Трави й рослиниСтрихнін — смертельна отрута, яку колись призначали як ліки?
Джерел: 4 · Стаття: 9 749 знаків
Так — насіння блювотного горіха та стрихнін раніше застосовували з лікувальною метою, і колись це було поширено.
- Стрихнін призначали, зокрема, при слабкості, парезах, непритомності, проблемах із сечовипусканням, травленням і апетитом, а також при порушеннях зору та слуху.
- Його також застосовували при отруєннях наркотичними речовинами та снодійними засобами; однак Генрик Ружанський наводить думку, що раніше його помилково застосовували при всіх отруєннях наркотичними речовинами.
- Стрихнін також призначали при деяких інфекційних захворюваннях, що супроводжувалися запаленням серця.
- Блювотний горіх застосовували у вигляді насіння та препаратів, таких як порошок, екстракт і настоянка.
Що пишуть автори
Henryk Różański
Стрихнін застосовували, зокрема, при парезах, непритомності, слабкості, проблемах із сечовипусканням і травленням, порушеннях апетиту, а також проблемах із зором і слухом.
„Застосування стрихніну в давній медицині:
– м’язові парези, паралічі центрального походження, – імпотенція, зниження статевого потягу, – мимовільне та нічне сечовипускання, – фізична й психічна слабкість, зокрема при виснажливих та інфекційних захворюваннях, – низький артеріальний тиск, – колапс, непритомність, – отруєння наркотичними речовинами та снодійними засобами, – сітчасте порушення зору, поступова втрата зору внаслідок атрофії зорового нерва, – зниження слуху лабіринтового походження, – атонія травного тракту, – втрата апетиту, – зневіра, втрата волі до боротьби з хворобою, депресія, відчуття «психічного занепаду», відсутність апетиту, порушення травлення та проходження їжі; відчуття безсилля під час онкологічного захворювання, – небажання до фізичних і розумових зусиль, – пневмонія.”Zastosowanie strychniny w dawnej medycynie:
– niedowłady mięśniowe, porażenia pochodzenia ośrodkowego, – impotencja, spadek popędu płciowego, – moczenie mimowolne i nocne, – osłabienie fizyczne i psychiczne, także w przebiegu chorób wyniszczających i zakaźnych, – podciśnienie, – zapaść, omdlenie, – zatrucia narkotykami i środkami nasennymi, – niedowidzenie siatkowate, stopniowa utrata wzroku wskutek zaniku nerwu wzrokowego, – niedosłyszenie pochodzenia błędnikowego, – atonia przewodu pokarmowego, – jadłowstręt, – zrezygnowanie, utrata siły walki z chorobą, depresja, poczucie “dołka psychicznego”, brak łaknienia, zaburzenia trawienia i pasażu treści pokarmowej; poczucie bezsilności w przebiegu choroby nowotworowej, – niechęć do wysiłku fizycznego i psychicznego, – zapalenie płuc.
Henryk Różański
Стрихнін також застосовували при отруєннях похідними барбітурової кислоти, але наведена думка називає помилковим його попереднє застосування при всіх отруєннях наркотичними речовинами.
„За словами проф. Гано, раніше стрихнін помилково застосовували при всіх отруєннях наркотичними речовинами. Цитую: «Нині стрихнін, зокрема через значну нестачу пікротоксину, застосовують у великих дозах — 0,01–0,02 г, які вводять підшкірно, внутрішньом’язово або навіть внутрішньовенно, для порятунку хворих, отруєних похідними барбітурової кислоти».”Wg prof. Hano, strychnina był dawniej błędnie stosowana we wszystkich zatruciach narkotykami. Cytuję: “Obecnie, zresztą w dużej mierze z braku pikrotoksyny, używana jest strychnina w dużych dawkach 0,01-0,02 g, wstrzykiwanych podskórnie, domięśniowo lub nawet dożylnie, w ratowaniu chorych zatrutych pochodnymi kwasu barbiturowego.
Henryk Różański
Стрихнін призначали при інфекційних захворюваннях, що супроводжувалися запаленням серця.
