Гіпербарична камера — кисень під тиском від усіх хвороб?

Мета дослідження: Дані трансляційних досліджень свідчать про потенційну роль гіпербаричної оксигенотерапії (HBOT) для окремих пацієнтів із запальними захворюваннями кишківника (IBD). Ми провели систематичний огляд і метааналіз ефективності та безпеки HBOT при IBD.

Результати: До систематичного огляду увійшло 18 досліджень, а до аналізу — 16. Загальна частота відповіді на HBOT при виразковому коліті становила 83.24% (95% довірчий інтервал: 61.90–93.82), а при хворобі Крона — 81.89 (76.72–86.11). Результати рандомізованих досліджень HBOT як допоміжної терапії при виразковому коліті були суперечливими. Повне загоєння нориці при норицевій формі хвороби Крона спостерігалося у 47.64% випадків (22.05–74.54), а часткове — у 34.29% (17.33–56.50%). Більшість побічних явищ були незначними. Спостережні дослідження свідчать про користь застосування HBOT при загостреннях виразкового коліту та хворобі Крона. Однак для остаточних висновків потрібні рандомізовані дослідження з достатньою статистичною потужністю.

Мета дослідження: Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смерті у світі, що підкреслює нагальну потребу в додаткових стратегіях лікування для зниження смертності. У цьому огляді систематично описано історію розвитку та сучасні досягнення застосування гіпербаричної оксигенотерапії при серцево-судинних захворюваннях, зосереджуючись на механізмах її лікувальної дії та клінічних результатах.

Результати: При аритміях гіпербарична оксигенотерапія ефективно зменшує частоту й тривалість передчасних скорочень шлуночків і пароксизмальної тахікардії, а також знижує ризик неврологічних ускладнень після абляції з приводу фібриляції передсердь. Крім того, попередня гіпербарична оксигенотерапія перед кардіохірургічним втручанням, за наявними даними, поліпшує роботу лівого шлуночка за ударного навантаження, зменшує післяопераційне ушкодження міокарда та пов’язані з ним ускладнення. Попри перспективи застосування, широкому впровадженню гіпербаричної оксигенотерапії перешкоджають відсутність стандартизованих протоколів лікування та високоякісних доказів, отриманих у ретельних клінічних випробуваннях.

Мета дослідження: У цій статті коротко описано механізми лікувальної дії гіпербаричної оксигенотерапії (HBOT) та розглянуто дані про її вплив і ефективність при хворобі Паркінсона (PD) і фіброміалгії (FM).

Результати: HBOT уже застосовують при різних захворюваннях, і її постійно досліджують та вдосконалюють. Дані моделей хвороби Паркінсона свідчать, що вона може захищати нервову систему завдяки здатності зменшувати оксидативний стрес і нейродегенерацію та запобігати апоптозу нейронів. Вона ефективно поліпшує симптоми й якість життя пацієнтів із фіброміалгією та нормалізує аномальну активність мозку в ділянках, пов’язаних із болем. Дані досліджень на тваринах свідчать про можливість застосування HBOT як альтернативного методу лікування інших ревматичних захворювань, оскільки вона полегшує біль і зменшує запалення. Переважно дані досліджень на тваринах підтримують застосування HBOT при хворобі Паркінсона та ревматичних захворюваннях, однак потрібні подальші дослідження, щоб визначити її лікувальну роль у пацієнтів із цими хронічними розладами.

Мета дослідження: Пацієнти з тяжкими виразками діабетичної стопи, які не загоюються за допомогою стандартного звичайного лікування, можуть бути кандидатами на гіпербаричну оксигенотерапію; також слід перевірити, чи не мають ці рани нетипових причин. Медичне обстеження включає детальний збір анамнезу, фізикальне обстеження, скринінгові лабораторні аналізи та біопсію виразки.

Результати: Медичне обстеження включає детальний збір анамнезу, фізикальне обстеження, скринінгові лабораторні аналізи та біопсію виразки. Під час гіпербаричної оксигенотерапії пацієнти дихають 100% киснем під тиском, що у 2–3 рази перевищує атмосферний, перебуваючи в гіпербаричній камері. З часом гіпербарична оксигенотерапія може сприяти утворенню нових судин у рані та підвищувати шанси зберегти кінцівку. Якщо є підозра на нетипову виразку, стандартом медичної допомоги вважається направлення до багатопрофільного центру лікування ран.

Мета дослідження: Некротизуючий ентероколіт — найпоширеніший невідкладний стан із боку травної системи у новонароджених. До причин його виникнення належать заселення кишківника бактеріями, годування сумішшю та гіпоксично-ішемічне ушкодження.

