ХворобиЛімфатична система — забута каналізація організму, про яку ніхто не дбає?
- Jerzy Zięba — Układ limfatyczny
- Henryk Różański — Kwiat narcyza – Flos Narcissi w fitoterapii i kosmetyce
- The Lymphatic Vasculature in the 21st Century: Novel Functional Roles in Homeostasis and Disease. · Cell 2020
- Lymphatic Clearance and Pump Function. · Cold Spring Harb Perspect Med 2023
- The glymphatic system and meningeal lymphatics of the brain: new understanding of brain clearance. · Rev Neurosci 2021
- Lymphaticovenous Anastomosis for Lower Extremity Lymphedema: A Systematic Review. · Indian J Plast Surg 2020
- Sympathetic Nerve Block in Lymphedema Treatment: A Systematic Review. · Cureus 2019
- Potentiating glymphatic drainage minimizes post-traumatic cerebral oedema. · Nature 2023
- Piezo1 agonist restores meningeal lymphatic vessels, drainage, and brain-CSF perfusion in craniosynostosis and aged mice. · J Clin Invest 2023
- Basic Research on the Lymphatic System and Exploratory Research in LVA Surgery for Alzheimer's Disease. · Curr Alzheimer Res 2026
- Orthomolecular Medicine News Service — Root Canals Cause Breast Cancer-Frequently
- Orthomolecular Medicine News Service — Vitamin D Stops Cancer; Cuts Risk In Half
- Orthomolecular Medicine News Service — MUCH MORE THAN "AGEING"
Лімфатична система збирає рідину з тканин, відводить її до крові та допомагає захищати організм від інфекцій.
- Скелетні м’язи допомагають переміщувати лімфу, яка тече від тканин у напрямку до серця.
- Ця система регулює кількість рідини в тканинах, допомагає запобігати набрякам і бере участь у формуванні імунітету.
- Генрик Ружанський описує втирання настоянки нарциса як спосіб стимулювати лімфатичний дренаж і зменшити набряки.
Що пишуть автори
Лімфатичну систему утворюють судини й органи, а її основні завдання — регулювати рух рідин і захищати від інфекцій.
Лімфа тече в одному напрямку — від тканин до серця, а скорочення скелетних м’язів допомагають її переміщувати.
У лімфатичних судинах є клапани, які запобігають зворотному руху лімфи, а їхні протоки з’єднуються з венами.
Лімфатична система поглинає та відводить міжклітинну рідину, допомагаючи підтримувати її склад і захищати тканини від набряків.
Лімфа переносить відмерлі або змінені клітини та інші речовини до лімфатичних вузлів, а звідти — до нирок.
Лімфатичні органи, зокрема, утворюють лімфоцити, які беруть участь в імунній відповіді.
Лімфатична система допомагає видаляти хвороботворні мікроорганізми та чужорідні речовини.
Єжи Зємба пов’язує належну роботу лімфатичної системи з належною роботою імунітету.
Єжи Зємба описує лімфатичну систему як частину організму, що бере участь у його очищенні.
Єжи Зємба вважає належну роботу лімфатичної системи важливою за хронічних захворювань і для запобігання хворобам.
Генрик Ружанський описує втирання настоянки нарциса як спосіб стимулювати лімфатичний дренаж і зменшити набряки.
Дослідження з PubMed · Europe PMC
Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 8). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.
Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 10 134.
Лімфатична система відводить рідину й продукти обміну з тканин до крові, переносить імунні клітини та допомагає всмоктувати жири.
Мета дослідження: У ссавців є дві спеціалізовані судинні системи кровообігу: кровоносна та лімфатична. Лімфатична судинна система — це шлях, яким в одному напрямку відфільтрована артеріальна рідина з міжклітинного простору та продукти обміну тканин повертаються до кровообігу.
Результати: Вона також відіграє важливу роль у переміщенні імунних клітин і всмоктуванні жирів. Як ми розглядаємо в цьому огляді, за останні роки значно поглибилося молекулярне розуміння розвитку лімфатичних судин і ролі цієї судинної системи за патологічних станів. Це змінило традиційні уявлення про роль лімфатичних судин у здоров’ї та хворобах. Морфологічні або функціональні порушення лімфатичних судин уже виявили за кількох патологічних станів. Ми припускаємо, що незначні, безсимптомні зміни функції лімфатичних судин можуть бути причиною різної реакції організму на широкий спектр хвороб людини.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Лімфа рухається завдяки скороченням лімфатичних судин і зовнішнім силам, а клапани запобігають її зворотному руху.
