Трави й рослиниКамені в нирках і набряклі щиколотки — чи допоможе колючий бур’ян?
- Henryk Różański — Ononis – wilżyna w leczeniu obrzęków i kamicy moczowej
- Henryk Różański — Korzeń i ziele wilżyny – Radix et Herba Ononidis
- Henryk Różański — Herba Cirsii oleracei – ziele ostrożenia warzywnego
- Henryk Różański — Glony w medycynie
- Henryk Różański — Theobrominum, cacao i diuretyna (diuretinum).
- Henryk Różański — Arctostapylos uva ursi – mącznica lekarska niedźwiedzie uszko (grono)
Генрик Ружанський зазначає, що водні витяжки з вовчуга діють як сечогінний і протинабряковий засіб та посилюють виведення хлориду натрію.
- Він також приписує їм здатність запобігати сечокам’яній хворобі й полегшувати виведення піску із сечовивідних шляхів.
- Він описує вовчуг як рослину, яку раніше рекомендували при хворобах нирок і сечового міхура, а також при нирковокам’яній і сечоміхуровій хворобах.
Що пишуть автори
Henryk Różański
Водні витяжки з вовчуга діють як сечогінний і протинабряковий засіб та посилюють виведення хлориду натрію.
„Водні витяжки з вовчуга мають протиревматичну, протиподагричну (посилюють виділення сечової кислоти), сечогінну та протинабрякову дію, посилюють виведення хлориду натрію. Вони посилюють виділення жовчі та шлункового соку, регулюють перистальтику травного тракту.”Wodne wyciągi z wilżyny działają przeciwreumatycznie, przeciwartretycznie (wzmagają wydzielanie kwasu moczowego), moczopędnie, przeciwobrzękowo, zwiększają wydalanie chlorku sodu. Wzmagają wydzielanie żółci i soku żołądkowego, regulują perystaltykę przewodu pokarmowego.
Henryk Różański
Водні витяжки з вовчуга мають запобігати сечокам’яній хворобі й полегшувати виведення піску із сечовивідних шляхів.
„Водні витяжки запобігають сечокам’яній хворобі й полегшують виведення піску із сечовивідних шляхів. У поєднанні з ортосифоном, мучницею та остудником вони добре очищують сечовивідні шляхи й запобігають інфекціям. Ізофлавони вовчуга мають естрогенну дію і можуть застосовуватися при нестачі естрогенів та в період зниження їхнього рівня (менопауза).”Wodne wyciągi zapobiegają kamicy moczowej i ułatwiają wydalanie piasku z układu moczowego. W połączeniu z ortosyfonem, mącznicą i połonicznikiem dobrze oczyszcza drogi moczowe i zapobiega infekcjom. Izoflawony wilżyny mają działanie estrogenne i mogą być stosowane przy niedoborach estrogenów oraz w okresie spadku ich poziomu (menopauza).
Henryk Różański
Раніше вовчуг описували як сечогінну рослину, яку застосовували при хворобах нирок і сечового міхура та рекомендували при нирковокам’яній і сечоміхуровій хворобах.
„Сечогінні властивості вовчуга колючого описували Pedanios Dioscurides (близько 40–90 рр.) і Plinius (23–79 рр.). Згодом використання вовчуга для лікування хвороб нирок і сечового міхура та отруєнь крові описав Pietro Andrea Gregorio Mattioli, тобто Matthiolus (1501–1577). На початку XX століття для приготування аптечного відвару брали 5–15 г подрібненого кореня на 180 мл води. Корінь варили 5–10 хвилин. Відвар потрібно було випити протягом дня невеликими порціями. Dr M.T. Schnirer (1927 р.) рекомендував уживати порошок кореня вовчуга в дозі 1–2,5 г 3 рази на день. Dr G. Madaus (1935 р.) рекомендував препарати з вовчуга для лікування нирковокам’яної та сечоміхурової хвороб.”Moczopędne właściwości wilżyny ciernistej były opisane przez Pedanios’a Dioscurides’a (ok. 40-90 r.) i Plinius’a (23-79 r.). Potem zastosowanie wilżyny w leczeniu chorób nerek i pęcherza moczowego i zatruć krwi opisał Pietro Andrea Gregorio Mattioli, czyli Matthiolus (1501-1577). Na początku XX wieku do sporządzenia aptecznego odwaru brano 5-15 g rozdrobnionego korzenia na 180 ml wody. Korzeń gotowano 5-10 minut. Odwar należało spożyć w ciągu dnia, pijąc małymi porcjami. Dr M.T. Schnirer (1927 r.) polecał spożywanie sproszkowanego korzenia wilżyny w dawce 1-2,5 g 3 razy dziennie. Dr G. Madaus (1935 r.) zalecał przetwory z wilżyny w leczeniu kamicy nerkowej i pęcherzowej.
Henryk Różański
Препарати з вовчуга згадані як засоби, що застосовуються при набряках і для профілактики сечокам’яної хвороби.
„Нині препарати з вовчуга успішно застосовують для лікування запалень нирок і сечового міхура, олігурії, набряків, гіпертонії, хронічних захворювань шкіри та порушень обміну речовин, для профілактики сечокам’яної хвороби та детоксикаційних курсів.”Obecnie preparaty z wilżyny są wykorzystywane z powodzeniem w leczeniu stanów zapalnych nerek i pęcherza moczowego, skąpomoczu, obrzęków, nadciśnienia, przewlekłych chorób skóry i metabolicznych, do profilaktyki kamicy moczowej oraz kuracji odtruwających.
