Колоїдне срібло — природний антибіотик чи небезпечний міф?

Мета дослідження: Через появу стійкості до протимікробних препаратів потрібні нові альтернативні методи лікування. Срібло використовували для лікування бактеріальних інфекцій ще з давніх часів завдяки його відомим протимікробним властивостям.

Результати: Значення MIC90 для CS становило 4–8 mg/L для всіх штамів. CS чинить бактерицидну дію протягом 24 годин за концентрацій 1× і 2× MIC проти грамнегативних бактерій і за концентрації 2× MIC проти грампозитивних бактерій, але не впливало на проникність їхніх мембран. Крім того, ми виявили, що після 24 годин інкубації CS значно підвищувало вироблення ROS у грамнегативних бактерій порівняно з грампозитивними. Загалом ці результати свідчать, що CS може бути ефективним засобом лікування інфекцій, спричинених мультирезистентними грамнегативними та грампозитивними бактеріями.

Мета дослідження: За останні роки зросла кількість інфекцій шкіри та м’яких тканин (SSTI), спричинених атиповими мікобактеріями, такими як Mycobacterium abscessus і комплекс Mycobacterium avium intracellulare (MAIC). Наявні варіанти лікування обмежені, тому вкрай потрібні нові й ефективніші методи.

Результати: Концентрація 3 ppm значно зменшувала інфікування макрофагів бактерією M. abscessus. GSCS не була цитотоксичною для клітин HaCaT і фібробластів крайньої плоті новонароджених за концентрацій < 3 ppm і тривалості впливу до 2 годин. Отже, GSCS має потенціал для місцевого застосування проти SSTI, спричинених атиповими мікобактеріями.

Мета дослідження: Поява бактерій, стійких до антибіотиків, вимагає розробки нових протимікробних сполук. Однією з них є колоїдне срібло (CS), що має сильні бактерицидні властивості та вважається найперспективнішими неорганічними наночастинками для лікування бактеріальних інфекційних захворювань. Однак його виробництво може бути повільним і складним.

Результати: відповідно. На завершення продемонстровано новий екологічний спосіб синтезу стабільного CS із хорошими показниками безпеки й ефективності, особливо проти P. aeruginosa у планктонній формі та у формі біоплівки. Це CS може мати потенційне застосування проти клінічних інфекцій, зокрема в контексті CRS.

Мета дослідження: Срібло має тривалу й цікаву історію використання як антибіотика в медицині. Його почали застосовувати для очищення води, догляду за ранами, кісткових протезів, реконструктивної ортопедичної хірургії, кардіологічних пристроїв, катетерів і хірургічного обладнання.

Результати: Срібло всмоктується в організм людини й потрапляє до системного кровообігу у вигляді білкового комплексу, а потім виводиться печінкою та нирками. Метаболізм срібла регулюється індукцією металотіонеїнів і зв’язуванням із ними. Цей комплекс послаблює клітинну токсичність срібла та сприяє відновленню тканин. Алергія на срібло є відомим протипоказанням до використання срібла в медичних пристроях або антибактеріальному текстилі.

Мета дослідження: Зубні інфекції, спричинені Streptococcus mutans і Enterococcus faecalis, є однією з основних причин карієсу та інфекцій кореневих каналів у людей усіх вікових груп через їхню здатність активно утворювати біоплівки.

Результати: mutans та E. faecalis. Дослідження механізму дії показали, що наночастинки спричиняли окиснювальний стрес, який характеризувався посиленням перекисного окиснення ліпідів (MDA), зниженням активності антиоксидантних ферментів (CAT і SOD) та витіканням внутрішньоклітинних білків і цукрів, що свідчить про пошкодження мембран. Загалом результати демонструють, що CtAgNPs, отримані екологічним способом за допомогою мікрофлюїдних технологій, ефективно пригнічують ріст і утворення біоплівок зубними патогенами, що вказує на їхній потенціал як екологічно безпечного нанотерапевтичного засобу для профілактики й лікування інфекцій, пов’язаних із зубною біоплівкою.

Мета дослідження: У цьому дослідженні розробили екологічний метод синтезу антибактеріальних наночастинок срібла (AgNPs), використовуючи водні екстракти цибулі, галангалу й куркуми як природні відновники та стабілізатори за звичайних умов. Екстракти виявляли антиоксидантну активність (32.52–59.89 %) і містили загалом 2.26–4.03 mg GAE/g DW фенольних сполук, що дало змогу отримати AgNPs без небезпечних хімікатів і нагрівання.

Результати: Усі зразки мали значення MIC/MBC 50 µg/mL проти S. aureus, тоді як AgNPs, отримані з цибулі, найефективніше діяли проти E. coli (MIC 200; MBC 400 µg/mL). Ці рослинні екстракти є перспективною недорогою біологічною сировиною для екологічного виробництва наноматеріалів.

Мета дослідження: Posidonia oceanica — ендемічна для Середземного моря морська трава, що є цінним джерелом біологічно активних сполук і значної кількості відходів морської біомаси. У цьому дослідженні використовували водні екстракти зі свіжого (POV) та відпрацьованого (POD) листя P.

Результати: Випробування гострої цитотоксичності на Artemia salina показали помірну токсичність через 24 години: від 63.3 ± 5.8% до 86.6 ± 5.8% для POV AgNPs і від 73.3 ± 5.8% до 86.6 ± 5.8% для POD AgNPs, що свідчить про нижчу токсичність POD AgNPs. Важливо, що ці токсичні ефекти спостерігали за концентрацій, значно вищих за ті, що потрібні для антибактеріальної та цитотоксичної дії. Загалом AgNPs, отримані з P. oceanica, є екологічними наноматеріалами морського походження з перспективними антиоксидантними, антибактеріальними й цитотоксичними властивостями, що обґрунтовує подальше вивчення їх застосування в біомедицині та біотехнології.