Фтор — чи може він знижувати інтелект дітей?

Мета дослідження: Провести систематичний огляд і метааналіз епідеміологічних досліджень, що вивчають показники IQ дітей та пренатальний або постнатальний вплив фтору.

Результати: Із 74 включених досліджень (64 поперечні та 10 когортних) більшість було проведено в Китаї (n = 45); іншими місцями були Канада (n = 3), Данія (n = 1), Індія (n = 12), Іран (n = 4), Мексика (n = 4), Нова Зеландія (n = 1), Пакистан (n = 2), Іспанія (n = 1) і Тайвань (n = 1). П’ятдесят два дослідження були оцінені як такі, що мають високий ризик систематичної похибки, а 22 — як такі, що мають низький ризик систематичної похибки. Шістдесят чотири дослідження повідомили про зворотний зв’язок між показниками впливу фтору та IQ дітей. Аналіз 59 досліджень із груповими показниками фтору в питній воді, зубного флюорозу або іншими показниками впливу фтору (47 з високим ризиком систематичної похибки, 12 із низьким ризиком систематичної похибки; n = 20 932 дітей) показав зворотний зв’язок між впливом фтору та IQ (об’єднаний SMD, -0.45; 95% CI, -0.57 до -0.33; P < .001).

Мета дослідження: Ще багато невизначеностей оточує можливий шкідливий вплив фтору на когнітивний нейророзвиток дітей.

Результати: За концентрації фтору в сечі понад 0.28 mg/L (що приблизно відповідає вмісту фтору у воді 0.7 mg/L) спостерігалося слабше й значною мірою лінійне зниження на -2.15 (95% CI -4.48; 0.18) бала IQ зі зростанням рівня фтору в сечі. Зворотний зв’язок між впливом фтору та IQ був особливо сильним у дослідженнях із високим ризиком систематичної похибки, тоді як у єдиному дослідженні, визнаному таким, що має низький ризик систематичної похибки, несприятливого ефекту не виявлено. Загалом більшість досліджень вказували на несприятливий вплив фтору на IQ дітей, починаючи з низьких рівнів впливу. Проте не можна було виключити значну роль залишкового змішування чинників, що свідчить про потребу в додаткових проспективних дослідженнях із низьким ризиком систематичної похибки, щоб остаточно оцінити зв’язок між впливом фтору та когнітивним нейророзвитком.

Мета дослідження: Різні дослідження припускали, що фтор пов’язаний із неврологічними розладами у дітей і підлітків, однак клінічні докази того, які саме неврологічні показники пов’язані з впливом фтору, насправді досі є суперечливими. Тому цей систематичний огляд і метааналіз мав на меті показати, чи існує зв’язок між впливом фтору з різних джерел, у різних дозах та неврологічними розладами.

Результати: До метааналізу було включено десять досліджень, які показали погіршення IQ лише в осіб із високим впливом фтору відповідно до критеріїв Всесвітньої організації охорони здоров’я, без доказів зв’язку між низькими рівнями впливу та будь-яким неврологічним розладом. Однак висока неоднорідність, що спостерігалася, ставить під сумнів остаточні висновки, отримані в кількісному аналізі щодо таких високих рівнів. Крім того, цей зв’язок був класифікований як доказ дуже низького рівня. Наразі наявні докази не дають змоги стверджувати, що фтор пов’язаний із неврологічним ушкодженням, що вказує на потребу в нових епідеміологічних дослідженнях, які могли б надати додаткові докази щодо цього можливого зв’язку.

Мета дослідження: Вищі концентрації фтору у воді непослідовно пов’язували з рівнем інтелекту дітей. Наступне дослідження узагальнює наявні докази щодо сили зв’язку між фторованою водою та інтелектом дітей.

Результати: Було включено двадцять шість досліджень із даними про 7258 дітей. Узагальнені результати показали, що високий вплив фтору з води був пов’язаний із нижчим рівнем інтелекту (стандартизована середня різниця: -0.52; 95% CI: -0.62 до -0.42; P < 0.001). Висновки аналізів підгруп відповідали результатам загального аналізу. Метааналіз доза—відповідь вказав на значущий зв’язок між дозою фтору у воді та інтелектом (P < 0.001), при цьому збільшення впливу фтору з води було пов’язане зі зниженням рівня інтелекту. Більший вплив високих рівнів фтору у воді був значуще пов’язаний зі зниженням рівня інтелекту дітей. Тому в районах із високим вмістом фтору у воді слід контролювати якість води та вплив фтору з води.

