Настурція — квітка з саду, що діє як природний антибіотик?

Мета дослідження: Садова настурція (Tropaeolum majus L.) належить до родини настурцієвих (Tropaeolaceae). Походить із Південної Америки, звідки її привезли до Європи у XVI столітті.

Результати: Високий вміст ерукової кислоти в насінні настурції дає змогу використовувати її олію для лікування адренолейкодистрофії. Її також застосовують у дерматології, оскільки вона поліпшує стан шкіри та волосся. Останнім часом квіти цієї рослини використовують для оздоблення деяких страв, а також як їстівний інгредієнт. Мета огляду — узагальнити наявні дані про садову настурцію Tropaeolum majus L.

Мета дослідження: Трава Tropaeolum majus (настурції) та корінь Armoracia rusticana (хрону) утворюють три різні ізотіоціанати як вторинні метаболіти. Вони мають антибактеріальну, протизапальну та імуномодулювальну дію в організмі людини. У складі лікарського засобу ANGOCIN® Anti-Infekt N ці два природні компоненти показали перспективні результати при гострому бронхіті.

Результати: Порівняно з групою, яка приймала плацебо, у пацієнтів, що отримували фітопрепарат, через три дні лікування симптоми бронхіту зменшилися статистично значуще швидше: ослабли кашель, виділення слизу та біль у грудях. Цей сприятливий ефект зберігався протягом усього лікування, до десятого дня. Отже, поєднання трави Tropaeolum majus і кореня Armoracia rusticana сприяє значному поліпшенню симптомів бронхіту.

Мета дослідження: Попередні дослідження показали, що екстракти Tropaeolum majus L. мають виражену сечогінну дію, що підтверджує етнофармакологічне використання цієї рослини як діуретика. У цій роботі, щоб визначити сполуки, відповідальні за сечогінну дію, провели фітохімічне дослідження, керуючись результатами біопроб на спонтанно гіпертензивних щурах (SHR).

Результати: Швидкість виведення сечі та Na(+) дозозалежно зростала як у групах TMLR, так і в групі ізокверцитрину. Попри зміни у виведенні електролітів із сечею, рівні Na(+) і K(+) у плазмі не змінювалися. Крім того, у тварин не виявили ознак токсичного впливу на нирки чи інших побічних ефектів навіть після тривалого лікування TMLR або ізокверцитрином. Це дослідження підтверджує та доповнює етномедичне використання T. majus як сечогінного засобу. Ймовірно, ця дія пов’язана з наявністю флавонолу ізокверцитрину.

Мета дослідження: Попередні дослідження показали, що екстракти Tropaeolum majus L. мають виражені сечогінні властивості. У цьому дослідженні ми з’ясували, чи може гіпотензивна та/або антигіпертензивна дія гідроетанольного екстракту (HETM), напівочищеної фракції (TMLR), отриманої з T. majus, а також флавоноїдів ізокверцитрину (ISQ) і кемпферолу (KPF) бути зумовлена їхньою взаємодією з ангіотензинперетворювальним ферментом (ACE).

Результати: Пероральне введення HETM та його TMLR значно знижувало середній артеріальний тиск (MAP) у нормотензивних і спонтанно гіпертензивних щурів (SHR), причому ефект залежав від дози. Крім того, ці препарати знижували MAP до 3 годин після введення екстракту. Внутрішньовенне введення ISQ, але не KPF, також знижувало MAP у щурів. Водночас ані екстракти, ані ISQ не впливали на частоту серцевих скорочень. Пероральне введення HETM, TMLR або ISQ знижувало активність ACE у зразках сироватки через 90 хвилин після введення. Нарешті, внутрішньовенне введення ISQ значно зменшувало гіпертензивну реакцію на ангіотензин I, але не на ангіотензин II у нормотензивних щурів. Наші результати свідчать, що гіпотензивна дія HETM і його TMLR може бути пов’язана з високим вмістом флавоноїду ISQ у цій рослині. Крім того, зниження тиску під дією ISQ у щурів залежить від пригнічення ACE та утворення ангіотензину II.

Мета дослідження: Tropaeolum majus (садова настурція) — рослина, важлива для фітотерапії, яку цінують не лише за її лікарські властивості, а й за гарне листя та квіти. У цьому дослідженні ми вивчали фітохімічний склад відмерлого листя настурції.

Результати: majus для лікування інфекцій сечовивідних шляхів — це вже визнане показання до застосування T. majus. Наведені в цьому дослідженні результати доповнюють фітохімічний профіль T. majus, виявляючи додаткові біоактивні природні сполуки, важливі для цієї лікарської рослини.

Мета дослідження: Природні продукти можна використовувати як доповнення до синтетичних ліків або як альтернативу їм. Eugenia uniflora і Tropaeolum majus походять із Бразилії та мають протимікробну, протизапальну й антиоксидантну дію.

Результати: Екстракт uniflora та 3,90% екстракту T. majus утворювали адгезивну суміш без утворення лусочок, добре розподілялися та мали належний для місцевого застосування рівень pH. Крім того, в’язкість у стані спокою була достатньою для стабільності; розчинність у воді була належною, проникнення крізь шкіру — низьким, а протимікробна дія перевищувала дію окремих екстрактів. Отже, розроблений FFS є перспективним засобом для особливого лікування уражень шкіри шляхом місцевого застосування.

Мета дослідження: Попри значну неоднорідність досліджень, є дані про те, що антибіотики, які зазвичай застосовують у первинній медичній допомозі, впливають на склад мікробіоти шлунково-кишкового тракту, змінюючи її склад та/або різноманіття.

Результати: Після застосування досліджуваного препарату в сечі та конденсаті видихуваного повітря (EBC) спостерігали значне підвищення рівня людського бета-дефензину 1 — показника захисту організму. Порівняння до та після лікування показало, що середній склад кишкової мікробіоти істотно не відрізнявся між групами, як і метаболом сироватки крові. Однак у деяких учасників між моментами відбору зразків спостерігали значні зміни. Дослідницький кореляційний аналіз за Спірменом у підгрупах виявив зв’язки між кишковою мікробіотою та метаболомом крові, а також між змінами маркерів крові й бактеріальними видами кишківника.