Неправильний прикус і постава — чи викривляють зуби хребет?

Мета дослідження: Передумови: Мета цього систематичного огляду — оцінити зв’язок між положенням черепа й шийного відділу та сагітальними скелетними порушеннями прикусу, зосередивши увагу на вигині шиї, положенні голови та впливі скелетної класифікації на розвиток черепно-лицевої ділянки. Методи: Проведено всебічний електронний пошук у базах PubMed, Scopus і Web of Science для виявлення досліджень, опублікованих у період із січня 2015 року до січня 2025 року.

Результати: Також виявлено відмінності в будові шийних хребців, особливо у зв’язку з положенням голови та черепно-лицевою будовою. Однак між дослідженнями спостерігалася значна неоднорідність щодо вибірок, методів вимірювання та критеріїв класифікації. Висновки: Огляд підкреслює тісний взаємозв’язок між положенням черепа й шийного відділу та сагітальною скелетною класифікацією, що може мати клінічне значення для ортодонтичної діагностики й планування лікування. Щоб встановити причинно-наслідкові зв’язки та вдосконалити стратегії ортодонтичного лікування, потрібні подальші довготривалі дослідження.

Мета дослідження: (1) Передумови: Метою цього дослідження було провести огляд літератури щодо зміщення диска (DD) при порушенні прикусу II класу або змінах положення шийних хребців, а також описати випадок із низьким кутом нижньої щелепи, болем у шиї, правим передньобоковим зміщенням диска зі вправленням, лівим передньобоковим зміщенням диска зі вправленням і випотом у лівому суглобі.

Результати: (1) Передумови: Метою цього дослідження було провести огляд літератури щодо зміщення диска (DD) при порушенні прикусу II класу або змінах положення шийних хребців, а також описати випадок із низьким кутом нижньої щелепи, болем у шиї, правим передньобоковим зміщенням диска зі вправленням, лівим передньобоковим зміщенням диска зі вправленням і випотом у лівому суглобі. (2) Методи: У березні–квітні 2022 року, без обмеження за датою публікації та відповідно до рекомендацій PRISMA, проведено структурований електронний пошук у базах PubMed, Scopus, Embase і Cochrane за такими термінами: «зміщення диска», «зміщення диска», «скронево-нижньощелепний суглоб», «порушення прикусу II класу» та «шийні хребці».

Мета дослідження: Зв’язок між положенням черепа й шийного відділу та черепно-лицевими структурами за різних сагітальних скелетних порушень прикусу на різних етапах росту привертає значну увагу в ортодонтії, однак його ще не вдалося остаточно довести.

Результати: Показники нахилу шийного відділу були більшими при скелетному III класі, ніж при скелетному II класі. Показники черепно-лицевої будови та положення черепа й шийного відділу більше корелюють у період пубертатного росту та пізніше в пацієнтів із сагітальними скелетними порушеннями прикусу. Спостерігалася тенденція до тісного взаємозв’язку: більш розігнуте положення голови було характерне для скелетного II класу, а зігнуте — для скелетного III класу. Водночас, з огляду на певні обмеження цього дослідження, для чіткого з’ясування взаємозв’язку потрібні подальші довготривалі дослідження на великих вибірках.

Мета дослідження: Хоча дискусія про погану поставу як чинник порушеного розвитку зубощелепної системи та неправильного прикусу триває давно, контрольованих досліджень на цю тему проведено дуже мало. Більшість статей містять окремі спостереження або описують суб’єктивні клінічні враження.

Результати: Більшість статей містять окремі спостереження або описують суб’єктивні клінічні враження. Деякі дослідження наводять достовірні дані, але, на жаль, часто недостатньо описують методи реєстрації постави. На основі відібраних досліджень цей огляд робить висновок, що є правдоподібні докази більшої поширеності порушень прикусу II класу за Енглем, пов’язаних із гіперлордозом шийного відділу хребта, а також підвищеного ризику перехресного прикусу в дітей зі сколіозом і кривошиєю. Переконливими також видаються дані про зв’язок між скупченістю передніх зубів і положенням голови.

Мета дослідження: У дітей перед ортодонтичним лікуванням із порушенням прикусу II класу та горизонтальним верхньощелепним перекриттям уперше дослідили будову шийного відділу хребта та її зв’язок із черепно-лицевою будовою і положенням голови.

Результати: Відхилення в будові шийного відділу хребта значно частіше траплялися в групі зі скелетним перекриттям (28%), ніж у групі з зубоальвеолярним перекриттям (17%) (P <0.05). Аномалії зрощення були пов’язані зі значним сагітальним співвідношенням щелеп, ретрогнатією щелеп, великим нахилом щелеп і розігнутим положенням голови (відповідно P <0.05 і 0.01). Крім того, часткове розщеплення було значно пов’язане з великим кутом основи черепа (P <0.01). У дітей перед ортодонтичним лікуванням із горизонтальним верхньощелепним перекриттям виявлено нові зв’язки між будовою шийного відділу хребта, черепно-лицевою будовою та положенням голови. Ці результати вважають важливими для діагностики, а отже, і для точнішого планування лікування таких пацієнтів.

Мета дослідження: Ми порівняли поставу тіла, оцінену за фотограмметрією, у молодих дорослих з однобічним заднім перехресним прикусом (UPCB) і без нього. Оцінювання проводили з контролем зорового сприйняття, положення нижньої щелепи та положення сидячи/стоячи. Крім того, ми мали на меті визначити зв’язок між боком, на якому є UPCB, і напрямком постави тіла за допомогою фотограмметрії та статичної платформи для оцінювання постави.

Результати: Загалом у дослідженні взяли участь 36 дорослих (лівобічний UPCB = 12; правобічний UPCB = 6; контрольна група = 18). За контролю зорового сприйняття та положення нижньої щелепи між контрольною групою та групою UPCB виявлено значущі відмінності горизонтального вирівнювання на рівні акроміона (p = 0.035) та ASIS (p = 0.026). У групі UPCB значущих відмінностей горизонтального вирівнювання чи розподілу тиску на стопи залежно від боку порушення не спостерігалося. Наявність UPCB впливає на статичну поставу тіла, але бік перехресного прикусу не пов’язаний із напрямком цього впливу на статичну поставу.