Гравілат — корінь із запахом гвоздики від діареї та для ясен?

Мета дослідження: Екстракти лікарських рослин стають дедалі важливішими як альтернатива традиційним препаратам для лікування цукрового діабету (ЦД). З цієї причини ми розпочали цільовий скринінг 111 екстрактів коренів із відкритої бібліотеки рослинних екстрактів (PECKISH), визначаючи їхню ефективність пригнічення α-глюкозидази in vitro.

Результати: Найважливіше, що лише екстракт кореня гравілату виявив протидіабетичну активність у двох моделях in vivo: він знижував рівень глюкози в крові в моделі in ovo та рівень тригліцеридів у моделі ожиріння D. melanogaster, спричиненого харчуванням із крохмалем. Аналіз поліфенольного складу екстракту кореня гравілату методом ВЕРХ виявив високий вміст елагової кислоти та її похідних, а також елаготанінів, зокрема педункулгіну, стенофіланіну, стахюрину, казуариніну й геміну A. Отже, екстракт кореня гравілату є перспективною лікарською рослиною, яку варто дослідити в подальших дослідженнях in vivo гіперглікемії у лабораторних гризунів і людей.

Мета дослідження: Наявність тілець Леві та відростків Леві є важливою патологічною ознакою хвороби Паркінсона; є припущення, що вона пов’язана з розвитком хвороби, хоча це ще не доведено остаточно. Тільця Леві та відростки Леві складаються переважно з фібрилярного α-синуклеїну, однак наразі немає лікування, спрямованого на стабілізацію α-синуклеїну в його природному стані.

Результати: Оскільки екстракт є складною сумішшю, визначити взаємозв’язок між структурою та функцією не вдалося. За досліджених експериментальних умов виявлено, що Geum urbanum пригнічував утворення фібрил α-синуклеїну залежно від концентрації та частково розщеплював уже сформовані фібрили α-синуклеїну. З огляду на структурні зміни α-синуклеїну за наявності екстракту ми припускаємо, що Geum urbanum сповільнює утворення фібрил α-синуклеїну, зменшуючи здатність до фібриляції одного чи кількох проміжних продуктів, схильних до агрегації, або спрямовуючи агрегацію α-синуклеїну до нефібрилярного стану. Однак ще належить з’ясувати, чи призводять ці зміни шляху фібриляції до утворення менш патогенних форм.

Мета дослідження: Препарати з коренів і кореневищ Geum urbanum L. традиційно застосовують для лікування виразок і подразнення слизових оболонок рота, шлунка та кишкового тракту.

Результати: Крім того, оцінили та порівняли антибактеріальну активність різних екстрактів свіжих і висушених коренів та кореневищ G. urbanum проти Staphylococcus aureus (ATCC 6538) і Cutibacterium acnes (CP033842.1; хромосома FDAARGOS 503) з активністю G. rivale. Також за допомогою колонкової хроматографії розділили низько- та високомолекулярні таніни й встановили, що останні мають найвищу антибактеріальну активність.

Мета дослідження: Відомо, що багато видів Geum багаті на біологічно активні сполуки, а отже, можуть бути джерелом нових природних продуктів із фармакологічним потенціалом. Лікарська рослина Geum urbanum L.

Результати: urbanum. Наші результати свідчать, що G. urbanum L. є перспективною лікарською рослиною й заслуговує на подальші докладніші дослідження.

Мета дослідження: Pseudomonas aeruginosa — умовно-патогенний збудник, який спричиняє внутрішньолікарняні інфекції сечовивідних і верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи тощо. В пацієнтів з ослабленим імунітетом можуть розвинутися бактеріємія та сепсис.

Результати: Цікаво, що два екстракти пригнічували ці гени в концентраціях 3,12 мг/мл і 6,25 мг/мл. Антирадикальну активність оцінювали методами поглинання радикалів DPPH, CUPRAC і ABTS, а також методом пригнічення супероксид-аніона; результати показали, що екстракт EtOAcAP має ефективну антиоксидантну здатність. Ці результати можуть допомогти в розробці нових фітокомплексів, які можна застосовувати як засоби біоконтролю для пригнічення фенотипу системи QS у P. aeruginosa та інших збудників, стійких до антибіотиків.

Мета дослідження: Передумови: умовно-патогенна бактерія Staphylococcus aureus спричиняє інфекції шкіри та м’яких тканин, пов’язані з утворенням біоплівки. У пацієнтів з ослабленим імунітетом ці інфекції можуть призвести до інфекцій ділянки хірургічного втручання, пневмонії, бактеріємії, сепсису й навіть смерті.

Результати: Екстракт EtOAcAP мав сприятливіший профіль цитотоксичності щодо нетуморогенних клітин і сильнішу протипухлинну активність (IC50 = 6,7–14,68 мкг/мл), ніж екстракт EtOAcR (IC50 = 8,73–23,67 мкг/мл). Тому екстракт EtOAcAP перевірили на подразнення шкіри в концентрації, у десять разів вищій за мінімальну інгібувальну; індекс первинного подразнення дорівнював нулю (подразнення шкіри не спостерігалося). Висновки: екстракт EtOAcAP виявився ефективним засобом проти стафілококів із доброю переносимістю шкірою. Екстракт мав сильну протипухлинну активність і пригнічував біоплівки за суб-МІК, що відкриває нові перспективи його розробки як природного продукту для спеціального застосування на шкірі в медичній практиці.

Мета дослідження: Терапію стовбуровими клітинами вважають перспективним методом лікування серцево-судинних захворювань. Мезенхімальні стовбурові клітини, отримані з жирової тканини (ADMSC), здатні перетворюватися на клітини серця.

Результати: Згідно з результатами ВЕРХ-аналізу, деякі кардіогенні ефекти екстрактів G. urbanum, імовірно, зумовлені похідними елагової та галової кислот. Наші результати показали, що екстракти G. urbanum ефективно підвищували рівень деяких важливих кардіогенних маркерів, що підтверджує лікувальну роль цієї рослини як традиційного засобу для серця.