Кардамон — спеція, що рятує шлунок і освіжає подих?

Мета дослідження: Дослідження показують, що рослинні спеції, зокрема насіння Elettaria cardamomum, можуть позитивно впливати на порушення обміну речовин. У цьому дослідженні систематично проаналізовано вплив зеленого кардамону на пацієнтів із метаболічним синдромом і пов’язаними з ним порушеннями.

Результати: Однак добавки кардамону не мали істотного впливу на систолічний артеріальний тиск. Цей метааналіз показав, що зелений кардамон може покращувати контроль артеріального тиску та мати протизапальну дію, що могло б допомогти людям із порушеннями обміну речовин краще дбати про своє здоров’я. Важливо, що відповідали критеріям лише кілька рандомізованих досліджень, у яких брала участь доволі невелика кількість людей. Для широкого застосування потрібні подальші проспективні дослідження з більшою кількістю учасників і тривалішим прийманням добавок.

Мета дослідження: Щоб оцінити ефективність альтернативної медицини для лікування нудоти та блювання під час вагітності (NVP), систематично шукали дані в трьох основних базах — PubMed, Cochrane Library і Scopus — від початку їхнього створення до 14 січня 2019 року, щоб дослідити вплив рослинних препаратів на NVP. Якість досліджень оцінювали за шкалою Jadad.

Результати: Цей систематичний огляд підтвердив результати попередніх систематичних оглядів на більшій вибірці. Імбир був ефективнішим за вітамін B, але за дози імбиру 35–500 мг ефект вітаміну B6 та імбиру був однаковим. Однак за тривалішого лікування (60 днів) вітамін B6 виявився ефективнішим за імбир. Яке значення ці результати мають для клінічної практики та подальших досліджень? Вагітним жінкам можна рекомендувати Matricaria chamomilla, Elettaria cardamomum, гранат і сироп із перцевої м’яти, лимон та імбир для полегшення NVP.

Мета дослідження: До 85% вагітних відчувають нудоту й блювання під час вагітності (NVP), що може впливати як на вагітну, так і на плід, який розвивається. У традиційній східноазійській медицині (TEAM), зокрема в акупунктурі та фітотерапії, застосовують методи лікування NVP, однак їхня ефективність залишається предметом дискусій.

Результати: Загалом у базах даних було знайдено 20 121 публікацію. Двадцять п’ять систематичних оглядів відповідали критеріям включення та показали, що акупунктура й споріднені методи, а також рослинні засоби ефективні для полегшення NVP. Застосовували різні методи: традиційну акупунктуру, точковий масаж, ін’єкції в акупунктурні точки, електроакупунктуру, пластирі з рослинними засобами на акупунктурні точки та відвари з трав. Такі рослини, як імбир, і додаткові засоби ароматерапії, зокрема лимон і кардамон, також виявили корисну дію. Однак є суперечності щодо узгодженості результатів і якості методів дослідження. Попри низький ризик систематичної похибки в оглядах, усі вони мали низьку або критично низьку методологічну якість, і жоден повністю не відповідав рекомендаціям PRISMA. Цей комплексний огляд підкреслює потенціал TEAM для лікування NVP, але також виявляє суттєві прогалини в якості досліджень і звітності.

Мета дослідження: Поширеність діабету у світі швидко зростає. Контроль глікемії залишається основою лікування діабету 2-го типу (T2DM), але препарати для зниження рівня глюкози можуть мати побічні ефекти. Багато людей із T2DM використовують рослинні засоби, попри потенційні ризики. Мета цього огляду — всебічно оцінити ефективність і безпеку рослинних засобів для лікування T2DM.

Результати: До огляду включили вісім метааналізів і два систематичні огляди. Імбир, куркума та гранули Jinlida істотно знижували HbA1c порівняно з плацебо (середня різниця (MD): −0,467%, −0,486% та −0,283% відповідно); достовірність доказів була від помірної до високої. Berberis vulgaris, відвар Gegen Qinlian і пікногенол можуть знижувати HbA1c, але достовірність доказів дуже низька. Імбир, куркума, кардамон, Berberis vulgaris, Nigella sativa та різні китайські рослинні засоби покращували показники інсулінорезистентності. Однак загальна впевненість у цих результатах обмежена через низьку або дуже низьку якість включених оглядів. Повідомляли про поодинокі легкі побічні ефекти, але дані були неповними. Наявні докази підтримують застосування імбиру й куркуми для контролю глікемії при діабеті 2-го типу, однак через значну клінічну неоднорідність і низьку якість огляду наша впевненість у цьому висновку обмежена.

