Хром — дешевий елемент, який має знижувати цукор?

Мета дослідження: Ми мали на меті дослідити вплив добавок хрому на показники контролю глікемії у пацієнтів із діабетом 2-го типу (T2DM).

Результати: У 28 дослідженнях оцінювали рівень глюкози плазми натще (FPG), інсуліну, гемоглобіну A1C (HbA1C) та індекс HOMA-IR (гомеостатична модель оцінки інсулінорезистентності). Результати показали значне зниження FPG (зважена середня різниця (WMD): -19.00 mg/dl, 95% ДІ: -36.15, -1.85, P = 0.030; I2: 99.8%, p < 0.001), рівня інсуліну (WMD: -12.35 pmol/l, 95% ДІ: -17.86, -6.83, P < 0.001), HbA1C (WMD: -0.71 %, 95% ДІ: -1.19, -0.23, P = 0.004) та HOMA-IR (WMD: -1.53, 95% ДІ: -2.35, -0.72, P < 0.001; I2: 89.9%, p < 0.001) після приймання хрому. Результати цього метааналізу можуть свідчити на користь застосування добавок хрому для покращення показників контролю глікемії у пацієнтів із T2DM.

Мета дослідження: В останні роки поширеність і захворюваність на цукровий діабет (DM) різко зросли в усьому світі. Щоб оцінити вплив добавок хрому на пацієнтів із діабетом 2-го типу, було проведено метааналіз із пошуком відповідної літератури.

Результати: До аналізу включили загалом 10 рандомізованих контрольованих досліджень за участю 509 пацієнтів: 269 осіб були в експериментальній групі, а 240 — у групі плацебо. Для оцінки рівня глюкози й ліпідів у крові провели статистичний аналіз глікованого гемоглобіну (HbA1c), глюкози плазми натще (FPG), тригліцеридів (TG), загального холестерину (TC), ліпопротеїнів низької щільності (LDL) і ліпопротеїнів високої щільності (HDL). Результати метааналізу показали, що статистично значущою була різниця між експериментальною та контрольною групами лише за одним показником — HbA1c; за іншими показниками статистично значущих відмінностей не було. Добавки хрому можуть певною мірою знижувати глікований гемоглобін у пацієнтів із діабетом 2-го типу, але не здатні ефективно покращити рівень глюкози натще й ліпідів у крові.

Мета дослідження: Медична дієтотерапія дає змогу контролювати діабет і сповільнити або запобігти його ускладненням. Однак порівняльний вплив добавок мікронутрієнтів досі недостатньо встановлений.

Результати: Добавки ніацину посіли перше місце за зниженням рівня тригліцеридів і підвищенням рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності; достовірність доказів була низькою або дуже низькою (SUCRA: 93.7% і 94.6% відповідно). Добавки вітаміну E посіли перше місце за зниженням рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності; достовірність доказів була дуже низькою (SUCRA: 80.0%). Наш аналіз показав, що добавки мікронутрієнтів, особливо хрому, вітаміну E, вітаміну K, ванадію та ніацину, можуть бути ефективнішими для контролю T2DM, ніж інші мікронутрієнти. З огляду на клінічну важливість цих результатів потрібні нові дослідження, щоб краще вивчити це питання.

Мета дослідження: Систематичний огляд впливу добавок хрому на метаболізм глюкози та рівень ліпідів.

Результати: Критеріям відповідало 41 дослідження, майже половина з яких була низької якості. Серед учасників із діабетом 2-го типу приймання хрому покращило рівень глікованого гемоглобіну на -0.6% (95% ДІ -0.9 до -0.2) і рівень глюкози натще на -1.0 mmol/l (-1.4 до -0.5), але не вплинуло на рівень ліпідів. Для людей без діабету користі не виявили. Були певні ознаки залежності ефекту від дози та відмінностей між формами хрому. Значніші ефекти частіше спостерігали в дослідженнях низької якості. Докази були обмежені низькою якістю досліджень, неоднорідністю методології та результатів, а також відсутністю єдиного підходу до оцінки рівня хрому. У людей без діабету значного впливу хрому на метаболізм ліпідів або глюкози не виявили. Приймання хрому значно покращило глікемію у пацієнтів із діабетом. Однак перш ніж робити остаточні висновки про вплив добавок хрому, потрібні майбутні дослідження, які врахують обмеження наявних доказів.

Мета дослідження: Цукровий діабет є глобальною проблемою громадського здоров’я, поширеність якої зростає в усьому світі. Хром (Cr) — мікроелемент, що міститься в ґрунті, воді та їжі; припускають, що він може позитивно впливати на метаболізм глюкози й профілактику цукрового діабету.

