Прополіс — бджолиний антибіотик, який затьмарює домашню аптечку?

Мета дослідження: Антибіотики широко застосовують для лікування бактеріальних інфекцій. Ефективність антибіотиків дуже важлива, але, на жаль, тривале застосування призводить до розвитку стійкості до антибіотиків у деяких бактерій.

Результати: Для пошуку відповідних статей перевірили п’ять електронних баз даних: i) PubMed; ii) ScienceDirect; iii) Scopus; iv) Web of Science Core Collection і v) Google Scholar. Під час початкового пошуку знайшли загалом 153 статті. З них за критеріями включення та виключення відібрали 32 статті: 24 про мед, вісім про прополіс і одну про пергу. У більшості досліджень повідомлялося, що мед, прополіс і перга мають антибактеріальні властивості щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій.

Мета дослідження: Дослідники продовжують вивчати всі властивості прополісу через його складність і широкий спектр пов’язаних із ним активностей. Мета цього огляду — описати найновіші наукові дані про антибактеріальну дію цієї речовини.

Результати: Було підтверджено, що прополіс діє сильніше на грампозитивні бактерії, ніж на грамнегативні. Крім того, порівняли протимікробну активність прополісу з різних регіонів світу. Виявилося, що прополіс із Близького Сходу має високу активність проти грампозитивних (Staphylococcus aureus) і грамнегативних (Escherichia coli) штамів. Водночас найнижчу активність показали зразки прополісу з Німеччини, Ірландії та Кореї.

Мета дослідження: Прополіс виявляв ефективну антибактеріальну дію, стримуючи ріст багатьох патогенних бактерій. Однак антибактеріальна активність китайського прополісу проти метицилін-резистентного Staphylococcus aureus (MRSA) майже невідома.

Результати: Аналіз витоку нуклеїнових кислот і білків показав, що CPEE може спричиняти вихід внутрішньоклітинних макромолекул, пошкоджуючи цілісність клітинної мембрани MRSA. Фарбування живих і мертвих клітин та аналіз SDS-PAGE додатково підтвердили, що CPEE може пригнічувати активність бактерій, порушуючи мембрану. Зниження експресії PBP2a та активності β-лактамази, виявлене за допомогою вестерн-блотингу й аналізів на β-лактамазу, свідчило про те, що CPEE здатний долати лікарську стійкість MRSA. Ці результати показали, що дія CPEE проти MRSA зумовлена переважно зміною клітинної мембрани та подоланням стійкості. Це свідчить, що CPEE може стати перспективним засобом для майбутнього використання в харчовій промисловості та медицині.

Мета дослідження: Оцінити антибактеріальну й антиоксидантну дію етанольних екстрактів зразків португальського прополісу в поєднанні з гентаміцином — широко застосовуваним аміноглікозидним антибіотиком — або з медом, зібраним на тій самій пасіці, що й прополіс.

Результати: За допомогою методу агарового розведення та аналізу здатності поглинати вільні радикали DPPH оцінили антимікробну й антиоксидантну синергічну дію прополісу в поєднанні з гентаміцином або медом. Синергізм прополісу з гентаміцином спостерігали для всіх досліджених екстрактів і щодо всіх бактерій-індикаторів, особливо щодо метицилін-резистентного Staphylococcus aureus (MRSA): у разі суміші з 25 µg ml-1 прополісу мінімальна інгібувальна концентрація гентаміцину зменшилася втричі. Подібно до сумішей прополісу й гентаміцину, суміші прополісу та меду в концентраціях нижче МІК посилювали антибактеріальну дію кожного з цих природних продуктів щодо більшості штамів. Однак антиоксидантна здатність прополісу зменшувалася зі збільшенням частки меду в суміші. Прополіс має сильний синергетичний ефект у поєднанні з гентаміцином, що дає змогу знизити терапевтичну дозу цього препарату.

Мета дослідження: Зубні імпланти широко визнані ефективним засобом відновлення втрачених зубів, однак їхній успіх часто ускладнюється інфекціями або недостатньою остеоінтеграцією. Прополіс — природна смолиста речовина з вираженими протимікробними, протизапальними та остеогенними властивостями — став перспективним допоміжним засобом у стоматологічній імплантології.

Результати: Протизапальні й антиоксидантні властивості прополісу також сприяють створенню сприятливих умов для загоєння, підвищуючи довготривалий успіх зубних імплантів. Систематичний огляд підкреслює потенціал прополісу як безпечного, біосумісного й ефективного матеріалу для поліпшення результатів імплантації зубів. Водночас у ньому вказано на потребу в масштабніших клінічних випробуваннях, щоб повністю визначити стандартизовані протоколи застосування прополісу в імплантології. Огляд узагальнює потенційну роль прополісу в дентальних імплантах і пропонує перспективні напрями майбутніх досліджень для оптимізації його користі в клінічній практиці.