Вітаміни групи B — чому стрес виснажує їх швидше, ніж ви думаєте?

Мета дослідження: Вітаміни групи B — це необхідні мікроелементи для безлічі метаболічних і регуляторних процесів, потрібних для здоров’я людини. Вони слугують кофакторами для сотень ферментів, що виконують важливі функції, як-от енергетичний обмін, синтез ДНК і білків та інші критично важливі процеси. Вітаміни B та відповідні їм вітамери є необхідними для всіх клітинних форм життя — від бактерій до людини.

Результати: Нещодавно було виявлено ще одне джерело вітамінів B — частина з 10¹³ бактеріальних клітин, що населяють шлунково-кишковий тракт. У цій статті ми розглядаємо дедалі більший масив досліджень зв’язку між вітамінами B, імунною системою та різними видами раку. Останніми роками накопичилися дані про роль вітамінів B у регуляції імунних клітин, що може допомогти з’ясувати суперечливі результати численних досліджень, які намагалися пов’язати вітаміни B із розвитком раку. Щоб повністю прояснити ці взаємозв’язки, потрібні подальші дослідження, адже складність життєво важливих функцій вітамінів B ускладнює однозначну оцінку їхньої корисної чи шкідливої дії при запаленні та раку.

Мета дослідження: Комплекс вітамінів B складається з вітамінів B1, B2, B5, B6, B9 і B12 та має вирішальне значення для загального здоров’я, впливаючи на такі життєво важливі функції, як енергетичний обмін, збереження ДНК і належна робота імунної системи. Недостатній рівень вітамінів B пов’язаний із різними проблемами зі здоров’ям, зокрема нейрокогнітивними порушеннями, порушеннями імунної рівноваги та запаленням.

Результати: У людей старшого віку дефіцит вітамінів B підвищує ризик серцево-судинних захворювань, інсульту, когнітивних порушень, нейродегенерації, проблем із психічним здоров’ям і розладів, пов’язаних із метилюванням. Це відбувається переважно через зміни глікації, функціонування мітохондрій і окисного стресу. Тому підтримання оптимального рівня вітамінів B у людей старшого віку може допомогти запобігти таким віковим захворюванням. У цьому розділі ми обговорюємо значну роль вітамінів B у процесі старіння.

Мета дослідження: Теорія тріажу припускає, що помірний дефіцит мікроелементів може спричинити перенаправлення поживних речовин до процесів, необхідних для негайного виживання, на шкоду довгостроковому здоров’ю. З часом нехтування іншими процесами може сприяти виникненню вікових захворювань, важливим чинником яких вважають окисний стрес.

Результати: До потенційних антиоксидантних властивостей B12 належать: (1) безпосереднє нейтралізування активних форм кисню (ROS), зокрема супероксиду; (2) опосередковане посилення їх нейтралізування завдяки збереженню глутатіону; (3) регуляція вироблення цитокінів і факторів росту, що допомагає захистити від окисного стресу, спричиненого імунною відповіддю; (4) зменшення окисного стресу, спричиненого гомоцистеїном; і (5) зменшення окисного стресу, викликаного кінцевими продуктами глікації. Деякі дані свідчать про те, що нижчий рівень B12 пов’язаний із посиленням прооксидантного та зниженням антиоксидантного статусу — як загалом, так і в людей із субклінічним дефіцитом порівняно з тими, у кого рівень B12 нормальний. Однак бракує рандомізованих контрольованих досліджень і проспективних досліджень, спеціально присвячених зв’язку між B12 та окисним стресом у людей, тому переконливість доказів низька. Потрібні подальші дослідження.

Мета дослідження: Передумови: Вплив стресових чинників порушує регуляцію запальних процесів і змінює кишкову мікробіоту. Пребіотики, зокрема довголанцюгові ферментовані волокна та олігосахариди молока, можуть обмежувати запалення завдяки впливу на кишкову мікробіоту.

Результати: Геноми, зібрані з метагеномів (MAG) мишей, яких годували раціоном GOS+PDX+SL, виявили в одному з MAG біфідобактерій гени для синтезу вітамінів B de novo. Вітамери B безпосередньо послаблювали посилене стресовими чинниками вироблення цитокінів у стимульованих LPS клітинах селезінки. Висновки: Загалом ці дані показують, що метаболіти товстої кишки, зокрема вітаміни B, реагують на психосоціальний стрес. Пребіотики в раціоні відновлюють рівень вітамінів B у товстій кишці та обмежують запалення, спричинене стресом.

Мета дослідження: Вітамін B1 (тіамін) вважають найдавнішим вітаміном. У 1936 році Р. Р. Вільямс і його колеги визначили його хімічну структуру та змогли синтезувати цей вітамін.

Результати: Вільямс і його колеги визначили його хімічну структуру та змогли синтезувати цей вітамін. Вітамін B1 впливає на проапоптичні білки, мембранний потенціал мітохондрій, вивільнення цитохрому C, протеїнкінази та p38-MAPK, пригнічує NF-kappaB, активований окисним стресом, і має протизапальні властивості. Дефіцит вітаміну B1 може спричинити бері-бері, порушення роботи нервової системи, нейрозапалення, інфільтрацію Т-клітин, активацію хемокіну CCL2, надмірне вироблення прозапальних цитокінів, таких як IL-1, TNF, IL-6, і продуктів арахідонової кислоти. Він також спричиняє експресію CD40 мікроглією та CD40L астроцитами, що провокує загибель нейронів. У цій статті ми розглядаємо зв’язок між комплексом вітамінів B та імунітетом.