробіоти та кишкового бар’єра, метаболітів і безпеки, а не лише показників глікемії.

Мета дослідження: Хірургічне втручання об’єднує ушкодження тканин, нейроендокринний стрес, біль, голодування, вплив мікроорганізмів і відновлення в короткий період інтенсивної імунної активності. Хоча анестезіологічну, знеболювальну та нутритивну допомогу зазвичай розглядають окремо, кожна з них може впливати на вивільнення цитокінів, переміщення імунних клітин, окиснювальний стрес, активність макрофагів, цілісність кишкового бар’єра, доступність поживних речовин і згасання запалення.

Результати: Сучасні дані свідчать, що методи анестезії та знеболення можуть змінювати запальні показники або характеристики імунних клітин; найважливіше тлумачити ці зміни як сурогатні чи механістичні показники, пов’язані з важливими для пацієнта результатами. Найпереконливіші клінічні докази щодо імунохарчування є для операцій з приводу раку шлунково-кишкового тракту, особливо серед пацієнтів із ризиком недостатнього харчування або інших високих ризиків, хоча ефекти різняться залежно від складу суміші, часу, способу введення, дотримання рекомендацій, виду операції та засобу порівняння. Щоб пов’язати ці механізми з результатами відновлення, потрібні прямі дослідження комплексних програм анестезії, знеболення та імунохарчування. Дослідження з урахуванням рівня ризику можуть використовувати цю модель для вивчення як окремих ефектів компонентів, так і їхньої взаємодії в межах ширшої програми.

Мета дослідження: Стручки бамії (Abelmoschus esculentus (L.) Moench) відомі як овоч, слиз якого має багато біологічних властивостей. Слиз бамії (OM) — природний екстракт, багатий на вуглеводи, який містить полісахариди та інші біологічно активні компоненти.

Результати: Важливо, що регуляторні ефекти OM були порівнянні з месалазином. При ушкодженні кишечника, спричиненому голодуванням, OM відновлював баланс мікробіоти, регулюючи такі таксони, як Enterobacteriaceae та Erysipelotrichaceae, і знижував активність генів, пов’язаних із глюконеогенезом, зокрема Klf15, Pck1 і Hmgcs2. OM підвищував активність генів, залучених до підтримання функції епітеліального бар’єра та імунного гомеостазу, таких як Btnl7 і Btnl8, а також регулював шляхи HIF-1, PI3K-Akt, MAPK і гліколізу/глюконеогенезу. Ці результати свідчать, що OM полегшує ушкодження кишечника, впливаючи на кишкову мікробіоту, пригнічуючи запалення та відновлюючи імунний і метаболічний гомеостаз кишечника. Це вказує на його потенціал як натурального інгредієнта зі слизу рослинного походження для підтримання гомеостазу кишечника.

Мета дослідження: Тривале передопераційне голодування пов’язане з дисбіозом кишечника, порушенням гомеостазу слизової оболонки та сповільненим післяопераційним відновленням. Комбінована харчова добавка з глутаміном, харчовою клітковиною та олігосахаридами може захистити функції кишечника під час харчового стресу. У цьому дослідженні ми вивчали вплив цієї комбінації в моделі тривалого голодування у щурів.

Результати: Голодування значно зменшувало масу тіла, висоту ворсинок порожньої кишки, масу сліпої кишки та концентрацію ацетату, n-бутирату й n-валерату. Голодування також супроводжувалося попередньо виявленими змінами складу кишкової мікробіоти та підвищенням експресії кількох генів у порожній кишці, пов’язаних із Toll-подібними рецепторами (TLR), бар’єром та аутофагією. Добавки з глутаміном, харчовою клітковиною та олігосахаридами значно послаблювали спричинене голодуванням зменшення маси сліпої кишки й пригнічували підвищення експресії TLR5, TLR6, TLR8, CLDN1, CLDN3, OCLN, ZO-1, MUC3, ATG5, ATG12, Beclin1, p62 і LC3. Аналіз мікробіоти показав, що відносна кількість послідовностей, попередньо віднесених до Lactobacillus reuteri, у групі, яка отримувала добавки, була порівнянною з контрольною групою, тоді як послідовності, попередньо віднесені до Bifidobacterium animalis, виявляли переважно в групі з добавками.