Щеплення від грипу під час вагітності — чи справді воно безпечне для дитини?

Мета дослідження: Розуміння безпеки вакцин має вирішальне значення для ухвалення рішень про вакцинацію. Ми мали на меті провести систематичний огляд безпеки вакцин, рекомендованих дітям, дорослим і вагітним у Сполучених Штатах.

Результати: Із 56 603 переглянутих посилань критеріям включення відповідали 338 досліджень, описаних у 518 публікаціях. Для дітей рівень достовірності доказів був високим щодо відсутності підвищеного ризику аутизму після вакцинації проти кору, паротиту та краснухи (КПК). Достовірність доказів щодо підвищеного ризику фебрильних судом після вакцини КПК також була високою. На останньому етапі спостереження не було доказів підвищеного ризику інвагінації кишківника після вакцини проти ротавірусу (помірна достовірність доказів) або діабету (висока достовірність доказів). Щодо новіших вакцин, як-от дев’ятивалентної вакцини проти вірусу папіломи людини та вакцини проти менінгокока B, доказів підвищеного ризику ключових побічних явищ не було або їх було недостатньо. Для дорослих доказів підвищеного ризику (різний рівень достовірності) не було або їх було недостатньо щодо ключових побічних явищ після нової ад’ювантної інактивованої вакцини проти грипу та рекомбінантної ад’ювантної вакцини проти оперізувального герпесу. Ми не виявили доказів підвищеного ризику (різний рівень достовірності) ключових побічних явищ у вагітних після вакцинації проти правця, дифтерії та кашлюку без клітин кашлюку, зокрема мертвонародження (помірна достовірність доказів).

Мета дослідження: Оцінити ефективність щеплення від грипу під час вагітності у запобіганні грипу в немовлят протягом перших 6 місяців життя.

Результати: Серед 245 498 немовлят 46,0% народилися від вакцинованих матерів. Захворюваність на грип була нижчою серед немовлят вакцинованих матерів, ніж невакцинованих (0,12% проти 0,30%). Після коригування з урахуванням супутніх чинників вакцинація під час вагітності була пов’язана зі зниженням захворюваності немовлят на грип у будь-яких клінічних умовах на 44,4% (95% ДІ, 31,4–54,9%). Вакцинація в першому триместрі була пов’язана зі зниженням захворюваності немовлят на грип на 11,3%, у другому триместрі — на 51,5%, а в третьому — на 59,3%. Відмінності в оцінках ефективності вакцини між першим і другим триместрами (P = .02) та першим і третім триместрами (P < .001) були статистично значущими. Щеплення від грипу під час вагітності було пов’язане зі зниженням випадків грипу в немовлят на 44,4%.

Мета дослідження: Грип і кашлюк у немовлят спричиняють значну захворюваність і смертність у всьому світі. Ми дослідили ефективність вакцинації матерів проти грипу та кашлюку для запобігання цим хворобам у немовлят.

Результати: Серед 186 962 вагітних жінок 85 830 (45,9%) були вакциновані проти грипу, а 128 060 (68,5%) — проти кашлюку. У 175 немовлят лабораторно підтвердили грип, а у 51 — кашлюк. Ефективність вакцини проти грипу становила 56,1% (95% ДІ, 23,3–74,9%) для немовлят віком до 2 місяців і 35,7% (2,2–57,7%) для немовлят віком від 2 до менш ніж 6 місяців. Ефективність вакцини проти кашлюку становила 80,1% (95% ДІ, 37,1–93,7%) для немовлят віком до 2 місяців і 31,8% (95% ДІ, −39,1–66,6%) для немовлят віком від 2 до менш ніж 6 місяців. Наше дослідження надає докази прямої ефективності вакцинації матерів проти грипу та кашлюку для запобігання цим захворюванням у немовлят віком до 2 місяців. Результати підтверджують важливість вакцинації матерів для запобігання цим хворобам у немовлят.