Мета дослідження: Лімфатичні судини активно відводять надлишок міжклітинної рідини з органів і слугують шляхами переміщення імунних клітин до лімфатичних вузлів. У центральному кровообігу силу, необхідну для руху крові вперед, створює серце.
Результати: На відміну від цього, для переміщення лімфи лімфатичні судини покладаються на власні скорочення в поєднанні із зовнішніми силами. Власне насосне скорочення відбувається ритмічно завдяки гладким м’язам лімфатичних судин. Клапани з двома стулками, розташовані через певні проміжки й утворені ендотеліальними клітинами, запобігають зворотному руху лімфи. У цій роботі стисло розглянуто переміщення лімфи, зокрема її утворення та клітинні й молекулярні механізми, що регулюють насосну роботу лімфатичних судин.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У мозку глімфатична система виводить продукти обміну, а лімфатичні судини мозкових оболонок можуть відводити спинномозкову рідину до крові та підтримувати імунний нагляд.
Мета дослідження: Глімфатичну систему та лімфатичні судини мозкових оболонок було описано нещодавно. Глімфатична система — це залежна від глії система навколосудинних каналів, яка відіграє важливу роль у виведенні продуктів обміну з міжклітинного простору.
Результати: Порушення та дисфункція глімфатичної системи й лімфатичних судин мозкових оболонок відіграють ключову роль у вікових змінах мозку, розвитку нейроваскулярних і нейродегенеративних захворювань, а також травм і пухлин мозку. У цьому огляді розглянуто зв’язок нещодавно описаних лімфатичних судин мозкових оболонок із глімфатичною системою, яка забезпечує циркуляцію спинномозкової та міжклітинної рідин у центральній нервовій системі. Також наведено результати досліджень на людях щодо наявності лімфатичних судин мозкових оболонок і глімфатичної системи. Нове розуміння того, як старіння, ліки, цикли сну й неспання, генетична схильність і навіть положення тіла впливають на систему дренажу мозку, змінило не лише уявлення про циркуляцію рідини в мозку, а й сприяло розумінню патології та механізмів нейродегенеративних захворювань.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Огляд показав, що з’єднання лімфатичних судин із венами зазвичай покращувало окружність або об’єм кінцівки чи суб’єктивний стан людей із лімфедемою.
Мета дослідження: Вступ. Лімфедема — це накопичення багатої на білок рідини в міжклітинних просторах унаслідок порушення лімфатичного кровообігу. Вона може погіршувати якість життя та спричиняти значні проблеми зі здоров’ям. Загальна частота лімфедеми нижніх кінцівок (ЛНК) становить 20%.
Результати: Усі дослідження, крім одного, повідомляли про позитивні результати: зміни окружності й об’єму кінцівки або суб’єктивне клінічне покращення. Найбільше зменшення окружності й об’єму кінцівки становило 63,8%. Висновок. Лімфовенозний анастомоз (ЛВА) значно зменшив об’єм кінцівки та покращив суб’єктивні показники лімфедеми у більшості пацієнтів. Збереження ефективності цього методу під час тривалого спостереження свідчить про його високу ефективність у лікуванні ЛНК.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Огляд показав, що блокада симпатичних нервів була пов’язана зі зменшенням окружності кінцівки та покращенням, про яке повідомляли пацієнти з лімфедемою.
Мета дослідження: Хоча симпатичну нервову систему описують як регулятор лімфатичного кровообігу, її не застосовували для лікування лімфедеми. Ми провели систематичний огляд публікацій, у яких оцінювали використання блокади симпатичних нервів для лікування лімфедеми.
Результати: Усі виявлені праці були клінічними й охоплювали загалом 187 пацієнтів. Для блокади симпатичних нервів застосовували місцеві анестетики, іноді в поєднанні з тріамцинолоном. Блокада нерва сприяла покращенню стану за лімфедеми, що виявлялося зменшенням окружності кінцівки та покращенням за оцінками пацієнтів. Масштабні рандомізовані клінічні випробування ще не проведені, але блокада симпатичних нервів видається перспективним варіантом для пацієнтів із лімфедемою, яким не допомагає консервативне лікування.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У мишей після травми мозку пригнічення адренергічної сигналізації частково відновило потік лімфи та зменшило набряк мозку.