Мета дослідження: У цій роботі представлено систематичний огляд літератури щодо фтору, проведений для вивчення того, чи збільшує вплив фтору ризик низького коефіцієнта інтелекту (IQ) у Китаї протягом останніх 20 років. Було проведено пошук у MEDLINE, SCI та CNKI всіх документів, опублікованих англійською і китайською мовами між 1988 і 2008 роками, за такими ключовими словами: флюороз, фтор, інтелект та IQ.

Результати: До цього огляду було включено шістнадцять досліджень випадок—контроль, які оцінювали розвиток низького IQ у дітей, що раніше у своєму житті зазнали впливу фтору. Якісний огляд досліджень виявив послідовний і сильний зв’язок між впливом фтору та низьким IQ. Метааналізи досліджень випадок—контроль оцінили співвідношення шансів низького IQ в ендемічних за фтором районах порівняно з районами без фтору або з незначним вмістом фтору. Узагальнена зважена середня різниця становить -4.97 (95% довірчий інтервал [CI] = -5.58 до -4.36; p < 0.01) за моделлю фіксованого ефекту та -5.03 (95% CI = -6.51 до 3.55; p < 0.01) за моделлю випадкових ефектів, що означає: у дітей, які живуть у районі флюорозу, шанси розвитку низького IQ у п’ять разів вищі, ніж у тих, хто живе в районі без флюорозу або в районі з незначним флюорозом.

Мета дослідження: Гормони щитоподібної залози (THs) мають вирішальне значення для розвитку мозку. Досі не з’ясовано, чи впливає низький або помірний вплив фтору на функцію щитоподібної залози та яким є його вплив на інтелект дітей. Ми провели поперечне дослідження, щоб вивчити зв’язки між низьким або помірним впливом фтору та функцією щитоподібної залози у зв’язку з інтелектом дітей.

Результати: У скоригованих моделях кожне збільшення концентрації фтору у воді на 1 mg/L було пов’язане зі збільшенням TSH на 0.13 uIU/mL. Кожне збільшення концентрації фтору в сечі на 1 mg/L було пов’язане зі зниженням TT4 на 0.09 ug/dL, зниженням FT4 на 0.009 ng/dL і збільшенням TSH на 0.11 uIU/mL. Вплив фтору мав зворотний зв’язок із показниками IQ (B = -1.587; 95% CI: -2.607, -0.568 для фтору у воді та B = -1.214; 95% CI: -1.987, -0.442 для фтору в сечі). Вищі TT3, FT3 були пов’язані зі збільшенням шансів, що дитина матиме високий нормальний інтелект (OR = 3.407, 95% CI: 1.044, 11.120 для TT3; OR = 3.277, 95% CI: 1.621, 6.623 для FT3). Ми виявили значущий модифікуючий ефект TSH на зв’язок між фтором у сечі та показниками IQ без опосередкування THs. Наше дослідження свідчить, що низький або помірний вплив фтору пов’язаний зі змінами функції щитоподібної залози в дитинстві, які можуть змінювати зв’язок між фтором та інтелектом.

Мета дослідження: Споживання немовлятами суміші, приготовленої на фторованій воді, може призводити до надмірного надходження фтору. Ми вивчали зв’язок між впливом фтору в немовлячому віці та інтелектуальними здібностями дітей, які жили у фторованих або нефторованих містах Канади.

Результати: Тридцять вісім відсотків пар мати—дитина жили в громадах із фторованою водою. Збільшення концентрації фтору у воді на 0.5 mg/L (що приблизно дорівнює різниці між фторованими та нефторованими регіонами) відповідало зниженню виконавчого IQ на 9.3 і 6.2 бала серед дітей, яких годували сумішшю (95% CI: -13.77, -4.76), і дітей на грудному вигодовуванні (95% CI: -10.45, -1.94). Зв’язок між концентрацією фтору у воді та виконавчим IQ залишався значущим після контролю впливу фтору на плід серед дітей, яких годували сумішшю (B = -7.93, 95% CI: -12.84, -3.01), і дітей на грудному вигодовуванні (B = -6.30, 95% CI: -10.92, -1.68). Збільшення надходження фтору з дитячої суміші на 0.5 mg відповідало зниженню виконавчого IQ на 8.8 бала (95% CI: -14.18, -3.34), і цей зв’язок залишався значущим після контролю впливу фтору на плід (B = -7.62, 95% CI: -13.64, -1.60).