Мета дослідження: Вагітні вважаються найважливішою групою ризику, для якої рекомендовано щеплення від грипу. Попри це, потенційний ризик шкоди для плода від вакцини є однією з головних причин низького рівня вакцинації. Мета цього систематичного огляду — узагальнити найкращі доступні докази щодо безпеки щеплення від грипу під час вагітності для розвитку плода.

Результати: Пошук літератури охопив період від початку роботи кожної бази даних до березня 2014 року. Розглядали як спостережні дослідження, так і клінічні випробування. Дані про наслідки для плода були наведені у 19 спостережних дослідженнях, причому 14 із них були присвячені переважно моновалентній вакцині проти грипу A (H1N1) 2009 року. Дослідження, включені до огляду, мали значні методологічні та клінічні відмінності, тому результати узагальнили в описовій формі та таблицях. Показники смерті плода на пізніх термінах вагітності становили від ВШ 0,34 до 2,95; 95% довірчі інтервали перетинали нульове значення або були нижчими за нього. Показники викидня до 24 тижнів становили від ВР 0,45 до ВШ 1,23; 95% довірчі інтервали перетинали нульове значення або були нижчими за нього. Показники вроджених вад розвитку у жінок, вакцинованих у першому триместрі, становили від ВШ 0,67 до 2,18, а неточні довірчі інтервали перетинали нульове значення.

Мета дослідження: Попри міжнародні та національні рекомендації щодо вакцинації проти грипу під час вагітності, рівень вакцинації серед цієї групи населення в Китаї залишається низьким, головним чином через побоювання за безпеку плода. У це ретроспективне когортне дослідження включили матерів, які стали на облік і народили дітей у період із серпня 2020 року до липня 2023 року.

Результати: Скориговані відносні ризики (95% ДІ) становили: мала для гестаційного віку маса тіла (SGA) — 1,354 (0,842–2,177), велика для гестаційного віку маса тіла (LGA) — 1,504 (0,808–2,798), передчасні пологи (PTB) — 0,639 (0,257–1,590), низька маса тіла при народженні (LBW) — 0,294 (0,072–1,211), низька оцінка за шкалою Апгар — 0,918 (0,213–3,958), вроджена аномалія — 0,676 (0,087–5,247), а госпіталізація або направлення до відділення інтенсивної терапії новонароджених (NICU) — 0,151 (0,021–1,089). У цьому дослідженні в невакцинованій групі стався лише один випадок мертвонародження та одна смерть новонародженого; сукупна частота становила 0,1%. У вакцинованій групі не було випадків мертвонародження чи смерті новонароджених. Ці результати підтверджують доцільність заходів громадської охорони здоров’я, спрямованих на підвищення рівня вакцинації вагітних.

Мета дослідження: Метою дослідження було оцінити безпеку та вплив вакцинації матерів проти грипу, кашлюку й COVID-19 на перинатальні наслідки, а також визначити чинники, пов’язані з вакцинацією вагітних у Південній Австралії.

Результати: Загалом 64,1% отримали вакцину проти грипу, 74,1% — проти кашлюку, а 29,5% отримали під час вагітності принаймні одну дозу вакцини проти COVID-19. Вакцинація матерів проти грипу, кашлюку та COVID-19 не була пов’язана з підвищенням ризику гіпертензивних розладів, хоріоамніоніту, передчасного розриву плодових оболонок, кровотечі до або після пологів, малої для гестаційного віку маси тіла чи низької маси тіла при народженні. Після вакцинації матері проти грипу спостерігався захисний ефект щодо передчасних пологів на рівні 13%; подібне зниження було після вакцинації проти кашлюку (17% і майже на 50% менше мертвонароджень) та COVID-19 (скориговане відношення ризиків 0,79; 95% ДІ 0,68–0,92). Вакцинація матері проти грипу (скориговане відношення ризиків 0,94; 95% ДІ 0,91–0,98) та кашлюку (скориговане відношення ризиків 0,89; 95% ДІ 0,86–0,92) була пов’язана з нижчою ймовірністю виникнення принаймні одного акушерського ускладнення. Серед жінок, вакцинованих проти грипу або кашлюку, спостерігалося невелике збільшення кількості діагностованих випадків гестаційного діабету.