Вегетаріанство — шлях до здоров’я чи ризик дефіциту поживних речовин?

Мета дослідження: Перехід у світі на веганське та вегетаріанське харчування привернув увагу завдяки етичним і екологічним міркуванням, а також можливій користі для здоров’я. Такі раціони часто багаті на фітонутрієнти й антиоксиданти, які пов’язують із нижчим рівнем маркерів запалення, наприклад С-реактивного білка (CRP) та інтерлейкіну-6 (IL-6). Це свідчить про можливий захисний вплив на організм у разі системного запалення та окисного стресу.

Результати: Дані свідчать, що добре сплановані веганські та вегетаріанські дієти можуть бути багатими на фітонутрієнти й антиоксиданти, які пов’язують із нижчим рівнем маркерів запалення, зокрема С-реактивного білка (CRP) та інтерлейкіну-6 (IL-6). Ці результати вказують на можливу роль таких дієт у зменшенні системного запалення й окисного стресу — обох чинників, пов’язаних із нейродегенеративними захворюваннями. Водночас дефіцит важливих поживних речовин, таких як вітамін B12, DHA, EPA та залізо, постійно пов’язують із підвищеним ризиком погіршення когнітивних функцій, розладів настрою та нейродегенеративних захворювань. Крім того, антипоживні речовини, як-от фітати й оксалати, можуть ще більше погіршувати засвоєння поживних речовин, тому потрібне ретельне планування раціону та прийом добавок. Рослинні раціони мають протизапальні й антиоксидантні переваги, але їхній вплив на нервову систему залежить від достатнього надходження поживних речовин.

Мета дослідження: За останні десятиліття вегетаріанське та веганське харчування стало поширенішим у світі, оскільки вважається, що воно може запобігати ішемічній хворобі серця, раку та діабету 2-го типу.

Результати: За останні десятиліття вегетаріанське та веганське харчування стало поширенішим у світі, оскільки вважається, що воно може запобігати ішемічній хворобі серця, раку та діабету 2-го типу. Хоча рослинні раціони пов’язані з ризиком дефіциту білка, заліза, вітаміну D, кальцію, йоду, омега-3 та вітаміну B12, наявні дані свідчать, що добре сплановані вегетаріанські та веганські дієти можна вважати безпечними під час вагітності й годування грудьми. Однак для цього потрібна особлива увага до збалансованого надходження ключових поживних речовин. Було проведено огляд наукової літератури в цій галузі з особливим зосередженням на обсерваційних дослідженнях за участю людей. Мета — вивчити захисний вплив раціону матері, багатого на рослинні продукти, а також можливі несприятливі наслідки дефіциту мікронутрієнтів та їхній вплив на розвиток плода.

Мета дослідження: Останнім часом вегетаріанське харчування стало популярнішим. Воно пов’язане з багатьма перевагами для здоров’я завдяки вищому вмісту клітковини, фолієвої кислоти, вітамінів C і E, калію, магнію та багатьох фітохімічних речовин, а також більшій частці ненасичених жирів.

Результати: Однак повне виключення з раціону всіх продуктів тваринного походження підвищує ризик певних дефіцитів поживних речовин. Веганам особливо важливо стежити за надходженням вітамінів B12 і D, кальцію та довголанцюгових жирних кислот n-3 (омега-3). Якщо вегани регулярно не вживають продуктів, збагачених цими речовинами, їм слід приймати відповідні добавки. У деяких випадках приводом для занепокоєння може бути також рівень заліза й цинку у веганів через обмежену біодоступність цих мінералів.

Мета дослідження: За останні десятиліття інтерес до вегетаріанського харчування зріс. Тому варто проаналізувати його переваги та ризики.

Результати: Для цього було проведено огляд переваг і ризиків вегетаріанського харчування. Вегетаріанські дієти пов’язують із різними перевагами для здоров’я. Водночас у людей, які дотримуються такого раціону, спостерігали дефіцит поживних речовин, переважно в групах ризику: у вагітних і жінок, які годують грудьми, дітей, підлітків і літніх людей. Вегетаріанське харчування може мати певні переваги для здоров’я, однак потрібні подальші дослідження.

Мета дослідження: Тут до рослинних раціонів віднесено як веганське, так і лакто-ово-вегетаріанське харчування. У західному світі вони стають дедалі популярнішими з різних причин, зокрема через турботу про здоров’я людей і планети. Рослинні раціони екологічно сталіші за м’ясні та менше впливають на довкілля, зокрема спричиняють нижчі викиди парникових газів.

Результати: Рослинні раціони, багаті на клітковину й поліфеноли, також пов’язані з різноманітнішою мікробіотою кишківника. Вона виробляє метаболіти з протизапальною дією, які можуть допомагати контролювати перебіг хвороб. В огляді розглянуто питання достатнього надходження низки поживних речовин, зокрема вітаміну B12, кальцію, вітаміну D, заліза, цинку та омега-3 жирів. Для кожної з них описано використання збагачених продуктів і/або добавок, а також відповідний вибір їжі. Наприкінці запропоновано рекомендації для медичних працівників, які працюють із людьми, що дотримуються рослинного раціону.