„Стрихнін призначали при інфекційних захворюваннях, що супроводжувалися запаленням серця (міокардитом) / Ловицький J.A., Брейтман M.J., 1937 р.; Лещинський R.J., 1931 р.). Як зазначають Йохведс B. та Ізгур Al. (1939 р.), більшість авторів заперечує здатність стрихніну в звичайних лікувальних дозах підвищувати тонус серцевого м’яза та силу його скорочень.”Strychnina była podawana w chorobach zakaźnych, przebiegających z zapaleniem sierdzia (myocarditis)/ Łowicki J.A., Brejtman M.J. 1937 r., Leszczyński R.J. 1931 r.). Jak podają Jochweds B. i Izgur Al. (1939 r.) większość autorów odmawia strychninie w zwykłych dawkach leczniczych – zdolności zwiększania napięcia mięśnia sercowego i siły jego skurczu.
Henryk Różański
Серед деяких давніх показань були порушення зору, парези, периферичні паралічі та порушення роботи сечового міхура, але в наведеній оцінці загальну лікувальну цінність стрихніну вважали невеликою.
„«При деяких випадках слабкого зору та двоїння стрихнін може принести певну користь, але загалом не має великої лікувальної цінності». Гіркий смак стрихніну відчувається в концентрації 1:60 000. Стрихнін також має властивості, що запобігають гниттю (справді, залишені розчини не прокисають).”“ Przy niektórych niedoślepach i podwójnem widzeniu może strychnina przynieść niejaki pożytek, zresztą zaś nie ma wielkiej leczniczej wartości.” Gorzki smak strychniny jest wyczuwalny w stężeniu 1:60 000. Strychnina ma też właściwości przeciwgnilne (rzeczywiście pozostawione roztwory nie zakisają).
Henryk Różański
Стрихнін і препарати блювотного горіха вважали засобами, що стимулюють рефлекси, апетит і травлення та протидіють ослабленню роботи кишківника.
„Вони посилюють виділення травних соків, підвищують апетит і покращують травлення, стимулюють перистальтичні рухи травного тракту, запобігають атонії кишківника та застою калу (закрепам). Нормалізують випорожнення. Посилюють рефлекторну збудливість статевих центрів; у спинному мозку — посилюють ерекцію пеніса й клітора, підвищують сексуальні відчуття, активують лібідо, посилюють оргазм, полегшують еякуляцію та стимулюють скорочення піхви.”Zwiększają wydzielanie soków trawiennych, wzmagają apetyt i trawienie, wzbudzają ruchy perystaltyczne przewodu pokarmowego, zapobiegają atonii jelit i zastojom kału (zaparciom). Regulują wypróżnienia. Wzmagają odruchową pobudliwość ośrodków płciowych, w rdzeniu kręgowym – zwiększają wzwód prącia i łechtaczki, nasilają doznania seksualne, aktywują libido, pogłębiają orgazm płciowy, ułatwiają wytrysk nasienia i stymulują skurcze pochwy.
Henryk Różański
У давніх фармакопеях насіння блювотного горіха, його екстракт і настоянку описували як офіційні препарати.
„Офіційними препаратами були Extractum Strychni та Tinctura Strychni. Настоянка блювотного горіха — Tinctura Strychni (нім. Brechnusstinktur, фр. Teinture de noix vomique; італ. Tintura di noce vomica) — містила не менше ніж 0,25% алкалоїдів і близько 57–60% спирту.”Oficjalnymi preparatami były Extractum Strychni i Tinctura Strychni. Nalewka kulczybowa – Tinctura Strychni (niem. Brechnusstinktur, fr. Teinture de noix vomique; ital. Tintura di noce vomica) zawierała nie mniej niż 0,25% alkaloidów i ok. 57-60% alkoholu.
Henryk Różański
У польській фармакопеї описано подрібнене на порошок насіння блювотного горіха, нітрат стрихніну та настоянку з насіння блювотного горіха.
„FP III також містить опис нітрату стрихніну — Strychninum nitricum C21H22O2N2*HNO3, молекулярна маса 397,4 — безбарвних кристалів без запаху та з дуже гірким смаком. Нітрат стрихніну розчиняється у 90 мл води кімнатної температури, у 5 частинах окропу та в 70 мл спирту; майже не розчиняється в ефірі, хлороформі й сірковуглеці.”FP III zawiera opis także azotanu strychniny – Strychninum nitricum C21H22O2N2*HNO3 o m.cz. 397,4 – bezbarwne, bezwonne kryształy o bardzo gorzkim smaku. Azotan strychniny rozpuszcza się w 90 ml wody o temp. pokojowej, w 5 częściach wody wrzącej, w 70 ml spirytusu, niemal nie rozpuszcza się w eterze, chloroformie i dwusiarczku węgla.
