Червоне вино та ресвератрол — чи захищають вони серце?

Мета дослідження: Французький парадокс — нижча поширеність ішемічної хвороби серця (ІХС) попри багатий на насичені жири раціон — ставить під сумнів традиційне уявлення про зв’язок між споживанням насичених жирів і ризиком ІХС. Попри високе споживання насичених жирів, у Франції рідше трапляється ІХС, що привернуло увагу до можливих серцево-судинних переваг червоного вина (ЧВ) — важливої складової середземноморської дієти, багатої на поліфеноли, зокрема ресвератрол.

Результати: Із 812 спочатку розглянутих досліджень 36 відповідали критеріям включення згідно з рекомендаціями PRISMA. У 28 із них повідомлялося про позитивний вплив ЧВ на серцево-судинні показники, зокрема поліпшення ліпідного профілю, зниження рівня маркерів запалення, покращення функції ендотелію та зміну складу кишкової мікробіоти. У двох дослідженнях виявлено несприятливі ефекти, а в шести не знайдено значущих зв’язків. Загалом ці результати свідчать про те, що помірне споживання ЧВ — насамперед завдяки його поліфенольним сполукам, таким як ресвератрол, — може мати кардіопротекторні переваги, особливо для пацієнтів з ІХС. Цей огляд підтверджує французький парадокс, показуючи, що помірне споживання ЧВ може покращувати здоров’я серцево-судинної системи завдяки впливу на ліпіди, функцію ендотелію та запалення — головним чином через поліфеноли, а не алкоголь. Однак результати можуть залежати від індивідуальних особливостей і способу життя, тому потрібні подальші дослідження.

Мета дослідження: Передумови/Мета: Цей огляд мав на меті узагальнити актуальні дані про вплив винограду, чорниці та біологічно активних речовин, що містяться в них, на здоров’я серцево-судинної системи. Серцево-судинні захворювання залишаються одними з найпоширеніших неінфекційних хвороб у світі.

Результати: Деякі сорти, зокрема столовий виноград із червоною м’якоттю (виноград із червоними ягодами), можуть бути ефективними харчовими джерелами цих біологічно активних речовин. Висновки: Серцево-судинні захворювання залишаються поширеною проблемою громадського здоров’я. Для їх профілактики та лікування дедалі більше уваги приділяють харчуванню та способу життя. У цьому контексті, поряд із чинними рекомендаціями збільшити споживання фруктів і овочів, є підстави надати конкретніші поради щодо вживання темнозабарвленого винограду, ягід і столового винограду з червоною м’якоттю, багатих на біологічно активні речовини, зокрема поліфеноли.

Мета дослідження: Вино — популярний алкогольний напій, який споживають уже сотні років. Наукові праці широко підтверджують користь помірного споживання алкоголю; у цьому контексті вживання червоного вина пов’язують із нижчим ризиком ішемічної хвороби серця (ІХС).

Результати: Ресвератрол вважають найефективнішою сполукою вина для профілактики ІХС завдяки його антиоксидантним властивостям. Можливі механізми його кардіопротекторної дії включають зміни ліпідного профілю, зниження інсулінорезистентності та зменшення окисного стресу, пов’язаного з холестерином ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ). Мета цього огляду — узагальнити накопичені дані про зв’язок помірного споживання червоного вина з профілактикою ІХС, зосередившись на різних механізмах цього зв’язку. Також розглядаються хімічний склад вина та чинники, що впливають на склад його біологічно активних компонентів.

Мета дослідження: Протягом останнього десятиліття дедалі краще визнають роль запалення й окисного стресу в розвитку атеросклерозу. Запалення відіграє важливу роль на всіх його стадіях, зокрема на початку, під час прогресування та формування бляшок.

Результати: Накопичені дані свідчать, що це молекула з багатьма різнобічними ефектами, яка впливає на численні мішені та молекулярні функції. Епідеміологічні дослідження вказують, що середземноморська дієта, багата на ресвератрол, пов’язана зі зниженням ризику атеросклерозу. Вважається, що ресвератрол знижує рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності в крові та ризик серцево-судинних захворювань; він зменшує перекисне окиснення ліпідів, агрегацію тромбоцитів і окисний стрес. Ресвератрол вважають безпечною сполукою, оскільки за широкого діапазону доз не було виявлено значних токсичних ефектів; також він є ефективним антиатерогенним засобом.

Мета дослідження: Численні епідеміологічні дослідження свідчать, що помірне споживання алкоголю пов’язане зі зниженням захворюваності та смертності від серцево-судинних хвороб. Споживання алкоголю в будь-якому вигляді напою, здається, має корисний ефект, але червоне вино може давати додаткову користь для здоров’я завдяки поліфенольним сполукам червоного вина (RWPC).

Результати: RWPC мають численні ефекти, зокрема антиоксидантні властивості та здатність нейтралізувати вільні радикали, пригнічувати агрегацію тромбоцитів і запобігати тромбозу. Крім того, RWPC є потужними судинорозширювальними засобами, сприяють збереженню цілісності ендотелію та пригнічують розмноження і міграцію клітин гладких м’язів. Усі ці ефекти червоного вина можуть впливати на розвиток і стабільність атеросклеротичних бляшок, а також на тромбоз і закупорювання судин. Хоча червоне вино може бути корисним для лікування серцево-судинних захворювань, проспективних контрольованих клінічних досліджень досі бракує.

Мета дослідження: Термін «ФРАНЦУЗЬКИЙ ПАРАДОКС» з’явився у 1992 році для опису відносно низької частоти серцево-судинних захворювань серед французів, попри відносно високе споживання насичених жирів, що потенційно може пояснюватися вживанням червоного вина.

