Гіпертонія — винна сіль чи нестача калію?

Мета дослідження: Надмірне споживання солі є відомим фактором ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ), але вплив на здоров’я як високого, так і низького споживання натрію залишається предметом дискусій. У цьому дослідженні узагальнено дані метааналізів про споживання солі з їжею та серцево-судинні наслідки, зокрема результати аналізів підгруп і залежності «доза—відповідь».

Результати: До огляду включили 21 метааналіз, що охоплював 91 результат. Низьке споживання натрію було пов’язане зі зниженням ризику смерті від ССЗ (RR = 0.83, 95% CI: 0.73-0.95), смерті від інсульту (RR = 0.74, 95% CI: 0.57-0.95) і смерті з будь-якої причини (RR = 0.88, 95% CI: 0.82-0.93), а також систолічного артеріального тиску (MD = -3.39 mmHg) і діастолічного артеріального тиску (MD = -1.54 mmHg); водночас поліпшувалася еластичність судин і підвищувалася частота серцевих скорочень. Зменшувалися виведення натрію із сечею та співвідношення Na/K, тоді як рівень калію в сечі, кальцію та калію в сироватці крові підвищувався. Негативного впливу на ліпідний профіль не виявлено. Високе споживання солі було пов’язане зі збільшенням ризику ССЗ (RR = 1.13, 95% CI: 1.06-1.20), гіпертонії (OR = 1.33, 95% CI: 1.24-1.42), інсульту (OR = 1.34, 95% CI: 1.19-1.51) і смерті від інсульту (OR = 1.40, 95% CI: 1.21-1.63). Кожне збільшення споживання натрію на 1 g/day підвищувало систолічний тиск на 0.60 mmHg, а ризик ССЗ та інсульту — відповідно на 4% і 6%.

Мета дослідження: Передумови. Епідеміологічні дослідження, зокрема клінічні випробування, свідчать про зв’язок між споживанням калію та артеріальним тиском (АТ). Однак сила й характер цього зв’язку невідомі.

Результати: Здатність добавок калію знижувати АТ була більшою в учасників із гіпертонією та за вищого рівня споживання натрію. Підвищення АТ за високого виведення калію спостерігалося в учасників із гіпертонією, які приймали препарати для зниження тиску, але не в тих, хто їх не приймав. Висновки. Ми виявили нелінійний зв’язок між споживанням калію та систолічним і діастолічним АТ, хоча оцінки впливу високого споживання калію на АТ слід тлумачити обережно через обмежену кількість клінічних випробувань. Наші результати свідчать, що достатнє споживання калію бажане для досягнення нижчого рівня АТ, але також вказують, що надмірного прийому добавок калію слід уникати, особливо окремим групам людей.

Мета дослідження: Потенційна економічна ефективність і здійсненність дієтичних втручань, спрямованих на зниження ризику гіпертонії, мають значний інтерес і важливість для громадського здоров’я. Зокрема, ефективність обмеження натрію або збільшення споживання калію для зниження ризику гіпертонії підтверджена клінічними та спостережними дослідженнями.

Результати: Основні результати свідчать, що в розглянутих рандомізованих контрольованих дослідженнях співвідношення натрію до калію, схоже, тісніше пов’язане з показниками артеріального тиску, ніж натрій або калій окремо, серед дорослих із гіпертонією. Нові дані розглянутих спостережних досліджень додатково підтверджують, що співвідношення натрію до калію є кращим показником, ніж натрій або калій окремо, для оцінки показників артеріального тиску та виникнення гіпертонії. Невідомо, чи справджується це для людей із нормальним тиском і дітей, а також для пов’язаних показників, зокрема ренін-ангіотензинової системи, жорсткості артерій, індексу аугментації та дисфункції ендотелію. Потрібні подальші дослідження в цих групах.

Мета дослідження: Передумови. Немедикаментозні втручання, що змінюють спосіб життя, можуть знижувати артеріальний тиск (АТ); їх оцінювали в численних рандомізованих контрольованих дослідженнях і попарних метааналізах. Досі неясно, яке втручання буде найефективнішим.

Результати: Для пацієнтів із гіпертонією дані помірної та високої якості свідчили, що перелічені втручання (крім комплексної зміни способу життя) були пов’язані з більшим зниженням систолічного та діастолічного АТ, ніж звичайне лікування; обмеження солі також ефективно знижувало систолічний і діастолічний АТ. Серед учасників із надмірною вагою та ожирінням низькокалорійна дієта, а також низькокалорійна дієта з фізичними вправами могли знизити тиск більше, ніж самі вправи. Висновки. Дієта DASH може бути найефективнішим методом зниження АТ у дорослих із передгіпертонією та гіпертонією різного ступеня. Аеробні вправи, ізометричні тренування, сіль із низьким вмістом натрію та високим вмістом калію, комплексна зміна способу життя, обмеження солі, контроль дихання, медитація та низькокалорійна дієта також помітно знижують АТ.

Мета дослідження: Гіпертонія є найважливішим змінним фактором ризику серцево-судинних захворювань і смертності в усьому світі. Відомо, що немедикаментозні втручання, зокрема зміни харчування, знижують артеріальний тиск (АТ) і ризик несприятливих серцево-судинних наслідків, пов’язаних із гіпертонією.

Результати: Водночас збільшення споживання калію з їжею залишалося поза увагою, хоча його здатність знижувати АТ подібна. Нові дослідження виявляють можливий механізм його дії, пояснюючи вплив на виведення натрію через ефект перемикання калію. Крім того, було показано, що сіль із заміною частини натрію на калій не лише знижує АТ, а й зменшує ризик інсульту та серцево-судинної смертності. З огляду на ці дані, ми вважаємо, що підхід до змін у харчуванні слід переорієнтувати з уваги лише на натрій на увагу і до натрію, і до калію, зосередившись на стратегіях, які легко застосувати в клінічній практиці.