Підбіл — давня трава від кашлю, що викликає занепокоєння?

Мета дослідження: У цьому дослідженні розглянуто сучасні досягнення в дослідженні ботаніки, етнофармакології, фітохімії, фармакології та токсикології квіток підбілу (Farfarae Flos). Також обговорено перспективи подальших досліджень і застосування цієї трави.

Результати: З FF виділено приблизно 175 хімічних сполук, зокрема терпеноїди, органічні кислоти, флавоноїди, алкалоїди, хромони, ефірні олії та інші сполуки. Повідомлялося, що цей засіб традиційної китайської медицини (TCM) має фармакологічну дію на дихальну, серцево-судинну та травну системи, а також виявляє антиоксидантну, протизапальну та нейропротекторну активність. FF безпечний у межах традиційних доз, однак можливій токсичності через наявність піролізидинових алкалоїдів слід приділяти більше уваги. FF — широко застосовуваний засіб традиційної китайської медицини, фармакологічна дія якого переважно спрямована на дихальну систему. У дослідженні наголошується на необхідності приділити увагу подальшому розширенню знань про фармакологічні ефекти FF та поглибленому вивченню його рецептур. Дослідження ролі інших активних речовин і фармакокінетики гепатотоксичних компонентів FF допоможуть максимально реалізувати його терапевтичний потенціал і сприятимуть ширшому застосуванню.

Мета дослідження: Квіткова брунька Tussilago farfara L. (Compositae) (FTF) — одна з традиційних китайських лікарських трав, яку використовують для лікування кашлю, мокротиння, бронхіту та астми. Мета цього дослідження — виділити чотири кофейлхінні кислоти з етилацетатного екстракту (EtE) FTF та оцінити їхню протикашльову, відхаркувальну й протизапальну дію.

Результати: Чотири сполуки визначили як хлорогенову кислоту (1), 3,5-дикофеоїлхінну кислоту (2), 3,4-дикофеоїлхінну кислоту (3) та 4,5-дикофеоїлхінну кислоту (4). Усі сполуки, особливо сполука 4 (58,0% пригнічення частоти кашлю), виявили значну протикашльову дію. Однак суміш була найефективнішою: вона пригнічувала частоту кашлю на 61,7%. Усі сполуки також мали значний відхаркувальний ефект, а сполука 2 найсильніше посилювала секрецію фенолового червоного — на 35,7%. Усі сполуки значно зменшували запалення, але сполука 4 мала найсильнішу дію, пригнічуючи лейкоцитоз на 49,7%. Кофеоїлхінні кислоти та їхня суміш, що виявляють значну протикашльову, відхаркувальну й протизапальну дію, можуть бути основними активними компонентами FTF і діяти спільно та синергічно.

Результати: Квіткова брунька значно подовжувала латентний період кашлю, зменшувала частоту кашлю, спричиненого аміаком, і посилювала виділення фенолового червоного з трахеї під час оцінювання відхаркувальної дії. Аналіз головних компонентів (PCA) чітко розрізняв квіткову бруньку та квітконіжку, а відповідний графік навантажень показав, що розділенню сприяли фенольні сполуки, органічні кислоти, цукри, амінокислоти, терпени та стероли. Ці результати дають фармакологічні й хімічні докази того, що як протикашльовий і відхаркувальний рослинний препарат можна використовувати лише квіткові бруньки. Високий вміст хлорогенової кислоти, 3,5-дикофеоїлхінної кислоти та рутину в квіткових бруньках може бути пов’язаний із протикашльовою та відхаркувальною дією Flos Farfara. Щоб забезпечити клінічний ефект, перед застосуванням слід видаляти квітконіжки.

Мета дослідження: Мета дослідження — оцінити ефективність FTF in vitro та in vivo для лікування запалення легень і з’ясувати можливі механізми дії FTF при лікуванні респіраторних захворювань, пов’язаних із запаленням, зосередившись на інфламасомі NOD-подібного рецептора 3 (NLRP3), ядерному факторі, пов’язаному з еритроїдним фактором 2 (Nrf2), та ядерному транскрипційному факторі κB (NF-κB).

Результати: FTF-EtOH пригнічував надмірне утворення факторів запалення, спричинене сигаретним димом (CS), зокрема фактора некрозу пухлин-α (TNF-α) та інтерлейкіну-1β (IL-1β), а також підвищення вмісту внутрішньоклітинного MDA в гомогенаті легень мишей. У клітинних моделях FTF-EtOH зменшував надмірне утворення факторів запалення, спричинене ліпополісахаридом (LPS), і послаблював надмірне утворення активних форм кисню (ROS), спричинене екстрактом CS. Крім того, FTF-EtOH підвищував рівень Nrf2 та його генів-мішеней, посилюючи стабільність білка Nrf2, і пригнічував активацію NF-κB та інфламасоми NLRP3; це підтвердили визначенням рівнів білків у мишачій моделі. FTF-EtOH ефективно послаблював запалення легень in vitro та in vivo. Захисна дія FTF-EtOH проти запалення була зумовлена активацією Nrf2 та пригніченням NF-κB й інфламасоми NLRP3.