Мета дослідження: Хімічний аналіз фенольних і терпенових сполук у цілому кардамоні, його шкірці та насінні (Elettaria cardamomum (L.) Maton) виявив 11 фенольних і 16 терпенових сполук, про багато з яких повідомляють уперше. У цій роботі ми описуємо протизапальні властивості метанольного екстракту цілого кардамону в клітинах товстої кишки та макрофагах, стимульованих бактеріальним ліпополісахаридом (LPS), що спричиняє запалення.

Результати: У макрофагах екстракти кардамону знижували активність прозапальних генів NFkβ, TNFα, IL-6 і COX2 та рівень NO завдяки зменшенню кількості ROS і посиленню експресії генів ядерних рецепторів LXRα і PPARγ. Екстракти кардамону в концентрації 200–800 мкг/мл не виявляли токсичної дії на клітини товстої кишки чи макрофаги. Метанольні екстракти цілого кардамону містили значну кількість фенольних сполук (зокрема протокатехову, кавову, сирингову та 5-O-кофеоїлхінну кислоти), які, ймовірно, відповідають за виявлену в цьому дослідженні протизапальну та багатофункціональну дію. Отримані дані свідчать, що кардамон може відігравати захисну роль проти слабкого хронічного запалення. Це може стати підґрунтям для майбутніх досліджень на моделях запалення й пов’язаних із ним хронічних захворювань у мишей.

Мета дослідження: Кардамон — одна з найвідоміших у світі спецій, яку також використовують у традиційній медицині багатьох культур. Сучасні дослідження спрямовані на з’ясування його терапевтичного потенціалу при різних захворюваннях.

Результати: Екстракти виявляли потужну протизапальну активність; етанольний екстракт діяв сильніше. Щодо зниження рівня глюкози, екстракти пригнічували α-амілазу, але не впливали на α-глюкозидазу. За високих концентрацій спостерігали антимікробну дію проти Candida albicans і Prototheca zopfii. Це дослідження вказує на попередні результати досліджень in vitro, які свідчать про потенційну роль кардамону в регуляції обміну вуглеводів і прозапальних процесів.

Мета дослідження: У роботі всебічно розглянуто етномедичне застосування CMH, сучасні методи ідентифікації, хімічні складники та фармакологічну дію.

Результати: Наші результати свідчать, що CMH широко використовують у різних етнічних медичних системах Китаю, причому способи застосування відрізняються. Наприклад, AK переважно використовують у монгольській медицині при захворюваннях нирок, а MF — у тибетській медицині при серцево-судинних захворюваннях. Для порівняльної ідентифікації CMH можна застосовувати GC, HPLC і TLC. До основних біоактивних складників належать дифенілгептани, лігнани та дитерпеноїди. У традиційних етнічних медичних текстах переважно описано застосування цих рослин для лікування розладів травлення. Однак сучасні дослідження здебільшого зосереджені на їхній протизапальній і протипухлинній дії. Традиційне медичне застосування CMH потребує подальшого вивчення за допомогою міждисциплінарних методів, що поєднують етнофармакологічні знання із сучасною фармакологічною перевіркою.

Мета дослідження: З огляду на зростання занепокоєння у світі через стійкість до протимікробних препаратів у птахівництві, у цьому дослідженні вивчали потенціал ефірної олії яванського кардамону (JCEO) і сушеної куркуми (DT) як альтернативних засобів лікування колібактеріозу, оцінюючи їхній вплив на селезінку.

Результати: У групах, які отримували суміш трав, спостерігали найнижчий ступінь ураження: лімфоїдні фолікули були щільними, а васкуліт — менш вираженим. Група, що отримувала лише JCEO, і in vitro, і in vivo демонструвала зменшення росту бактерій та легкий васкуліт, що свідчить про антибактеріальну дію олії. Натомість одноразове лікування лише DT і групи, що отримували антибіотики, супроводжувалося помірним ураженням селезінки. Результати свідчать, що JCEO вбиває бактерії, а DT має протизапальну дію, і разом вони діють синергічно.