ХворобиАцидоз і діабет 2 типу — прихований механізм хвороби?
- M. S. Sater i H. A. Giha — Toll of Chronic Metabolic Acidosis at Molecular, Cellular, and Systemic Levels: A Conceptual Framework to Revisit Type 2 Diabetes (T2D) Pathophysiology
- M. Williamson i N. Moustaid-Moussa i L. Gollahon — Frontiers | The Molecular Effects of Dietary Acid Load on Metabolic Disease (The Cellular PasaDoble: The Fast-Paced Dance of pH Regulation)
- Bracia Rodzeń — Keto
M. S. Sater і H. A. Giha вказують, що хронічний метаболічний ацидоз може бути недооціненим чинником розвитку діабету 2 типу.
- Інсулінорезистентність може сприяти закисленню клітин, а це може ще більше послаблювати дію інсуліну, створюючи замкнене коло.
- У належно масштабному дослідженні ще не перевіряли, чи покращує корекція pH результати лікування, а олужнення всього організму несе ризик.
Що пишуть автори
M. S. Sater i H. A. Giha
Хронічний метаболічний ацидоз може бути недооціненим чинником розвитку діабету 2 типу.
„Хронічний метаболічний ацидоз при діабеті є недооціненим, але узгодженим із механізмами чинником патофізіології діабету 2 типу. Запропонована тут трирівнева модель показує, як незначне, але стійке зниження внутрішньоклітинного pH порушує роботу гліколітичних ферментів, іонних транспортерів і буферних білків на молекулярному рівні, а далі поширює ці порушення на сигнальні шляхи інсуліну, запальні каскади й каскади апоптозу. У поєднанні з уже відомими механізмами це призводить до метаболічної дисфункції на рівні органів.”Chronic metabolic acidosis of diabetes represents an underappreciated but mechanistically coherent contributor to T2D pathophysiology. The three-tier framework presented here illustrates how mild, sustained reductions in intracellular pH dysregulate glycolytic enzymes, ion transporters, and buffering proteins at the molecular level propagate disruption through insulin signaling, inflammatory and apoptotic cascades, and converge with established co-operating mechanisms to produce organ-level metabolic dysfunction.
M. Williamson i N. Moustaid-Moussa i L. Gollahon
Інсулінорезистентність може опосередковано закислювати клітини, оскільки перешкоджає метаболізму лактату й виведенню протонів.
„Зниження чутливості до інсуліну, або інсулінорезистентність, може спричиняти опосередкований ацидоз, перешкоджаючи метаболізму лактату та пов’язаному з ним виведенню протонів. Хронічний внутрішньоклітинний ацидоз (pH 7.1) пригнічує зв’язування IRS-1 і Pi3K у м’язових клітинах, порушуючи передавання інсулінового сигналу та здатність інсуліну пригнічувати протеоліз ().”Reduced insulin sensitivity or insulin resistance can cause indirect acidosis by preventing lactate metabolism and associated proton extrusion. Chronic intracellular acidosis (pH 7.1) inhibits IRS-1 and Pi3K binding in muscle cells, impairing insulin signaling and insulin’s ability to inhibit proteolysis ().
M. Williamson i N. Moustaid-Moussa i L. Gollahon
Хронічне закислення клітин може послаблювати інсуліновий сигнал у м’язах.
„Хронічний внутрішньоклітинний ацидоз (pH 7.1) пригнічує зв’язування IRS-1 і Pi3K у м’язових клітинах, порушуючи передавання інсулінового сигналу та здатність інсуліну пригнічувати протеоліз (). Ацидоз стимулює сигналізацію OGR1, активовану PLC-кальцієвим шляхом, що посилює секрецію інсуліну у відповідь на глюкозу та сприяє резистентності (; ).”Chronic intracellular acidosis (pH 7.1) inhibits IRS-1 and Pi3K binding in muscle cells, impairing insulin signaling and insulin’s ability to inhibit proteolysis (). Acidosis stimulates OGR1 activated PLC-calcium signaling, which enhances glucose stimulated insulin secretion and contribute to resistance (; ).
M. S. Sater i H. A. Giha
Інсулінорезистентність може посилювати ацидоз, а ацидоз, своєю чергою, може поглиблювати інсулінорезистентність, утворюючи самопідтримуване замкнене коло.