Henryk Różański
Наведено дозування настою з вовчуга та зазначено, що більші дози не мають шкідливої дії.
„Із сировини можна приготувати настій (5–12 г на склянку окропу; настоювати 40 хвилин) і приймати всередину 2–3 рази на день по 100–150 мл. Більші дози не мають шкідливої дії. Цілком безпечна рослина. Її можна давати дітям.”Z surowców można sporządzać napar (5-12 g na szklankę wrzącej wody; odstawić na 40 minut) i przyjmować doustnie 2-3 razy dziennie po 100-150 ml. Większe dawki nie działają szkodliwie. Zioło całkowicie bezpieczne. Można podawać dzieciom.
Henryk Różański
Вовчуг згаданий як складник сумішей із сечогінною дією.
„Для сечогінної дії добре підходять суміші з вовчугом, остудником, гірчаками, пирієм, золотушником і березою. Для протиревматичної дії рекомендую поєднувати траву осоту з квітками гадючника, травою горлянки, травою перестрічу, травою дзвінця, листям тополі, бруньками тополі, японським гірчаком, солодкою або сарсапарилою.”W zakresie działania moczopędnego dobrze sprawdza się w mieszankach z wilżyną, połonicznikiem, rdestami, perzem, nawłocią i brzozą. W zakresie działania przeciwreumatycznego polecam kojarzyć ziele ostrożenia z kwiatem wiązówki, zielem zagorzałka, zielem pszeńca, zielem szelężnika, liściem topoli, pączkami topoli, rdestem japońskim, lukrecją lub kolcoroślem (sarsaparilla).
Henryk Różański
Вовчуг згаданий як складник сумішей, що мають виводити воду й сіль з організму; це пов’язували з набряками та гіпертонією.
„Фукус і ламінарія особливо корисні для лікування ожиріння, оскільки не лише прискорюють обмін речовин (окиснення жирів і вуглеводів), а й виводять з організму воду, що залишилася після жирової тканини, у якій, своєю чергою, накопичується надлишок хлориду натрію, що спричиняє набряки та гіпертонію. Дуже добрі результати дає також поєднання фукусу або ламінарії з травами, що мають сильну сечогінну та водночас сильну салуретичну дію (салуретик — препарат, який спричиняє переважне виведення іонів натрію із сечею, а іноді й потом), наприклад, ялівцем, вовчугом, хвощем, золотушником, березою, споришем або гірчаком перцевим, остудником.”Morszczyn i listownica są szczególnie przydatne w leczeniu otyłości, ponieważ nie tylko przyśpieszają metabolizm (utlenianie tłuszczów i cukrowców), ale również usuwają wodę z organizmu, pozostałą po tkance tłuszczowej, w której z kolei zalega zbędny chlorek sodu, odpowiedzialny za obrzęki i nadciśnienie. Bardzo dobre wyniki daje też połączenie morszczynu lub listownicy z ziołami działającymi silnie moczopędne, a zarazem silnie saluretycznie (saluretyk – lek powodujący głównie wydalenie jonów sodu wraz z moczem i ewentualnie z potem), np. jałowcem, wilżyną, skrzypem, nawłocią, brzozą, rdestem ptasim lub ostrogorzkim, połonicznikiem.
Henryk Różański
Вовчуг згаданий як рослина, яку поєднують з іншою сировиною в детоксикаційному курсі.
„Теобромін і сировина, що містить теобромін, — хороший детоксикаційний засіб, особливо в поєднанні з іншими травами, наприклад золотушником, вовчугом, хвощем і мильнянкою.
На початку XX століття в медичну практику ввели ацетат теоброміну натрію — Theobromino-natrium aceticum, тобто Agurin. Його приймали всередину як діуретичний засіб у дозі 250–500 мг у настої м’яти або м’ятній воді; рідше застосовували більші дози — по 1 г 3 рази на день.”Teobromina i surowce teobrominowe to dobry środek odtruwający, szczególnie w połączeniu z innymi ziołami, np. nawłocią, wilżyną, skrzypem, mydlnicą.
Na początku XX wieku wprowadzono do lecznictwa sodooctan teobrominy – Theobromino-natrium aceticum, czyli Agurin, który stosowano doustnie jako diureticum w dawce 250-500 mg w naparze miętowym lub wodzie miętowej, rzadziej większe dawki po 1 g 3 razy dziennie.
Henryk Różański
Вовчуг згаданий серед рослин, які застосовують при інфекціях сечовивідних шляхів.
„Мучниця разом із вовчугом, остудником, ортосифоном, вовчугом, гірчаками та листям чорниці належить до найважливіших і найефективніших рослин, які застосовують при інфекціях сечовивідних шляхів. Листя цього кущика збирають із травня до липня. Листя має гіркувато-в’яжучий смак.”Mącznica obok wilżyny, połonicznika, ortosyfonu, wilżyny, rdestów, liści borówki, stanowi jedno z najważniejszych i efektywniejszych ziół stosowanych w zakażeniach układu moczowego. Liście tej krzewinki zbiera się od maja do lipca. Smak liści jest gorzkawo-cierpki.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.