Результати: Щуренята отримували сеанси гіпербаричної оксигенотерапії під абсолютним тиском 3 атмосфери тривалістю по 2 години протягом 1 або 2 днів. Результати показали, що гіпербарична оксигенотерапія значно знизила смертність щурів із некротизуючим ентероколітом і зберегла кількість клітин мозку в гіпокампі. Крім того, гіпербарична оксигенотерапія підвищила експресію синтази оксиду азоту, кишкового білка, що зв’язує жирні кислоти, і супероксиддисмутази 3 у кишківнику, а також рівень супероксиддисмутази 3 у гіпокампі. Ці результати свідчать, що гіпербарична оксигенотерапія не лише знижує смертність, а й пом’якшує ушкодження кишківника та мозку при експериментальному некротизуючому ентероколіті, зберігаючи цілісність клітин кишківника та посилюючи антиоксидантні механізми.

Мета дослідження: Гіпербарична оксигенотерапія (HBOT) — це метод лікування, який підвищує насичення тканин киснем, подаючи 100% кисень під тиском, вищим за 1 абсолютну атмосферу. Останніми роками HBOT продемонструвала значний потенціал у лікуванні захворювань кісток.

Результати: Кілька клінічних досліджень продемонстрували ефективність HBOT для поліпшення здоров’я кісток. Однак оптимальну схему HBOT для лікування різних захворювань кісток ще потрібно визначити, щоб розширити показання для її клінічного застосування. У статті описано механізми дії HBOT із наголосом на протидії оксидативному стресу, сприянні кровопостачанню кісток і протизапальних властивостях. Також описано застосування HBOT при ортопедичних захворюваннях, що створює наукове підґрунтя для розробки точних та індивідуальних схем лікування HBOT у клінічній ортопедії.

Мета дослідження: Остеорадіонекроз нижньої щелепи — потенційно руйнівне ускладнення опромінення голови та шиї. Опромінення спричиняє поступове закупорення судин, через що виникають гіпоксія тканин, їх відмирання та порушення загоєння.

Результати: Остеорадіонекроз нижньої щелепи — потенційно руйнівне ускладнення опромінення голови та шиї. Опромінення спричиняє поступове закупорення судин, через що виникають гіпоксія тканин, їх відмирання та порушення загоєння. Гіпербарична оксигенотерапія є визнаним методом лікування остеорадіонекрозу. У цій статті розглянуто історію гіпербаричної оксигенотерапії, її фізіологічні механізми, застосування при остеорадіонекрозі, а також ускладнення та протипоказання.

Мета дослідження: Гіпербаричну оксигенотерапію (HBOT) досліджували як можливий метод протидії віковому погіршенню когнітивних і фізичних функцій. Метою цього систематичного огляду була оцінка впливу HBOT на ці показники в літніх людей.

Результати: Критеріям включення відповідали сім досліджень за участю 502 осіб віком 51–85 років. Протоколи HBOT відрізнялися тиском (2,0–2,2 абсолютної атмосфери), тривалістю (60–90 хв) і частотою (п’ять-шість сеансів на тиждень). У двох високоякісних дослідженнях за участю здорових літніх людей повідомлялося про значне поліпшення загальних когнітивних функцій, уваги, виконавчих функцій і швидкості обробки інформації, а також про підвищення аеробної витривалості та поліпшення функції легень. У клінічних групах, зокрема серед людей із хворобою Паркінсона, захворюванням дрібних судин мозку та судинною деменцією, дослідження середньої якості показали, що поєднання HBOT із медикаментозним лікуванням давало більший когнітивний ефект, ніж лікування одним методом. Фізичні поліпшення в цих групах оцінювали переважно за показниками якості життя та симптомів. У чотирьох дослідженнях повідомлялося про побічні явища, пов’язані з HBOT; зазвичай вони були легкими та минали самостійно. Періоди спостереження тривали від 1–4 тижнів до приблизно 12 тижнів, що обмежує можливість робити висновки про тривалість ефекту.

Мета дослідження: Виразки гомілки при серпоподібноклітинній хворобі (SCLUs) — хронічне виснажливе ускладнення серпоподібноклітинної хвороби (SCD), яке часто супроводжується сильним болем, обмеженням рухливості, повільним загоєнням і повторною появою виразок.

Результати: Ми описуємо випадок 44-річного чоловіка з гомозиготною серпоподібноклітинною хворобою (HbSS) і хронічним захворюванням вен, у якого розвинулася болюча стійка виразка біля медіальної кісточки, що не поліпшувалася за звичайного лікування. Додатково до стандартного догляду за раною застосували гіпербаричну оксигенотерапію (HBOT). Пацієнт добре її переносив, побічних явищ, пов’язаних із лікуванням, не було. Через два місяці після завершення терапії виразка майже повністю загоїлася, біль повністю минув, а пацієнт знову почав нормально ходити. Цей випадок доповнює клінічні дані про те, що HBOT може бути здійсненною та потенційно корисною для окремих пацієнтів зі стійкими виразками при SCD; однак за одним випадком неможливо встановити причинно-наслідковий зв’язок, тому потрібні проспективні дослідження.