Трави й рослиниПолин — гірка трава, що виганяє паразитів?
- Henryk Różański — Piołun – Herba Absinthii jako surowiec farmakopealny
- Henryk Różański — Piołun – Artemisia absinthium L. w fitoterapii
- Effects of Artemisia absinthium on broiler chicken coccidiosis: a systematic review and meta-analysis. · Avian Pathol 2024
- Potential of Wormwood and Oak Bark-Based Supplement in Health Improvement of Nosema ceranae-Infected Honey Bees. · Animals (Basel) 2024
- A potential herbal therapeutic for trichinellosis. · Front Vet Sci 2022
- Effect of herbal preparation Artemisia absinthium on honeybees infected with Nosema ceranae microsporidia under laboratory conditions. · Open Vet J 2025
Генрик Ружанський описує полин як засіб, що допомагає боротися з круглими червами, плоскими червами та паразитичними найпростішими.
- Олія та настоянка полину, як стверджується, знищують зовнішніх паразитів, а олію полину описують як засіб для шкіри, що знищує Demodex.
- Протипоказаннями є вагітність, грудне вигодовування та алергія на полин; надмірне вживання настоянки може призвести до судом і навіть епілепсії.
Що пишуть автори
Полин має допомагати боротися з круглими червами, плоскими червами та паразитичними найпростішими.
Олія та настоянка полину, як стверджується, знищують зовнішніх паразитів, наприклад кліщів.
Олію полину описують як протипаразитарний засіб для нанесення на шкіру та як засіб, що знищує Demodex.
За описом, дія полину охоплює боротьбу з глистами та найпростішими.
Паразитарні захворювання шкіри й організму вказані серед показань до застосування препаратів усередину та зовнішньо.
Вагітність, грудне вигодовування та алергія на полин вказані як протипоказання.
Надмірне вживання настоянки полину може призвести до судом і навіть епілепсії.
Дослідження з PubMed · Europe PMC
Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 4). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.
Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 428.
Метааналіз показав, що екстракт полину суттєво зменшував виділення ооцист кокцидій у бройлерів, хоча був менш ефективним, ніж антибіотики.
Мета дослідження: Кокцидіоз — рецидивне захворювання серед поголів’я бройлерів, яке спричиняє значні економічні збитки. Мета цього дослідження — оцінити вплив Artemisia absinthium на кокцидіоз у бройлерів за допомогою систематичного огляду та метааналізу.
Результати: Однак ефективність екстракту A. absinthium була не такою значною, як ефективність антибіотиків (SMD = 0.57, 95% CI: -0.19 to 0.95; P = 0.0032). Різні форми застосування та екстракти A. absinthium виявили протипаразитарну активність проти Eimeria spp., що робить їх придатними як природні засоби проти кокцидіозу.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У бджіл, заражених Nosema, добавка з полином і корою дуба покращувала виживання та зменшувала паразитарне навантаження.
Мета дослідження: Nosema ceranae, мікроспоридійний паразит, є одним із чинників стресу, що сприяють скороченню чисельності медоносних бджіл. Він суттєво негативно впливає на тривалість життя, продуктивність і здатність до розмноження бджолиних колоній. Для боротьби з інфекцією Nosema застосовують різні стратегії, зокрема засоби на натуральній основі та антибіотики.
Результати: Результати засвідчили позитивний вплив на виживання бджіл, заражених Nosema, незалежно від того, коли застосовували добавку (на 1-й, 3-й чи 6-й день після виходу бджоли), а також зменшення кількості Nosema і, відповідно, окиснювального стресу, спричиненого Nosema. Добавка не мала негативного впливу на імунітет бджіл, але на підставі рівнів експресії генів abaecin, defensin, hymenoptaecin, apidaecin і vitellogenin підтвердили, що її дія проти Nosema була вираженішою, ніж імуностимулювальна. На завершення, досліджена добавка «Medenko forte» має значний потенціал для захисту здоров’я бджіл, заражених Nosema. Однак для з’ясування механізмів її дії потрібні подальші дослідження.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У дослідженні на мишах екстракт Artemisia annua зменшив кількість дорослих нематод Trichinella у кишечнику.
Мета дослідження: Трихінельоз — гельмінтне захворювання, спричинене Trichinella spiralis, яке виникає після вживання сирого або недостатньо термічно обробленого м’яса заражених тварин. За сучасними оцінками, у світі на трихінельоз хворіють 11 мільйонів людей. Ефективне застосування препаратів проти трихінел обмежують побічні ефекти та резистентність, що підкреслює гостру потребу в безпечних та ефективних ліках, зокрема виготовлених із лікарських рослин.
Результати: Наші результати показали, що лікування A. annua зменшило кількість дорослих T. spiralis у кишечнику заражених тварин. Крім того, лікування A. annua відновило нормальну будову кишечника, зменшило набряк і послабило запалення, про що свідчили менша кількість запальних клітин та нижчий рівень експресії TGF-β у тканинах кишечника тварин, які отримували A. annua, порівняно із зараженими тваринами без лікування. Наші результати показують, що екстракт A. annua ефективний для лікування експериментально викликаного трихінельозу, що свідчить про терапевтичний потенціал A. annua при кишковому трихінельозі.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У бджіл, заражених Nosema, настоянка полину зменшила кількість спор, але водночас знизила виживаність бджіл.
Мета дослідження: Лікування нозематозу медоносних бджіл ускладнює заборона на використання антибіотиків, які забруднюють продукти бджільництва. Наразі шукають екологічно безпечні препарати, що пригнічують розвиток збудників нозематозу. Було досліджено вплив рослинних препаратів — настоянки Artemisia absinthium L. та «HB-101» — на розвиток збудника нозематозу Nosema ceranae.
Результати: За результатами експерименту, найефективнішим препаратом виявилася 1,5% настоянка A. absinthium (1.76 ± 0.47 мільйона спор) порівняно з контрольною групою, де було 4.94 ± 1.00 мільйона спор на бджолу (q'=3.285, p ≤ 0.01). Схвалений препарат «Fumagilin-B» суттєво зменшив кількість спор — до 2.13 ± 0.47 мільйона. Препарат «HB-101» незначно зменшив їхню кількість — до 2.53 ± 0.66 мільйона спор на бджолу. Разом із пригніченням розвитку збудника нозематозу знизилася й імовірність виживання. Найбільший вплив на виживаність (p ≤ 0.01) виявили у 1,5% настоянки полину (0.073 ± 0.010) та препарату «Fumagilin-B» (0.088 ± 0.005) порівняно з контрольною групою (0.187 ± 0.008). Препарат «HB-101» знизив імовірність виживання (p ≤ 0.05) до 0.161 ± 0.007. Настоянка полину є перспективним засобом для лікування нозематозу.
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.