Холестерин і мозок — чи шкодить його зниження пам’яті?

Мета дослідження: Дослідження впливу ліпідознижувальної терапії дали суперечливі результати щодо ролі холестерину в роботі пам’яті. Однак нещодавні дослідження виявили, що лікування, спрямоване на зниження холестерину, істотно зменшує ризик деменції.

Результати: Крім того, дієта з високим вмістом холестерину спричиняла значне погіршення пам’яті, а також підвищення рівня холестерину в сироватці крові та рівня AChE у мозку. Прямого зв’язку між рівнем холестерину в мозку, активністю ГМГ-КоА та регуляцією роботи пам’яті немає. Водночас існує чіткий зв’язок між рівнем холестерину в плазмі крові та рівнем AChE. Тривала зміна рівня холестерину в плазмі може бути важливою для регуляції роботи пам’яті, і цей вплив може здійснюватися через шлях, опосередкований AChE.

Мета дослідження: Холестерин життєво важливий для нормальної роботи мозку, зокрема для навчання й пам’яті, але його роль така ж складна, як і самі процеси синтезу, обміну та виведення холестерину. Харчовий холестерин впливає на результати завдань для перевірки навчання — від водного лабіринту до формування реакції страху, хоча холестерин не проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр.

Результати: Також тривають суперечки щодо застосування статинів для полегшення проблем із пам’яттю при хворобі Альцгеймера. Дані про зв’язок холестерину з когнітивними функціями неоднозначні: дослідження асоціацій показують, що деякі генетичні поліморфізми пов’язані з когнітивними функціями, а інші — ні. Загалом ця галузь розвивається, і в ній є низка результатів, які на перший погляд суперечать одне одному, а також багато складних питань. Попри це, вплив холестерину на навчання й пам’ять надто важливий, щоб його ігнорувати.

Мета дослідження: Пропротеїнконвертаза субтилізин/кексин типу 9 (PCSK9) відіграє роль у печінковому обміні холестерину через деградацію рецепторів ліпопротеїнів низької щільності. Інгібітори PCSK9 докорінно змінили ліпідознижувальну терапію, забезпечуючи значне зниження серцево-судинного ризику.

Результати: Доклінічні дослідження також свідчать, що PCSK9 є ключовим регулятором нейробіологічних процесів, зокрема синаптичної пластичності, очищення від бета-амілоїду, нейрозапалення та цілісності гематоенцефалічного бар’єра. Генетичні дослідження за участю людей виявили складні, іноді суперечливі зв’язки між варіантами PCSK9 і ризиком хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, судинної деменції та бічного аміотрофічного склерозу. У цьому огляді ми висвітлюємо патофізіологічні механізми, нові експериментальні методи лікування та клінічне значення інгібування PCSK9 при нейродегенеративних розладах. Щоб встановити вплив інгібування PCSK9 на серцево-судинну систему й когнітивні функції та розробити стратегії точної медицини для людей із підвищеним ризиком нейродегенерації, потрібні довготривалі дослідження достатнього масштабу з надійними нейропсихологічними, біомаркерними та візуалізаційними показниками, а також механістичні дослідження на моделях, отриманих від людей.