Мета дослідження: За останні 9 років веганське харчування стало популярнішим. Однак лише в небагатьох дослідженнях вивчали забезпеченість дітей поживними речовинами та вплив веганської дієти на їхній ріст.

Результати: У дослідженнях слід оцінювати способи й дози прийому добавок, використання збагачених продуктів і напоїв, а також дотримання самої дієти. Рослинний феритин як джерело заліза та синтез кобаламіну в організмі потребують подальших наукових досліджень. Підсумовуючи, наявна література свідчить, що добре спланований веганський раціон із добавками, імовірно, забезпечує рекомендовану кількість ключових поживних речовин для нормального росту дітей у висоту й вагу та може бути корисним у деяких аспектах. Однак щодо 5 важливих поживних речовин даних досі бракує, що не дає змоги зробити остаточніший висновок.

Мета дослідження: Рослинні раціони (PBD) передбачають мінімальне або нульове споживання продуктів тваринного походження та більше овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, бобових, соєвих продуктів, горіхів, насіння й рослинних олій. Вони привернули увагу завдяки користі для здоров’я та екологічній сталості. Хоча вагомі дані пов’язують рослинні раціони зі зниженням ризику хронічних захворювань, їхню роль у розладах, пов’язаних із вагітністю, досліджено недостатньо.

Мета дослідження: Дедалі більше спортсменів обирають вегетаріанські раціони — лакто-ово-, лакто-, ово-вегетаріанські та веганські. Це посилює інтерес до їхнього можливого впливу на здоров’я та спортивні результати. У цьому контексті одним із головних питань харчування залишається рівень заліза, адже негемове залізо має нижчу біодоступність, а фізичні навантаження підвищують потребу в ньому.

Результати: Наявні дослідження не свідчать про стабільно вищу поширеність дефіциту заліза серед спортсменів-вегетаріанців порівняно з людьми, які їдять усе. Попри нижчу біодоступність заліза, його загальне споживання вегетаріанцями часто дорівнює або перевищує споживання людьми з раціоном, що містить продукти рослинного й тваринного походження. Кілька механізмів адаптації, як-от ефективніше засвоєння та менші втрати заліза, можуть допомагати підтримувати його баланс. Водночас методологічна неоднорідність досліджень і мала кількість елітних спортсменів та жінок серед учасників не дають змоги зробити однозначні висновки. Наявні дані свідчать, що спортсмени-вегетаріанці самі по собі не мають вищого ризику дефіциту заліза. Однак у спорті високих досягнень важливо індивідуально планувати харчування на основі доказових даних, щоб підтримувати оптимальний рівень заліза та спортивні результати. Майбутні дослідження мають з’ясувати, як склад раціону, фізіологічна адаптація, стать і тренувальне навантаження впливають на обмін заліза у спортсменів-вегетаріанців.

Мета дослідження: Рослинні раціони, зокрема веганські та вегетаріанські, стають популярнішими серед фізично активних людей, зокрема бігунів-аматорів. Таке харчування може бути корисним для здоров’я, але водночас створює ризик недостатнього надходження важливих поживних речовин, серед яких залізо відіграє ключову роль.

Результати: Рівень знань про харчування був значно вищим у групах VEG і LOW, ніж у групі OMN (p = 0.002). Споживання заліза позитивно корелювало зі знаннями про харчування (p = 0.014), а pHDI — негативно з ІМТ (p = 0.002). Добре сплановані рослинні раціони забезпечували достатнє споживання заліза та належну якість харчування у спортсменів-аматорів; більший прийом добавок і краща обізнаність про харчування знижували ризик дефіциту. Усім спортсменам рекомендовано навчання з питань харчування та індивідуальне планування раціону з увагою до рівня заліза, особливо жінкам-бігункам.

Мета дослідження: Оскільки рослинні (PB) раціони стають дедалі поширенішими серед дітей у Великій Британії, важливо розуміти їхню поживну достатність і вплив на довкілля. У цьому дослідженні заповнюють брак знань, оцінюючи вміст поживних речовин і викиди парникових газів у всеїдних, вегетаріанських і веганських раціонах.

Результати: Споживання йоду залишалося недостатнім у дітей-веганів навіть за прийому добавок. Середні щоденні викиди парникових газів (GHG) значно різнилися між групами: найвищими вони були у людей, які їли все, а найнижчими — у веганів: на 46% нижчими, ніж у всеїдних, і на 20% нижчими, ніж у вегетаріанців. За підтримки збагачених продуктів і добавок добре сплановані рослинні раціони можуть забезпечити більшість потреб дітей у Великій Британії та водночас значно зменшити викиди парникових газів порівняно з раціонами, що містять продукти рослинного й тваринного походження. Відмова від тваринного білка й молочних продуктів дає змогу поліпшити як поживну якість харчування, так і його екологічну сталість.