Мета дослідження: Надмірний вплив фтору пов’язаний із несприятливими наслідками для здоров’я, але чи беруть гени, пов’язані з дофаміном (DA), участь у впливі низького або помірного впливу фтору на інтелект дітей, залишається незрозумілим. Ми провели поперечне дослідження, щоб вивчити роль генів, пов’язаних із DA, у впливі низького або помірного вмісту фтору в питній воді на здоров’я.

Результати: У скоригованій моделі вплив фтору був зворотно пов’язаний із показниками IQ (β = -5.957, 95% CI: -9.712, -2.202). Середні показники IQ дітей із генотипом MAOA високої активності були значуще нижчими за показники IQ тих, хто мав генотип низької активності (P = 0.006), або жіночий гетерозиготний генотип (P = 0.016). Ми виявили модифікацію ефекту чотирма генами, пов’язаними з DA (ANKK1, COMT, DAT1 і MAOA), у зв’язку між UF та показниками IQ. Ми також виявили багатовимірну взаємодію генів і довкілля між UF, ANKK1, COMT і MAOA щодо впливу на IQ (точність збалансованого тестування = 0.5302, узгодженість CV: 10/10, P = 0.0107). Наше дослідження свідчить, що гени, пов’язані з DA, можуть змінювати зв’язок між фтором та інтелектом, а також що можлива взаємодія між впливом фтору та генами, пов’язаними з DA, щодо IQ.

Мета дослідження: У дослідженнях на тваринах поєднання внутрішньоутробного впливу фтору та низького рівня йоду має більший негативний вплив на навчання й пам’ять потомства, ніж кожен із цих чинників окремо, але це не досліджували в дітей. Ми оцінювали, чи концентрація йоду в сечі матері (MUIC) змінює зв’язок між фтором у сечі матері (MUF) та інтелектом хлопчиків і дівчаток.

Результати: Взаємодія MUICCRE з MUFCRE була значущою для хлопчиків (p = 0.042), але не для дівчаток (p = 0.190). Для хлопчиків, чиї матері мали низький рівень йоду, збільшення MUFCRE на 0.5 mg/g було пов’язане зі зниженням показника FSIQ на 4.65 бала (95% CI: -7.67, -1.62). Для хлопчиків, чиї матері мали достатній рівень йоду, збільшення MUFCRE на 0.5 mg/g було пов’язане зі зниженням показника FSIQ на 2.95 бала (95% CI: -4.77, -1.13). Ці результати свідчать, що достатнє споживання йоду під час вагітності може мінімізувати нейротоксичність фтору в хлопчиків.

Мета дослідження: Споживання чаю може суттєво впливати на надходження фтору. Ми вивчали зв’язок між інтелектом дитини та пренатальним впливом фтору через споживання матір’ю чаю.

Результати: Більшість учасниць (61%) повідомили, що вживали зелений або чорний чай під час вагітності; про щоденне споживання повідомили 2.3% і 8.4% відповідно. Жінки, які вживали чай під час вагітності, мали вищі середні рівні загального надходження фтору (0.76 mg/day), ніж ті, які чаю не вживали (0.41 mg/day). Кожне збільшення надходження фтору на 0.5 mg/day було пов’язане зі зниженням FSIQ на 2.24 бала (95%CI: -3.93,-0.55), коли оцінка проводилася лише за чаєм, і на 1.67 бала (95%CI: -3.10,-0.24), коли оцінка проводилася за всіма напоями разом. Зв’язок між загальним надходженням фтору та IQ дитини не відрізнявся між тими, хто вживав чай, і тими, хто його не вживав (p-взаємодії = 0.58). Вплив фтору на матір через споживання чаю пов’язаний зі зниженням FSIQ дитини незалежно від інших напоїв. Оскільки чай може бути основним джерелом впливу, вагітним жінкам варто розглянути обмеження його споживання. Чіткіше маркування вмісту фтору могло б підтримати поінформований вибір.