Трави й рослиниДев’ятисил — гірська квітка, яка мала бути наділена дев’ятьма силами?
- Henryk Różański — Korzeń dziewięćsiłu – Radix Carlinae w praktycznej fitoterapii
- Henryk Różański — Dziewięćsił bezłodygowy – Carlina acaulis L. w dawnej medycynie
- Commercial Carlinae radix herbal drug: botanical identity, chemical composition and antimicrobial properties. · Pharm Biol 2012
- Fractionation of Carlina acaulis L. Root Methanolic Extract as a Promising Path towards New Formulations against Bacillus cereus and Methicillin-Resistant Staphylococcus aureus. · Molecules 2024
- Toxicity of Carlina Oxide-A Natural Polyacetylene from the Carlina acaulis Roots-In Vitro and In Vivo Study. · Toxins (Basel) 2020
Генрик Ружанський згадує корінь дев’ятисилу при паразитозах, розладах травлення та проблемах із сечовидільною системою.
- Він також описує його антибактеріальну та протигрибкову дію, сечогінну й жовчогінну дію, а також здатність сприяти загоєнню ран.
- Він також згадує застосування при запаленнях горла та ясен, болях, набряках і шкірних захворюваннях.
Що пишуть автори
Свіжий корінь описано як засіб проти паразитів, а його смола з олією, як стверджується, паралізує круглих червів і ціп’яків та вбиває найпростіших.
Корінь згадано як засіб при запаленні ясен і горла, болях, ревматизмі, розладах шлунка та кишечника, виразках, ранах, що важко гояться, шкірних захворюваннях, пухлинах і паразитозах.
Йому приписували антибактеріальну, жовчогінну, сечогінну та потогінну дію, а також здатність підтримувати травлення, апетит і загоєння ран.
Описано його застосування при набряках, паразитарних захворюваннях, хворобах нирок і шлунка.
Згадано застосування при захворюваннях сечовидільної системи, хворобах нирок і шлунка, слизу в легенях, набряках і паразитах травного тракту; зовнішньо — при проблемах зі шкірою.
Раніше його застосовували при розладах травлення, захворюваннях сечовидільної системи та для сприяння загоєнню ран.
Дослідження з PubMed · Europe PMC
Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 3). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.
Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 2.
У лабораторному дослідженні олія та відвар кореня пригнічували ріст досліджуваних мікроорганізмів, що є попереднім підтвердженням традиційного протимікробного застосування.
Мета дослідження: Carlinae radix — рослинний лікарський засіб, який місцеві жителі південно-східної Сербії зазвичай застосовують для лікування респіраторних і сечостатевих захворювань, а зовнішньо — при різних шкірних захворюваннях. Схоже, досі немає докладних досліджень, що пов’язували б хімічний склад цього засобу з його етнофармакологічним застосуванням. Хімічний склад, протимікробна активність і механізм дії C.
Результати: І ефірна олія, і відвари виявили дуже високу протимікробну активність щодо всіх досліджених штамів, причому найчутливішим був S. aureus [наприклад, для зразка олії значення мінімальної інгібувальної концентрації (MIC) і мінімальної бактерицидної концентрації (MBC) становили відповідно 0,02 і 0,04 µL/mL]. Криві росту S. aureus показали значне зниження каламутності (за концентрації MIC воно становило близько 70%), що свідчить про залежний від концентрації лізис клітин; це підтверджено сканувальною електронною мікроскопією. Хімічний склад, анатомічні та морфологічні особливості зразка вказували на Carlina acanthifolia L. (Asteraceae), а не на Carlina acaulis L. (Asteraceae). Результати засвідчили значну протимікробну дію ефірної олії та відварів і підтверджують застосування цієї рослини в етномедицині для лікування різних інфекцій у людей, особливо спричинених S. aureus.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У лабораторних дослідженнях фракції витяжки з кореня діяли проти деяких бактерій, зокрема MRSA.
Мета дослідження: Корінь Carlina acaulis L. широко застосовували в традиційній медицині завдяки його протимікробним властивостям.
Результати: Подальший аналіз виявив у фракціонованій витяжці біологічно активні хлорогенові кислоти, особливо в етилацетатній фракції (C). Ці результати підтверджують традиційне застосування кореня C. acaulis і відкривають шлях до розроблення нових препаратів для лікування бактеріальних інфекцій. Це додатково перевірили в експерименті, що підтверджував принцип дії: фракцію C використали у складі мазі, яка зберегла високу протимікробну активність проти MRSA і виявила низьку токсичність щодо культивованих фібробластів.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Дослідження показало, що основний компонент кореня — карліноксид — пошкоджував у лабораторних тестах як нормальні, так і ракові клітини, що викликає питання щодо безпеки.
Мета дослідження: Є кілька повідомлень про те, що корені Carlina acaulis L. широко застосовували для лікування шкірних захворювань і як протипаразитарний засіб від давнини до XIX століття; нині, однак, рослина втратила своє значення.
Результати: Карліноксид виявив високу токсичність in vivo: LC50 = 10.13 µg/mL після 96 годин впливу в тесті ZFET. У цій роботі ми показуємо, що карліноксид токсично впливає на клітини в культурі та живі організми. Дані свідчать, що витяжки на основі C. acaulis, які розглядають для терапевтичного застосування, слід повністю очищати від карліноксиду.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.