„Важливо, що цей зв’язок є двобічним: інсулінорезистентність посилює ацидоз, який, своєю чергою, підсилює інсулінорезистентність, створюючи цикл, що підтримує сам себе і має очевидні паралелі з добре вивченим зв’язком між запаленням та інсулінорезистентністю.
Розглянуті дані охоплюють як усталені результати досліджень на людях, так і доклінічні припущення. Така неоднорідність вимагає обережності в тлумаченні.”Critically, this relationship is bidirectional: insulin resistance deepens acidosis, which in turn amplifies insulin resistance, creating a self-perpetuating cycle with clear parallels to the well-characterized inflammation-IR axis.
The evidence reviewed ranges from established human data to preclinical inference, and this heterogeneity demands interpretive restraint.
M. S. Sater i H. A. Giha
Закислення може активувати запальні шляхи, які послаблюють дію інсуліну, але прямих підтверджень цього у людей із діабетом небагато.
„Водночас ацидоз сприяє активації NF-κB [3], що запускає транскрипцію прозапальних цитокінів, зокрема TNF-α та IL-6 [91] (Підтверджено: зв’язок між ацидозом і шляхом NF-κB продемонстровано в моделях запальних клітин; прямих підтверджень у тканинах людей із діабетом небагато).”Concurrently, acidosis promotes NF-κB activation [3], driving transcription of pro-inflammatory cytokines including TNF-α and IL-6 [91] (Supported: association between acidosis and NF-κB pathway demonstrated in inflammatory cell models; direct demonstration in human diabetic tissue limited).
M. S. Sater i H. A. Giha
У належно масштабному дослідженні ще не перевіряли, чи покращує цілеспрямована корекція pH результати лікування діабету 2 типу; олужнення всього організму несе ризик.
„У дослідженні з достатньою статистичною потужністю, спеціально спрямованому на результати лікування діабету 2 типу, ще не перевіряли жодного втручання, спрямованого на корекцію pH. Системне олужнення несе клінічно значущі ризики, які необхідно врахувати під час планування будь-яких майбутніх досліджень із втручанням. Водночас підтримання pH у нормі при діабеті 2 типу є гіпотезою, яку можна перевірити і яка має вагоме молекулярне обґрунтування.”No pH-directed intervention has been tested in an adequately powered trial specifically targeting T2D outcomes, and systemic alkalinization carries clinically meaningful risks that must inform any future interventional design. Nevertheless, pH homeostasis in T2D constitutes a testable hypothesis with strong molecular rationale.
Bracia Rodzeń
Кетоацидоз виникає переважно в людей із діабетом 1 типу, які не приймають інсулін; він пов’язаний із небезпечно високим рівнем цукру та кетонів.
„Кетоацидоз виникає переважно в людей із діабетом 1 типу, якщо вони не приймають інсулін. За діабетичного кетоацидозу рівень цукру та кетонових тіл у крові підвищується до небезпечного рівня, що порушує тонкий кислотно-лужний баланс крові.”Kwasica ketonowa występuje głównie u osób z cukrzycą typu 1, jeśli nie przyjmują one insuliny. W cukrzycowej kwasicy ketonowej poziom cukru i ciał ketonowych we krwi wzrasta do niebezpiecznego poziomu, co zaburza delikatną równowagę kwasowo-zasadową krwi.
Bracia Rodzeń
За словами автора, у більшості людей, здатних виробляти інсулін, кетоацидоз практично неможливий.
„Однак у людей із діабетичним кетоацидозом рівень BHB часто становить 10 mmol/l або більше, що безпосередньо пов’язано з їхньою нездатністю виробляти інсулін.
Однак для більшості людей, здатних виробляти інсулін, кетоацидоз практично неможливий.”Jednak osoby z cukrzycową kwasicą ketonową często mają poziom BHB wynoszący 10 mmol/l lub wyższy, co jest bezpośrednio związane z ich niezdolnością do wytwarzania insuliny.
Jednak, w przypadku większości osób zdolnych do wytwarzania insuliny, kwasica ketonowa jest praktycznie niemożliwa.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.