Керамічні імпланти замість титанових — здоровіші чи просто дорожчі?

Мета дослідження: Титан нині має усталене становище золотого стандарту у виробництві зубних імплантів, однак він не позбавлений недоліків. Згадки про можливу зміну кольору м’яких тканин, корозію та можливі алергічні реакції призвели до розробки зубних імплантів із діоксиду цирконію.

Результати: Біосумісність діоксиду цирконію та його здатність до остеоінтеграції, схоже, безсумнівно добрі. Хоча деякі його механічні властивості фактично поступаються властивостям титану, переваги, схоже, переважують недоліки. У клінічних дослідженнях цирконієві імпланти демонструють дуже високі показники успішності. Частково це пояснюється наявними методами обробки поверхні, зокрема зміною нанотопографії, що дає змогу поліпшити змочуваність, контакт кістки з імплантом і остеоінтеграцію загалом.

Мета дослідження: Упродовж багатьох років для виробництва імплантів використовували численні біоматеріали. Титан або титанові сплави протягом багатьох років вважалися «золотим стандартом».

Результати: Результати короткострокових досліджень сучасних цирконієвих імплантів є обнадійливими та порівнянними з результатами титанових імплантів. Проте цей матеріал відносно крихкий і схильний до появи дефектів поверхні. Довгострокових клінічних результатів наразі немає, а можливі ускладнення невідомі. Перш ніж рекомендувати рутинне застосування цирконієвих імплантів, потрібні довгострокові клінічні дослідження.

Мета дослідження: Основна мета цього огляду — надати докладний опис опублікованих праць про застосування діоксиду цирконію для зубних імплантів і реставрацій на титанових імплантах, зосередившись на клінічних дослідженнях за останні дванадцять років із періодом спостереження щонайменше 1 рік.

Результати: Не було задокументовано явної переваги цирконієвих імплантів над титановими щодо біосумісності, остеокондуктивності, фізичних властивостей або алергенності, попри естетичну перевагу. Хоча короткострокові дослідження були обнадійливими, для підтвердження того, що цирконій є життєздатною альтернативою титановим імплантам і їхнім конструкціям, потрібні масштабніші багатоцентрові, довготривалі та рандомізовані клінічні випробування з даними про успішність. Цирконієві абатменти з титановою основою демонструють високий рівень виживання та не відрізняються від металевих. Двошарові цирконієві керамічні реставрації є прийнятною альтернативою металокерамічним реставраціям на імплантах для одиночних коронок: біологічні ускладнення подібні, а естетика краща. Монолітні цирконієві реставрації можуть допомогти зменшити частоту сколів двошарових керамічних реставрацій, однак потрібні довгостроковіші дослідження, а їхню естетику необхідно поліпшити.

Мета дослідження: Дані про доступні на ринку двокомпонентні зубні імпланти з діоксиду цирконію (ZrO₂) обмежені. Тому метою цього ретроспективного дослідження було оцінити клінічні результати застосування комерційно доступної системи імплантів із ZrO₂ упродовж 24 місяців.

Результати: За період спостереження не було втрачено жодного імпланта й не сталося жодного перелому імпланта. Середня втрата маргінальної кістки (MBL) становила 0.24 ± 0.58 mm через 6 місяців, 0.18 ± 0.62 mm через 12 місяців і 0.20 ± 0.66 mm через 24 місяці. Статистично ці значення були в межах випадкових коливань. MBL відрізнялася між верхньою та нижньою щелепами, але різниця не була значущою. Глибина зондування з часом значно зростала, але не перевищувала 2.78 ± 0.26 mm. Середні значення кровоточивості під час зондування безперервно знижувалися — з 9.1 ± 13.7% на початку дослідження до 1.1 ± 4.3% через 24 місяці; відмінності між початковим показником і показником через 24 місяці, а також між показниками через 6 і 24 місяці були значущими (відповідно p = 0.002 і p = 0.003). За 24 місяці виживаність двокомпонентних імплантів із ZrO₂ становила 100%; переломів не спостерігалося. MBL зменшилася, особливо в ділянках із нарощеною кісткою. Наведені дані підтверджують придатність цієї системи імплантів для одиночних реставрацій у короткостроковій перспективі.

Мета дослідження: Оптимізовані властивості поверхні є вирішальним чинником для керамічних зубних імплантів і загального успіху імплантації. Після піскоструминної обробки та нанесення методом розпилення склоподібного припою на зразки кераміки з діоксиду цирконію, зміцненого алюмінієм (ATZ), було досліджено біологічну реакцію клітин і порівняно її з реакцією на зразки тієї самої кераміки без покриття та лише з піскоструминною обробкою.

Результати: Під час прямих і непрямих тестів на зразках ATZ із покриттям і без нього не спостерігалося токсичного впливу за результатами фарбування живих і мертвих клітин. Тести на диференціювання та життєздатність із HDPC і фібробластами мишей L929 не виявили токсичності, а покриття не порушувало остеогенного диференціювання. Тести на гемосумісність із цільною кров’ю людини показали подібні результати для керамічних зразків із покриттям і без нього: не було гемолізу чи негативного впливу на стандартні гематологічні показники. За випробуваних умов in vitro покриття зі склоподібного припою було цитосумісним і гемосумісним та не перешкоджало остеогенному диференціюванню. Ці результати вказують, що воно може слугувати придатною основою для розмноження та розростання фібробластів L929 і HDPC, а також потенційно поліпшувати поверхні керамічних зубних імплантів.