Мета дослідження: Набряк мозку пов’язаний із захворюваністю та смертністю після черепно-мозкової травми (ЧМТ)¹. Після ЧМТ рівень норадреналіну зростає²–⁴, а величина цього зростання дає змогу передбачити як тяжкість травми⁵, так і ймовірність смерті⁶.
Результати: Цей адренергічний сплеск після ЧМТ був пов’язаний зі зниженням скоротливості шийних лімфатичних судин, що узгоджується зі зменшенням повернення глімфатичної та лімфатичної рідини до системного кровообігу. Відповідно, блокування всіх типів адренергічних рецепторів нормалізувало центральний венозний тиск і частково відновило глімфатичний потік та потік у шийних лімфатичних судинах у мишачій моделі ЧМТ. Це значно зменшило набряк мозку та покращило функціональні результати. Крім того, пригнічення адренергічної сигналізації після травми посилило виведення лімфатичною системою клітинних уламків із місця травми, істотно зменшивши вторинне запалення та накопичення фосфорильованого тау-білка. Ці спостереження свідчать, що вплив на норадренергічний контроль центрального глімфатичного потоку може стати терапевтичним підходом до лікування гострої ЧМТ.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У мишей із краніосиностозом або похилого віку агоніст Piezo1 покращував потік спинномозкової рідини, лімфатичний дренаж і перфузію мозку.
Мета дослідження: Розвиток черепа збігається з початком циркуляції спинномозкової рідини (СМР), перфузії мозку цією рідиною та лімфангіогенезу мозкових оболонок — процесів, необхідних для виведення відходів із мозку. Те, як на ці процеси впливають черепно-лицеві порушення, як-от краніосиностоз, досі мало вивчено.
Результати: Лікування мишей із краніосиностозом препаратом Yoda1 — малою молекулою, агоністом Piezo1, — знижує внутрішньочерепний тиск і покращує потік СМР, а також відновлює лімфангіогенез мозкових оболонок, дренаж до глибоких шийних лімфатичних вузлів і перфузію мозку СМР. Спираючись на ці результати, ми показуємо, що лікування Yoda1 мишей похилого віку зі зниженим потоком і обміном СМР покращує лімфатичні мережі, дренаж і перфузію мозку СМР. Наші результати свідчать, що СМР забезпечує механічну силу, яка сприяє росту й підтриманню лімфатичних судин мозкових оболонок. Крім того, застосування агоніста Yoda1 за підвищеного внутрішньочерепного тиску та/або зниженого потоку СМР, як це буває при краніосиностозі або старінні, може бути можливим методом лікування для відновлення лімфатичних мереж мозкових оболонок і перфузії мозку СМР.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Огляд свідчить, що лімфовенозний анастомоз на шиї показав попередню короткострокову ефективність у полегшенні симптомів хвороби Альцгеймера.
Мета дослідження: Хвороба Альцгеймера (ХА) — поширене нейродегенеративне захворювання, що характеризується поступовим погіршенням когнітивних функцій. Її характерні патологічні ознаки — відкладення бляшок Aβ і аномальне накопичення тау-білка. Дослідження біомаркерів покращили діагностику ХА. Однак сучасне лікування переважно полегшує симптоми, а ефективних методів уповільнення розвитку хвороби немає.
Результати: Поява теорії глімфатичної системи уточнила уявлення про циркуляцію рідини в мозку та виведення відходів. Порушення її роботи тісно пов’язане з нейродегенеративними захворюваннями, такими як хвороба Альцгеймера (ХА) та хвороба Паркінсона (ХП), що відкриває нову потенційну мішень для лікування ХА. Глибокий шийний лімфовенозний анастомоз (ЛВА) — новий хірургічний метод, який потенційно може полегшити симптоми ХА; його короткострокову ефективність попередньо підтверджено. Проте цей метод перебуває на ранньому етапі клінічного вивчення, і для його успішного впровадження в клінічну практику потрібні подальші систематичні дослідження. Відкриття у сфері центральної лімфатичної системи дали важливий напрям для вивчення патологічних механізмів ХА та розроблення нових методів лікування.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Погляди та оглядові матеріали
Наведені нижче матеріали містять думки, тлумачення та гіпотези авторів. Вони не вважаються рівноцінними науковим дослідженням і систематичним оглядам.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.