Глід — трава для серця, про яку забули кардіологи?

Мета дослідження: Немає даних про те, чи запобігає багатий на антиоксиданти раціон гіпертонії у працівників, які зазнають впливу спеки. Ми мали на меті оцінити вплив суміші, збагаченої вітаміном C (Vit C), і напою з глоду на зниження артеріального тиску (АТ) та рівня оксидативного стресу у працівників, які зазнають впливу спеки.

Результати: Порівняно з контрольною групою, у групі втручання від початкового рівня до 41-го дня систолічний АТ (САТ), діастолічний АТ (ДАТ) і логарифмічно перетворений показник 8-iso-PGF2α/Cr знизилися відповідно на 7,41 мм рт. ст., 7,93 мм рт. ст. і 0,232 (усі p<0,05). Порівняння рівнів АТ на початку дослідження показало, що серед учасників із нижчим початковим АТ ДАТ у групі втручання знизився на 5,46 мм рт. ст. порівняно з контрольною групою (p<0,05); серед учасників із вищим початковим АТ САТ і ДАТ знизилися на 9,74 і 9,22 мм рт. ст. відповідно (обидва p<0,05). Додавання вітаміну C і багатого на флавоноїди напою з глоду до раціону працівників, які зазнають впливу спеки, запобігало підвищенню АТ через спеку, що може бути пов’язано з пригніченням оксидативного стресу.

Мета дослідження: Серцево-судинні захворювання становлять значний тягар для здоров’я людей у всьому світі, що вимагає різноманітних підходів до ефективного лікування. Рослинні засоби привертають увагу як можливе доповнення до традиційного лікування або його альтернатива завдяки їхній уявній безпечності та лікувальному потенціалу.

Результати: Численні рослинні засоби продемонстрували перспективну користь для серцево-судинної системи. Серед лікарських рослин, які добре відомі для лікування серцево-судинних захворювань, — Moringaoleifera, женьшень, Ginkgo biloba, Celosia argentea, Gongronematrifolium, Gynostemmapentaphyllum, Bombaxceiba, Gentianalutea, Allium sativum, Crataegus spp, Curcuma longa, Camellia sinensis і Zingiber officinale. Дані про механізми дії свідчать, що рослинні засоби часто впливають на кілька шляхів, задіяних у розвитку серцево-судинних захворювань. До цих механізмів належать протизапальна, антиоксидантна, антитромботична, антигіпертензивна дія та зниження рівня ліпідів. Крім того, деякі рослини поліпшують функцію ендотелію, сприяють виробленню оксиду азоту та розширюють судини, що покращує здоров’я серцево-судинної системи. Клінічні дослідження підтверджують ефективність деяких рослинних засобів у зниженні чинників ризику серцево-судинних захворювань і поліпшенні результатів лікування пацієнтів.

Мета дослідження: У статті розглянуто застосування глоду, його фармакологічну дію, клінічну ефективність, дозування та спосіб застосування, побічні ефекти й взаємодію з ліками. Глід (Crataegus oxyacantha) — плодовий кущ, який здавна використовують як лікарський засіб.

Результати: Рекомендована добова доза глоду становить 160–900 мг нативного водно-етанольного екстракту листя або квіток (еквівалент 30–169 мг епікатехіну або 3,5–19,8 мг флавоноїдів), що приймають у два або три прийоми. У терапевтичних дозах глід може спричиняти легкий висип, головний біль, пітливість, запаморочення, прискорене серцебиття, сонливість, збудження та шлунково-кишкові симптоми. Глід може взаємодіяти з судинорозширювальними препаратами, а також посилювати або пригнічувати дію ліків, що застосовуються при серцевій недостатності, гіпертонії, стенокардії та аритміях. Обмежені дані про глід свідчать, що він може бути корисним для лікування застійної серцевої недостатності II функціонального класу за NYHA.