Результати: Легке або помірне споживання червоного вина також пов’язане зі сприятливими генетичними змінами білків фібринолізу, що зрештою посилює фібриноліз на поверхні ендотеліальних клітин. Отже, основою «французького парадоксу» може бути середовище з кількома ключовими молекулами, а сприятливий вплив на серцево-судинну систему може пояснюватися сукупною, додатковою або, можливо, синергічною дією алкоголю та інших компонентів вина на атерогенез, згортання крові й фібриноліз. І навпаки, тривале надмірне споживання алкоголю та епізодичне вживання великих доз пов’язані з підвищеним ризиком серцево-судинних подій.

Мета дослідження: Повідомлялося, що ресвератрол (3,4',5-тригідрокси-транс-стильбен) — фітоалексин, який міститься у шкірці винограду, арахісі та червоному вині, — має широкий спектр біологічних і фармакологічних властивостей. Припускають, що в низьких дозах, наприклад у кількості, яку отримують зі звичайним раціоном, ресвератрол може захищати серце.

Результати: Припускають, що в низьких дозах, наприклад у кількості, яку отримують зі звичайним раціоном, ресвератрол може захищати серце. У цій статті описано нещодавні дослідження in vitro та in vivo на тваринних моделях. Їхні результати свідчать, що ресвератрол змінює функцію клітин судин, пригнічує окиснення ЛПНЩ, зменшує агрегацію тромбоцитів і знижує ушкодження міокарда під час ішемії-реперфузії. Хоча наявні біологічні дані свідчать, що ресвератрол є перспективним засобом для захисту серцево-судинної системи, потрібні додаткові дослідження його біодоступності та кардіопротекторного ефекту in vivo, особливо в людей.

Мета дослідження: Ресвератрол (3,5,4'-тригідрокси-транс-стильбен) — поліфенольний фітоалексин, що міститься в різних видах рослин. Вважається, що саме він може пояснювати корисний вплив червоного вина на здоров’я. У дослідженнях на тваринах було продемонстровано широкий спектр корисних ефектів ресвератролу.

Результати: У тваринних моделях серцево-судинних захворювань ресвератрол захищає серце від ішемічно-реперфузійного ушкодження, знижує артеріальний тиск і гіпертрофію серця у тварин із гіпертензією, а також сповільнює розвиток атеросклерозу. Виявлено низку прямих і непрямих молекулярних мішеней, які забезпечують описані серцево-судинні ефекти ресвератролу. До них належать, зокрема, естрогеновий рецептор α, аденозинові рецептори, циклооксигеназа 1, гістонова/білкова деацетилаза сиртуїн 1, AMP-активована протеїнкіназа, кіназа Akt, ядерний фактор, пов’язаний із фактором E2-2, та NF-κB. У статті обговорюються молекулярні механізми, задіяні в сигнальних каскадах.

Мета дослідження: Про руйнівні наслідки надмірного споживання алкоголю відомо давно. В останні десятиліття висловлювали припущення про потенційну користь помірного споживання червоного вина. У європейських країнах, де споживання червоного вина є значним, зокрема у Франції, зв’язок між холестерином і серцево-судинним ризиком був менш очевидним. Це вказує на можливу дію захисних речовин у червоному вині чи інших продуктах і напоях.

Результати: Епідеміологічні та механістичні дані про J-подібний зв’язок між споживанням червоного вина та серцево-судинним ризиком додатково підтвердили «французький парадокс». Було виявлено специфічні компоненти червоного вина, які діють in vitro та в тваринних моделях. Поліфеноли, особливо ресвератрол, значною мірою сприяють профілактиці серцево-судинних хвороб, переважно завдяки антиоксидантним властивостям. Вони позитивно впливають на порушення функції ендотелію, гіпертензію, дисліпідемію та метаболічні захворювання, знижуючи ризик небажаних серцево-судинних подій, таких як інфаркт міокарда, ішемічний інсульт і серцева недостатність. Цікаво, що нещодавні дослідження вказали на можливу кардіопротекторну дію самого етанолу, однак чітких епідеміологічних доказів досі немає. Мета цього оглядового дослідження — оновити знання про внутрішньоклітинні механізми, що лежать в основі кардіопротекторної дії поліфенолів та етанолу.

Мета дослідження: Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смерті у світі та становлять значний тягар для системи охорони здоров’я. Побоювання щодо побічних ефектів і обмежень тривалої терапії посилили інтерес до допоміжних методів лікування, хоча традиційні медикаментозні та хірургічні процедури й надалі мають вирішальне значення для лікування серцево-судинних захворювань.

Результати: Рослинні фітохімічні речовини, такі як флавоноїди, каротиноїди, поліфеноли, глюкозинолати та сполуки сірки, мають значний потенціал для захисту серця завдяки антиоксидантним, протизапальним, гіполіпідемічним і гіпотензивним властивостям та здатності захищати ендотелій. Такі сполуки, як кверцетин, катехіни, куркумін, ресвератрол і лікопін, позитивно впливали на функцію судин, окисний стрес, агрегацію тромбоцитів, чутливість до інсуліну та обмін ліпідів. Однак їх застосування в лікуванні досі обмежене проблемами біодоступності, стандартизації дозування та клінічного підтвердження. Наявні дані свідчать, що фітохімічні речовини можуть бути корисним доповненням до традиційного лікування серцево-судинних захворювань, хоча для визначення їхньої довгострокової ефективності та безпеки потрібні масштабніші клінічні дослідження.