Terminalia chebula — «король ліків» Тибету, якого ми не знаємо в Польщі?

Мета дослідження: Глобальне зростання антимікробної резистентності (AMR) серед пріоритетних бактеріальних патогенів становить серйозну загрозу громадському здоров’ю та вимагає розроблення альтернативних терапевтичних стратегій. Terminalia chebula Retz.

Результати: Результати засвідчують, що екстракти T. chebula мають антимікробну активність in vitro; етанольні й метанольні екстракти виявили вищу ефективність, особливо проти мультирезистентних штамів S. aureus, P. aeruginosa та E. coli. Примітно, що в кількох дослідженнях повідомлялося про синергічну взаємодію фітохімічних речовин зі звичайними антибіотиками, що свідчить про можливість модифікувати антибіотикорезистентність. Дані про механізми дії вказують, що такі метаболіти, як хебулагова кислота, хебулінова кислота та галова кислота, сприяють антимікробній активності, порушуючи бактеріальні мембрани, пригнічуючи утворення біоплівок і втручаючись у механізми резистентності. Однак значні відмінності в методах екстракції та експериментальних схемах ускладнюють порівняння між дослідженнями, що підкреслює потребу в стандартизованих протоколах. Загалом дані підтверджують потенціал T. chebula як засобу, що модифікує резистентність, і допоміжного засобу до антибіотиків.

Мета дослідження: Периферичний набряк — це патологічний стан, спричинений аномальним накопиченням рідини в міжклітинному просторі через підвищену проникність судин і запалення. У цьому дослідженні оцінювали лікувальну ефективність екстракту плодів Terminalia chebula (TCE) при периферичному набряку, спричиненому запаленням, і з’ясовували його молекулярні механізми.

Результати: TCE пригнічував активацію NF-κB і MAPK. В організмі TCE зменшував вихід синього Еванса на 41,6%, а набряк лапи — на 67,5%. Гістологічне дослідження показало зменшення потовщення дерми та запальної інфільтрації, а рівень TNF-α у сироватці знизився. TCE послаблює периферичний набряк, зберігаючи функцію ендотеліального бар’єра й пригнічуючи запальні сигнальні процеси. Це свідчить про його потенціал як терапевтичного засобу при судинних порушеннях і набряках, пов’язаних із запаленням.

Мета дослідження: Terminalia chebula — класичний лікарський засіб для лікування затяжної дизентерії, а сирий і оброблений T. chebula можуть полегшувати виразковий коліт (UC). Після обробки лікувальна ефективність T. chebula зростає, але механізм цього покращення досі невідомий. Ми дослідили лікувальну дію сирої та обробленої T.

Результати: Сира й оброблена T. chebula значно покращили загальні фізичні показники та симптоми запалення товстої кишки, а також знизили показники DAI у щурів із UC. Обидва варіанти T. chebula зменшили порушення кишкової мікрофлори у щурів із UC, збільшивши кількість корисних бактерій, зокрема Lactobacillus і Romboutsia. Однак ефект обробленої T. chebula був виразнішим. Крім того, після введення препарату відновилися рівні SCFA у щурів із UC, спричиненим DSS; оброблена T. chebula краще регулювала ці показники, ніж сира. Під час нетаргетного метаболомного аналізу калу виявили відмінності в метаболітах, зокрема ліпідах і амінокислотах. Оброблена T. chebula може поліпшувати перебіг UC, регулюючи пуриновий обмін та інші процеси, а рівні порушених метаболітів поступово наближалися до показників контрольної групи. Сира й оброблена T.

Мета дослідження: Оцінити протиподагричну дію Terminalia chebula Retz. та її механізми на щурах із моделлю подагри.

Результати: За допомогою методу ультрависокоефективної рідинної хроматографії з мас-спектрометрією квадрупольного часу прольоту в екстракті Terminalia chebula Retz. виявили 149 сполук: 23 фенольні кислоти, 104 дубильні речовини, 5 флавоноїдів, 14 терпеноїдів і три інші сполуки. Фармакодинамічні дослідження in vivo показали, що екстракт Terminalia chebula Retz. значно знижував рівень сечової кислоти в сироватці, набряк гомілковостопного суглоба та рівні запальних чинників у щурів із подагрою. Екстракт також знижував активність ксантиноксидази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази й діаміноксидази в сироватці щурів із подагрою. Дослідження методом вестерн-блотингу та ПЛР показали, що лікування екстрактом Terminalia chebula Retz. знижувало рівні мРНК і білків транспортера урату 1 та транспортера глюкози 9 у тканинах нирок. Імунофлуоресцентне дослідження виявило, що Terminalia chebula Retz.

Мета дослідження: У цьому дослідженні оцінювали вплив попереднього введення етанольного екстракту плодів Terminalia chebula (TCE) на гостре ушкодження легень у мишей, спричинене LPS. Дози TCE 100 і 200 мг/кг маси тіла вводили протягом семи днів до впливу LPS.

Результати: Екстракт також знижував вміст MDA, підвищуючи рівні антиоксидантних ферментів каталази й глутатіону. Гістопатологічне дослідження показало помірне зменшення ушкодження легень при дозі TCE 200 мг/кг маси тіла, меншу інфільтрацію нейтрофілів і кращу структуру легеневої тканини. Крім того, введення TCE значно знижувало експресію iNOS і MMP-9. Отже, попереднє введення TCE полегшує гостре ушкодження легень, спричинене LPS, зменшуючи показники запалення та оксидативний стрес.

Мета дослідження: Хронічний стрес від знерухомлення спричиняє когнітивні порушення через зміни в синапсах і рівнях окисників у мигдалеподібному тілі та гіпокампі. З огляду на нейропротекторну дію плодів Terminalia chebula (Halileh) у різних експериментальних моделях, це дослідження мало з’ясувати, чи здатна Terminalia chebula зменшувати поведінкові, синаптичні та оксидативні зміни, спричинені хронічним стресом від знерухомлення, у моделі на щурах.

