Бородатий лишайник — сильніший за багато антибіотиків лишайник із дерев?

Мета дослідження: Головна мета цього огляду — надати актуальний огляд протимікробної активності Usnea sp., зокрема традиційного та медичного застосування, а також критично оцінити наведені дані. Також буде пояснено механізм цієї дії.

Результати: Аналіз наукової літератури про традиційне застосування та дослідження біологічної активності показав, що екстракти Usnea sp. мають високу антибактеріальну активність. Найчутливішими до екстрактів Usnea sp. були грампозитивні бактерії (Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis, Bacillus cereus і Mycobacterium tuberculosis) та водні ооміцетні гриби. Також спостерігали помірну активність проти Malassezia furfur і дерматофітів. Грамнегативні бактерії, дріжджі та гриби частіше були стійкими до екстрактів Usnea sp. (зокрема Escherichia coli, Candida sp., Saccharomyces cerevisiae та Aspergillus sp.). Противірусна активність Usnea sp. була обмеженою. Результати показують, що застосування Usnea sp. у традиційній медицині можна науково обґрунтувати. Дослідження показують, що уснінова кислота є активною сполукою в екстрактах Usnea sp.

Мета дослідження: Було продемонстровано роль окисників і прозапальних цитокінів у патогенезі пневмонії, спричиненої Staphylococcus aureus (S. aureus).

Результати: Інокуляція S. aureus спричинила значну інфільтрацію мононуклеарних клітин у міжальвеолярні ділянки, виражену лімфоїдну гіперплазію в лімфоїдній тканині, асоційованій із бронхами, та значний набряк альвеол за результатами гістопатологічного дослідження. Лікування ULEtOAc послабило ці гістопатологічні зміни. Результати експерименту свідчать, що ULEtOAc може бути корисним для лікування окисного та запального ураження легень, спричиненого S. aureus.

Мета дослідження: Денге — це флавівірус, який переносять комарі; він спричиняє 21 000 смертей щороку. Раніше повідомлялося, що депсиди та депсидони лишайників мають протимікробні властивості.

Результати: Значення EC50 (SI) становили відповідно 2.43 ± 0.19 (20.59), 0.91 ± 0.15 (13.33) та 17.42 ± 3.21 (8.95) μM. Дифрактова кислота мала найвищий індекс селективності, а подібну ефективність також виявили проти серотипів вірусу денге 1–4, вірусів Зіка та чикунгунья. Клітинні дослідження показали, що її мішенню була переважно пізня стадія реплікації та утворення інфекційних частинок. У звіті зазначено, що дифрактова кислота, отримана з лишайника, може стати перспективною противірусною сполукою проти вірусів, які переносять комарі, оскільки її індекс селективності становив від 8.07 до 20.59, а запропонованою мішенню є реплікація вірусу.

Мета дослідження: Ацетонові екстракти двох поширених епіфітних лишайників, Usnea florida і Flavoparmelia caperata, дослідили на протимікробну активність проти Staphylococcus aureus, Candida albicans і Aspergillus brasiliensis. Похідна дибензофурану (+)-уснінова кислота (1) була основним метаболітом у цих двох видів.

Результати: Протоцетрарова (3) і каператова (4) кислоти та пероксид ергостеролу (9) зазвичай біосинтезуються F. caperata. Антибактеріальну активність чотирьох основних сполук проти Staphylococcus aureus визначали за допомогою біоавтографії та методу розведення в бульйоні. Мінімальні інгібувальні концентрації уснінової, каператової та протоцетрарової кислот становили від 7.25 до 12.5 µg/mL.

Мета дослідження: Usnea undulata Stirton (Usneaaceae) — кущистий лишайник, який місцеві жителі використовують у етноветеринарній медицині для лікування інфекцій вимені у великої рогатої худоби, а люди — для лікування ран у Східній Капській провінції Південно-Африканської Республіки. Фракціонування екстрактів із контролем біологічної активності дало змогу виділити й охарактеризувати новий депсидон — 2'-O-метилгіпостиктову кислоту (8), а також сім відомих сполук, а саме:

Результати: Сполука 8 виявила інгібувальну активність проти Bacillus cereus, Bacillus subtilis і Staphylococcus epidermidis; їхні MIC становили відповідно 31, 62.5 і 62.5 μg/ml. (+) Уснінова кислота була найактивнішою проти B. subtilis, B. cereus, Staphylococcus aureus і Escherichia coli; їхні MIC становили відповідно 8, 8, 31 і 31 μg/ml, тоді як інші сполуки виявляли помірну активність.

Мета дослідження: Бактеріальна целюлоза — це позаклітинний полісахарид, який виробляють мікроорганізми. Вона має такі переваги, як висока здатність утримувати воду, гнучкість і біосумісність. Однак відсутність бактерицидної активності обмежує її широке застосування.