Результати: Після приймання хрому показники контролю глікемії, зокрема рівні FPG, інсуліну, HbA1C і HOMA-IR, значно знижуються, переважно в дослідженнях із тривалішим періодом втручання. Результати приймання хрому (Cr) свідчать, що він може значно покращувати ліпідний профіль, підвищуючи рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності та знижуючи рівні тригліцеридів і загального холестерину, водночас майже не впливаючи на рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності. Однак більшість досліджень мають істотні обмеження, як-от різні дози й форми хрому, склад добавок і тривалість досліджень. Щоб повністю зрозуміти роль харчових добавок хрому та потенційні ризики, пов’язані з механізмами їхньої дії, формою і дозою, у профілактиці й лікуванні цукрового діабету 2-го типу, потрібні подальші добре сплановані та високоякісні дослідження.

Мета дослідження: Хром (Cr) — мікроелемент, залучений до підтримання рівноваги глюкози. Ми маємо на меті оцінити й кількісно визначити вплив добавок хрому на A1C і FPG у пацієнтів із T2DM.

Результати: Було виявлено загалом 14 рандомізованих контрольованих досліджень (n=875 учасників, середній віковий діапазон: від 30 до 83 років, спостереження тривало від 8 до 24 тижнів): хлорид Cr — n=3 дослідження, піколінат Cr — n=5 досліджень, пивні дріжджі — n=4 дослідження та дріжджі з Cr — n=3 дослідження. Порівняно з плацебо, дріжджі з Cr, пивні дріжджі та піколінат Cr не мали статистично значущого впливу на A1C. Крім того, порівняно з контрольною групою, хлорид Cr, дріжджі з Cr і піколінат Cr не впливали на FPG, тоді як пивні дріжджі спричинили статистично значуще зниження FPG на -19.23 mg/dL (95% ДІ=-35.30 до -3.16, I(2)=21%, n=137). Добавки Cr у вигляді пивних дріжджів можуть незначно знижувати FPG у пацієнтів із T2DM порівняно з плацебо, але не впливають на A1C.

Мета дослідження: Цукровий діабет — поширене ендокринне порушення, що характеризується підвищеним рівнем глюкози в крові й часто спричиняє ускладнення, які уражають різні органи, зокрема ретинопатію, нефропатію та нейропатію. Серед можливих втручань деякі мікронутрієнти, зокрема хром, можуть допомогти покращити контроль глікемії.

Результати: На початку дослідження рівень HbA1c у людей, які отримували хром, становив 10.4±2.4. Після періоду спостереження середній рівень HbA1c значно знизився до 7.2±1.7, що свідчить про статистично значущу різницю. Крім того, середній рівень глюкози натще значно знизився й наблизився до нормального. Ці результати свідчать про корисну роль добавок хрому в контролі цукрового діабету 2-го типу та покращенні контролю глікемії.

Мета дослідження: Оцінити вплив іонів хрому (Cr) і магнію (Mg) на метаболічні показники, запалення та окиснювальний стрес у людей із порушеною толерантністю до глюкози (IGT) та інсулінорезистентністю (IR).

Результати: Порівняння між групами показало, що рівні глюкози плазми натще (FPG), глюкози через 2 години після навантаження глюкозою (2hPPG), інсуліну натще (FINS) та індексу HOMA-IR у групі Cr + Mg значно знизилися порівняно з трьома іншими групами (p < .05), а рівень ліпопротеїнів високої щільності (HDL-c) був вищим. Рівень 8-ізопростагландину F2 альфа (8-iso-PGF2a) знизився в групах Cr, Mg і Cr + Mg порівняно з плацебо (p < .05), а в групі Cr + Mg — порівняно з групами Cr і Mg (p > .05). Порівняння всередині груп показало, що після втручання рівні FPG, 2hPPG і FINS у групі Cr + Mg значно знизилися (p < .05), а рівень FINS у групі Mg значно знизився (p < .01). Рівні HDL-c і триацилгліцеролів (TG) у групі Cr + Mg значно покращилися (p < .05). Рівень HDL-c у групі Mg значно покращився порівняно з вихідним (p < .05).

Мета дослідження: Метаболічний синдром (MetS) — це складне поєднання взаємопов’язаних порушень обміну речовин, зокрема інсулінорезистентності, дисліпідемії, центрального ожиріння та гіпертензії, які значно підвищують схильність до цукрового діабету 2-го типу (T2DM) і серцево-судинних захворювань.

Результати: У цьому всебічному огляді розглянуто значення добавок хрому, зокрема хромодуліну, у контексті MetS і пов’язаних із ним патологічних наслідків. На завершення: хром (Cr) посилює чутливість до інсуліну, безпосередньо активуючи кіназу рецептора інсуліну; це знижує концентрацію інсуліну, потрібну для максимальної клітинної відповіді, та покращує поглинання й запасання глюкози. Узагальнення доказів показує, що добавки хрому (Cr) значно допомагають людям із дефіцитом хрому або діабетом, покращуючи рівновагу глюкози й чутливість до інсуліну. Це підкреслює важливість вихідного метаболічного стану для ефективності Cr як засобу лікування та свідчить, що для досягнення найкращих результатів у людей із порушеннями обміну речовин можуть бути потрібні цільові втручання.