Мета дослідження: Вплив сигаретного диму (CS) пов’язують із підвищеним ризиком розвитку респіраторних захворювань. Квіткові бруньки Tussilago farfara L., також відомі як Farfarae Flos (FF), у Китаї використовують для лікування кашлю, бронхіту та астматичних станів.

Результати: Результати показали, що застосування FF могло послаблювати запалення легень, про що свідчили індекс легень, рівні інтерлейкіну-6 (IL-6) та інтерлейкіну-1β (IL-1β), а також патологічні зміни в легенях. Метаболомний аналіз легень у поєднанні з молекулярним докінгом показав, що FF може зменшувати запалення легень, регулюючи біосинтез лізофосфатидилхоліну за допомогою кофейлхінних кислот, що накопичуються в тканині легень. Крім того, аналіз метаболому калу в поєднанні із секвенуванням гена 16S рРНК показав, що FF може регулювати метаболізм триптофану, коригуючи порушення кишкової мікрофлори. Це дослідження дало нове уявлення про багатомеханізмову дію FF у послабленні запалення легень, спричиненого CS.

Мета дослідження: Хронічний бронхіт (CB) — складне респіраторне захворювання, що характеризується тривалим кашлем, задишкою та надмірним виділенням мокротиння. Flos Farfarae (FF) отримують із висушених квіткових бруньок Tussilago farfara L.

Результати: Так само значно посилилися взаємозв’язки між мікробіотою легень і метаболітами сироватки, а також між кишковою мікробіотою та метаболітами сироватки. Однак лікування FF значно зменшило ці взаємозв’язки. FF не лише послаблює запальний стан щурів із хронічним бронхітом, змінюючи певну мікробіоту легень і кишківника та метаболіти сироватки, але й може відновлювати мікробний баланс у кишківнику й легенях, зменшуючи опосередковані метаболітами сироватки взаємодії між мікробіотою легень і кишківника, а отже, забезпечувати терапевтичний ефект у щурів із CB. Уперше ми систематично оцінили ефективність традиційного китайського засобу FF при CB з нового погляду — через опосередковані метаболітами сироватки взаємодії між мікробіотою легень і кишківника.

Мета дослідження: Було встановлено, що нормальна швидкість транспорту в ізольованому війчастому епітелії стравоходу жаби становить 228 +/- 15 мікрон . с-1.

Результати: Зазначені компоненти підвищували швидкість транспорту в такому порядку, від сильнішого ефекту до слабшого: Folia farfarae (підбіл), fructus foeniculi (фенхель) і fructus anisi (аніс). Herba plantaginis (подорожник), flores verbasci (коров’як) і radix liquiritiae (солодка) були неефективними, тоді як semen foenigraeci (пажитник), radix althaeae (алтея) та herba thymi (чебрець повзучий) мали гальмівний ефект. Два останні компоненти входять до складу чаю через приписувані їм додаткові властивості, наприклад захисну дію завдяки утворенню шару слизу в гортаноглотці, а також спазмолітичну, секретолітичну й бактерицидну дію.

Мета дослідження: Цей огляд має на меті критично оцінити сучасні знання про етноботанічну цінність, фітохімію, фармакологію, токсичність і контроль якості підбілу та створити основу для подальших досліджень.

Результати: Підбіл має різноманітне застосування в місцевій і традиційній медицині, однак помітна схожість у способах його використання, зокрема для полегшення запальних станів, респіраторних та інфекційних захворювань у людей. Щодо фармакологічних властивостей, багато традиційних способів застосування підбілу підтверджують сучасні фармакологічні дослідження in vitro та in vivo, зокрема його протизапальну, нейропротекторну, протидіабетичну й антиоксидантну дію. Кількісний аналіз (наприклад, GC-MS, UHPLC-MRMHR) виявив у листі та бруньках багатий набір понад 150 хімічних сполук, зокрема сесквітерпени, фенольні кислоти, флавоноїди, хромони, піролізидинові алкалоїди (PA) та інші речовини. Крім того, повідомлялося про побічні явища внаслідок збору не тієї рослини, що містить PA, які викликали суспільне занепокоєння через високу токсичність. Наразі у фітохімії та фармакології підбілу досягнуто значного прогресу.