Henryk Różański
Стрихнін використовували в багатьох формах, зокрема як нітрат, сульфат і чистий стрихнін.
„У медицині стрихнін застосовували у формі ацетату (Strychninym aceticum), сульфату (Strychninum sulfuricum), какодилату (Strychninum kakodylicum), нітрату (Strychninum nitricum), гідрохлориду (Strychninum hydrochloricum), гідроброміду (Strychnicum hydrobromicum) та ізовалеріанату (Strychninum isovalerianicum), а також у чистому вигляді (Strychninum purum).”Strychnina była używana w medycynie w postaci octanu (Strychninym aceticum), siarczanu (Strychninum sulfuricum), kakodylanu (Strychninum kakodylicum), azotanu (Strychninum nitricum), chlorowodorku (Strychninum hydrochloricum), bromowodorku (Strychnicum hydrobromicum) i izowalerianianu (Strychninum isovalerianicum), ponadto w czystej postaci (Strychninum purum).
Дослідження з PubMed · Europe PMC
Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 3). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.
Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 90.
Сушене насіння блювотного горіха застосовували при розладах нервової системи, артриті та блюванні, а стрихнін стимулює центральну нервову систему, хоча у великих дозах є отруйним.
Мета дослідження: Мета цього огляду — надати вичерпну й актуальну інформацію про застосування та фармакологічну дію Strychnos nux-vomica Linn. (Loganiaceae), яку використовують для лікування різних захворювань.
Результати: Завдяки різноманіттю фітохімічних компонентів цю рослину застосовують для лікування різних порушень. Її фармакологічну дію підтверджено щодо запалення, мікробних інфекцій, проблем шлунково-кишкового тракту, нервової системи, клітин кісткової тканини, серцево-судинної системи, раку та рівня глюкози в крові. Вона також має антиоксидантну дію та властивість відлякувати шкідників. Інформація про Strychnos nux-vomica, зібрана в цьому оглядовому матеріалі, може стати в пригоді дослідникам для наукової перевірки традиційних тверджень про її властивості в майбутньому.
Гроші на дослідженняне вказано
Чи мають автори зв’язки з компаніями?не вказано
Чи допомагав виробник у дослідженні?невідомо
Вид дослідженняобговорення інших досліджень
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У тибетській медицині оброблений блювотний горіх застосовували, зокрема, для полегшення болю.
Мета дослідження: Тибетська етномедицина відома в усьому світі як своєю високою ефективністю, так і унікальним культурним підґрунтям. У тибетській медичній системі для лікування хвороб широко застосовували багато отруйних рослин.
Результати: У цьому оглядовому матеріалі розглянуто деякі характерні види отруйних рослин, важливі для традиційної тибетської медицини: Aconitum pendulum, Strychnos nux-vomica, Datura stramonium та Anisodus tanguticus. У ньому розглянуто їхні токсичні хімічні компоненти, біологічну активність і фармакологічні властивості. До найважливіших токсинів належать аконітин, стрихнін, скополамін та анізодамін. Тибетські цілителі й досі застосовують ці отруйні рослини після обробки для зменшення болю та з іншою метою.
Гроші на дослідженнядержава, державні установи · National Natural Science Foundation of China, Ministry of Education of China, Beijing and State College Students’ Scientific Research and Entrepreneurial Action
Чи мають автори зв’язки з компаніями?ні — так пишуть автори
Чи допомагав виробник у дослідженні?НІ
Вид дослідженняобговорення інших досліджень
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Насіння блювотного горіха, відоме як nux vomica, було його традиційною лікувальною складовою.
Мета дослідження: Strychnos nux-vomica L. належить до роду Strychnos родини Loganiaceae та росте на Шрі-Ланці, в Індії й Австралії.
Результати: У подальших дослідженнях S. nux-vomica слід приділяти особливу увагу стратегіям виділення речовин, спрямованим на вивчення біологічної активності. Протипухлинну дію рослини потрібно досліджувати далі, проводячи досліди на тваринах in vivo поряд із випробуваннями in vitro. Фармакологічну дію та токсикологію стрихніну [Formula: see text]-оксиду й бруцину [Formula: see text]-оксиду слід вивчити, щоб глибше дослідити механізм знешкодження токсинів під час обробки.
Гроші на дослідженняне вказано
Чи мають автори зв’язки з компаніями?не вказано
Чи допомагав виробник у дослідженні?невідомо
Вид дослідженняобговорення інших досліджень
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.