Результати: У цьому дослідженні гідрогелеву мембрану створили шляхом поєднання бактеріальної целюлози та уснінової кислоти, суспендованої в гелі санксану, за допомогою простого процесу ферментації мікроорганізмами in situ. Отримані мембрани забезпечували тривале вивільнення препарату, ефективно знищували досліджені бактерії в експериментах in vitro та in vivo, пригнічували утворення біоплівок і мали високу гемосумісність і цитосумісність. Крім того, у моделі інфікованої рани на всю товщу шкіри у мишей композитні мембрани сприяли загоєнню ран, зменшуючи запалення та бактеріальну інфекцію. Це дослідження пропонує нові підходи й ідеї для розробки функціональних пов’язок для інфікованих ран, які можна буде застосовувати в клінічній практиці.

Мета дослідження: Загальний вміст фенольних сполук і флавоноїдів в екстракті Usnea cornuta становив відповідно 210.31 ± 2.87 mg GAE/g і 22.42 ± 0.78 mg QE/g. Неочищений екстракт виявляв сильну антиоксидантну активність (IC50: 32.91 ± 1.27 µg/mL) і помітну протидіабетичну дію завдяки пригніченню α-глюкозидази; значення IC50 для дихлорметанового екстракту становило 2.59 ± 2.23 µg/mL.

Результати: Аналіз LC-MS виявив одинадцять метаболітів: D-манітол (1), галбінову кислоту (2), конгіпопротоцетрарову кислоту (3), роцеларову кислоту (4), дифрактову кислоту (5), ізомер гематемнової кислоти (6), конпротоцетрарову кислоту (7), констиктову кислоту I (8), салазинову кислоту II (9), менегазієву кислоту (10) та одну невідому сполуку (11). Серед них менегазієва кислота мала найвищу спорідненість зв’язування — -9.7 kcal/mol — із мішенню (PDB ID 3A4A), а також сприятливі результати молекулярної динаміки, вільної енергії зв’язування (MM/GBSA) і фармакокінетичні профілі. Крім того, екстракт виявив сильну протимікробну активність: зони пригнічення становили 23 mm і 26 mm при концентрації 10 mg/mL проти Staphylococcus aureus ATCC 29213 і ATCC 245 відповідно. Ці результати підкреслюють терапевтичний потенціал Usnea cornuta, зокрема для боротьби з оксидативним стресом, мікробними інфекціями та діабетом 2-го типу.

Мета дослідження: Поширення збудників із множинною лікарською стійкістю (MDR) у світі вважають однією з найважливіших проблем охорони здоров’я. Тому пошук нових протимікробних засобів має надзвичайно велике значення.

Результати: Грампозитивні (наприклад, Enterococcus faecalis) і грамнегативні бактерії, а також клінічні ізоляти від інфікованих курей були чутливими до цих екстрактів, що визначили методом дифузії в агарі. У присутності солей цинку активність більшості екстрактів зростала. Дані свідчать про можливість застосовувати екстракти U. barbata як натуральні добавки та м’які антибіотики у тваринництві, особливо проти ентерококозу в птиці.

Мета дослідження: Метою цього дослідження було вивчити хімічний склад ацетонових екстрактів лишайників Toninia candida і Usnea barbata, а також антиоксидантну, протимікробну й протипухлинну активність цих екстрактів і деяких їхніх основних метаболітів in vitro. Хімічний склад T.

Результати: Протимікробну активність оцінювали шляхом визначення мінімальної інгібувальної концентрації методом мікророзведення в бульйоні. Найактивнішою була уснінова кислота: її мінімальні інгібувальні концентрації становили від 0.0008 до 0.5 mg/mL. Протипухлинну активність досліджували на клітинних лініях FemX (меланома людини) і LS174 (карцинома товстої кишки людини) за допомогою мікрокультурного тетразолієвого тесту. Уснінова кислота виявила найсильнішу протипухлинну активність щодо обох клітинних ліній; значення IC(50) становили 12.72 і 15.66 μg/mL.

Мета дослідження: Щоб підвищити цінність і стабільність рослинних олій, до них можна додавати ефірні олії та рослинні екстракти з високою антиоксидантною активністю, створюючи інноваційні суміші з потенційним застосуванням у догляді за шкірою. Метою цього дослідження було вивчити біологічно активні властивості екстракту Usnea barbata у жожоба-олії (JO), збагаченій 5% олії перцевої м’яти (PEO) та 10% вітаміну E (PJO).

Результати: а також проти C. albicans (9.62 ± 2.87 проти 37.5 ± 12.5, p < 0.05). Вивчені в цьому дослідженні біологічно активні властивості дають підстави включати UBPJO до різних засобів захисту шкіри з омолоджувальною, антибактеріальною та протигрибковою дією.