Алтея лікарська — корінь, який зупиняє сухий кашель швидше за сироп?

Мета дослідження: Алтею лікарську (Althaea officinalis) традиційно використовували для лікування кашлю та інших проблем із дихальною системою. Мета цього оглядового дослідження — оцінити її ефективність у сучасних наукових дослідженнях з огляду на традиційне застосування.

Результати: У відхаркувальній і протикашльовій дії A. officinalis при лікуванні кашлю задіяні різні механізми. Тому A. officinalis у поєднанні з іншими рослинними екстрактами в різних лікарських формах може бути хорошим засобом від кашлю, болю в горлі та інших захворювань дихальної системи.

Мета дослідження: Препарати від кашлю з водними екстрактами кореня алтеї лікарської (Althaea officinalis) мають давню історію застосування як лікарські засоби в Німеччині. Мета двох описаних тут проспективних неінтервенційних опитувань — краще задокументувати враження користувачів щодо ефективності й переносимості препаратів, а також їхню задоволеність.

Результати: За відгуками споживачів, обидва препарати добре полегшували симптоми подразнення ротової порожнини або горла та пов’язаного із цим сухого кашлю. Дія починалася дуже швидко — у більшості випадків упродовж 10 хвилин. Переносимість була дуже доброю (для сиропу зафіксували лише 3 незначні побічні явища). Результати опитувань підтверджують усталену практику застосування обох препаратів алтеї лікарської для полегшення симптомів сухого кашлю.

Мета дослідження: Комплексний екстракт і полісахарид, виділений із коренів алтеї лікарської, перевіряли на протикашльову дію в неанестезованих котів обох статей. Кашель викликали механічним подразненням слизової оболонки гортаноглотки та трахеобронхіальної ділянки дихальної системи нейлоновим волокном діаметром 0,35 мм.

Результати: За ефективністю пригнічення кашльового рефлексу препарат був рівноцінний Sirupus Althaeae у дозі 1000 мг/кг маси тіла й ефективніший за преноксдіазин у дозі 30 мг/кг маси тіла. Однак протикашльова дія полісахариду була слабшою, ніж у дротаверину. Екстракт був менш ефективним за полісахарид.

Мета дослідження: Лікування патологічного кашлю є серйозною медичною проблемою. Метою експериментів було дослідити вплив полісахаридів на штучно викликаний кашель.

Результати: Результати показали, що досліджені полісахариди статистично значуще пригнічували кашель, причому їхня дія була помітно сильнішою, ніж у ненаркотичного препарату, який застосовують у клінічній практиці для лікування кашлю. Найвиразнішу протикашльову дію мав полісахарид алтеї лікарської, що містив найбільшу частку уронової кислоти. Порівняно з кодеїном досліджені сполуки майже не впливали негативно на відхаркування. Протикашльову дію різних рослинних полісахаридів підтверджено. Ці результати дають підстави віднести їх до перспективних засобів від кашлю (табл. 2, рис. 6, джерело 15). Повний текст (безкоштовно, PDF): www.bmj.sk.

Мета дослідження: Ці дослідження мали на меті експериментально підтвердити протикашльову дію полісахариду рамногалактуронану з Althaea officinalis та зміни цієї дії за умов алергічного запалення.

Результати: 1) Полісахарид рамногалактуронан алтеї лікарської дозозалежно пригнічує кашльовий рефлекс у не сенсибілізованих морських свинок. Водночас в умовах запалення рослинний полісахарид скорочував тривалість протикашльової дії. 2) Рамногалактуронан не впливав на реактивність дихальних шляхів у живих тварин, виміряну за показниками специфічного опору, ані в сенсибілізованих, ані в не сенсибілізованих групах. 3) Протикашльова дія кодеїну (доза 10 мг/кг маси тіла перорально), випробуваного за тих самих умов, була порівнянною з дією вищої дози рамногалактуронану в не сенсибілізованих тварин. 4) Гістопатологічні дослідження підтвердили характерну клітинну картину алергічного запалення дихальних шляхів. Рамногалактуронан, виділений зі слизу Althaea officinalis, має дуже сильну протикашльову дію в експериментах на морських свинках, але за умов штучно викликаного алергічного запалення дихальних шляхів ця дія слабшає (табл. 1, рис. 4, джерело 25).