Результати: Результати тесту «човникова камера» засвідчили, що лікування Terminalia chebula мало значний позитивний вплив на показники пам’яті, зокрема латентність входу (STL) і час перебування в темній камері, порівняно з групою стресу. Щоденне пероральне застосування Terminalia chebula ефективно запобігало втраті щільності дендритних шипиків у зубчастій звивині гіпокампа, а також у базолатеральному й центральному ядрах мигдалеподібного тіла, спричиненій хронічним стресом від знерухомлення; це підтверджено фарбуванням за Голджі—Коксом. Крім того, результати свідчать, що Terminalia chebula значно знижувала TOS і підвищувала TAC у мозку порівняно з групою стресу. Отже, наші результати показують, що Terminalia chebula покращувала порушення пам’яті й запобігала втраті синапсів у зубчастій звивині гіпокампа та базолатеральному й центральному ядрах мигдалеподібного тіла, спричиненій стресом від знерухомлення, завдяки пригніченню оксидативного ушкодження.

Мета дослідження: Плоди Terminalia chebula — лікарська рослина, багата на біоактивні сполуки з потенційною лікувальною дією. Метою цього дослідження було визначити фітохімічний склад і гіполіпідемічну дію водних і метанольних екстрактів плодів Terminalia chebula у щурів лінії Вістар із гіперліпідемією, спричиненою дієтою з високим вмістом жирів.

Результати: Лікування аторвастатином значно покращило показники ліпідів і слугувало позитивним контролем. У групах, які отримували екстракти, суттєвого підвищення рівня холестерину ЛПВЩ не спостерігалося. Отже, екстракти плодів Terminalia chebula мали значну гіполіпідемічну дію, причому метанольний екстракт був ефективнішим за водний. Ці ефекти можуть бути пов’язані з наявністю поліфенолів і флавоноїдів, що підтверджує потенціал Terminalia chebula як природного засобу для контролю гіперліпідемії.

Мета дослідження: Плоди Terminalia chebula Retz. — один із найпоширеніших рослинних лікарських засобів у рецептах традиційної медицини, зокрема для лікування захворювань печінки. Під час пошуку біоактивних компонентів із потенційною гепатопротекторною дією хебулінова кислота (CA), основний хімічний компонент плодів T. chebula, виявила виражену активність. Це дослідження провели, щоб вивчити гепатопротекторну дію CA та її механізми.

Результати: Попереднє застосування CA могло запобігти ушкодженню гепатоцитів L-02, спричиненому t-BHP, блокуючи утворення ROS, знижуючи рівень LDH і підвищуючи експресію HO-1 та NQO1 через сигнальний шлях MAPK/Nrf2. В експериментах на тваринах CA значно захищала мишей від ушкодження печінки, спричиненого CCl4: знижувалися рівні ALT, AST і MDA, підвищувалася активність SOD, поліпшувалися гістопатологічні зміни печінки та активувався сигнальний шлях Nrf2/HO-1. CA метаболізувалася до ізомерів хебулової кислоти, що мають здатність нейтралізувати радикали DPPH. У трансгенній лінії даніо-реріо зі специфічною для печінки експресією DsRed RFP CA зменшувала гепатотоксичність, спричинену 10 мМ APAP. Експерименти на клітинах і в двох моделях на тваринах дали узгоджені результати та всебічно підтвердили гепатопротекторну дію CA.

Мета дослідження: Terminalia chebula (TC) — лікарська рослина з антиоксидантними, протизапальними й антибактеріальними властивостями, яку широко застосовують в аюрведі та рослинних препаратах. Однак вплив TC на шкіру при пероральному прийомі як добавки не досліджували.

Результати: Через вісім тижнів почервоніння щік зменшилося на 2,2%, тоді як у групі плацебо збільшилося на 1,5% (p < 0,05). Після восьми тижнів прийому добавки кількість зморшок на обличчі зменшилася на 4,3% у групі TC і збільшилася на 3,9% у групі плацебо (p < 0,05). Прийом TC зменшує виділення шкірного сала на обличчі та покращує вигляд зморшок. У подальших дослідженнях варто оцінити пероральний прийом TC як додаткове лікування звичайного акне.

Мета дослідження: Terminalia chebula (TC) — листопадне дерево, екстракти якого продемонстрували ефективність у лікуванні фотопошкодження, старіння шкіри та загоєнні ран. Однак молекулярні й клітинні механізми цих ефектів залишаються нез’ясованими. Мета — дослідити зміни експресії генів у дермі під впливом стандартизованого екстракту плодів TC, збагаченого дубильними речовинами (Synastol® TC).

Результати: Загальногеномні зміни експресії під впливом TC були протилежними до тих, що спостерігалися в клітинах під дією оксидативного стресу, сонячного ультрафіолетового випромінювання та ушкодження. Підвищилася експресія генів, пов’язаних із підтриманням водного балансу, формуванням шкірного бар’єра, розвитком кровоносних судин і циркадними ритмами. TC також підвищувала експресію компонентів позаклітинного матриксу, зокрема колагенів (COL1A1, COL1A2) і протеогліканів (PRELP, OGN). В окремих тестах ми показали, що TC пригнічує ферменти MMP (MMP-1, MMP-2, MMP-3, MMP-9, MMP-12) і активність мікроорганізмів (S. aureus, P. acnes). Неочікувано, TC підвищувала рівні мРНК і білків маркерів пізньої диференціації кератиноцитів (KC) (FLG, LOR), а реакції експресії в культурах шкіри загалом нагадували ті, що виникають під час диференціації KC.